Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
24 березня 2023 рокум. Ужгород№ 260/1805/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через свого представника Білоцерковця Ю.С. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Акт №131 розслідування нещасного випадку, затвердженого 29.09.2022 за формою Н-1/НПВ, що складений Головним управлінням Національної поліції у Закарпатській області за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з підполковником поліції ОСОБА_1 03 квітня 2022 року;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався 03.04.2022 з начальником сектору агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_1 , та скласти відповідний акт, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Розглянувши поданий позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Позовна заява подана з порушенням вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору в законодавчо встановленому розмірі.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: немайнового характеру, який подано: а) суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір необхідної до сплати позивачем - фізичною особою суми судового збору за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру складає 1073,60 грн.
Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зак.обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; банк отримувача:Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Судом встановлено, що до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, оскільки позивач оскаржує Акт №131 розслідування нещасного випадку, затвердженого 29.09.2022 за формою Н-1/НПВ, який стався 03.04.2022 з начальником сектору агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_1 , а до суду позивач звернувся з позовом лише 21.03.2023, що свідчить про пропуск встановленого законом місячного строку для звернення до суду.
Суд зазначає, що приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 580/2538/19 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що на вимоги про визнання протиправними та скасування актів розслідування нещасного випадку поширюється місячний строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, оскільки нещасний випадок стався з позивачем під час проходження ним служби у поліції і спірні правовідносини пов`язані з питаннями реалізації його правового статусу як поліцейського. Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №1640/3010/18 та полягає у віднесенні спорів щодо оскарження актів за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з особою під час проходження нею публічної служби, до публічно-правових спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19 КАС України).
Спірні правовідносини у даній справі пов`язані з правовим статусом особи, яка перебуває на публічній службі, а тому суд приходить висновку про поширення на них вимог частини п`ятої статті 122 КАС України.
До суду позивач звернуся 21 березня 2023 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України та без належного обґрунтування поважності причин такого пропуску.
Суд вважає помилковим твердження представника позивача про те, що даний спір стосується не безпосередньо проходження позивачем публічної служби, а подій, пов`язаних з наявністю чи відсутністю у позивача права на соціальний захист, яке виникає внаслідок отримання травм під час виконання службових обов`язків.
Оскаржувані акти суб`єкта владних повноважень стосуються не сфери соціального захисту працівника, а пов`язані з проходженням позивачем публічної служби, про що вже було зазначено.
Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 560/4529/22 від 23.02.2023 року.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до частини 4 пункту 1 цієї статті, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З урахуванням вищевикладеного, вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: 1) оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.; 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Луцович
Судове рішення № 109781618, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 24.03.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 260/1805/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: