Ухвала суду № 109781028, 24.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 березня 2023 рокуСправа №160/19927/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши заяву Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про відстрочення виконання рішення суду у справі № 160/19927/22 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року у адміністративній справі № 160/19927/22 позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволені повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №822-к від 05.12.2022 року «про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці поновити ОСОБА_1 з 07.12.2022 року на державній службі у Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, на посаді, яка за своїми умовами праці, функціональними обов`язками та повноваженнями відповідає або є рівнозначною посаді, яку ОСОБА_1 обіймав у Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області.

Стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29 326 (двадцять дев`ять тисяч триста двадцять шість),08 грн. з урахуванням з указаної суми податків та зборів.

Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць.

На адресу суду від Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду у справі № 160/19927/22, в обгрунтування якої зазначено про сумніви щодо законності означеного судового акту, а у випадку його (рішення суду) виконання виникнуть наслідки у вигляді витрачення бюджетних коштів установи.

Розгляд заяви здійснено судом у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частинами 3-5 цієї статті передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також ураховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

У той же час, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Відповідач звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення суду у справі № 160/19927/22 посилається на його оскарження у апеляційному порядку, а також зазначає про обставини (виникнення наслідків у вигляді витрачення бюджетних коштів установи), які фактично не мають нічого спільного з наведеними вище підставами, зокрема, такими, які істотно ускладнюють виконання означеного судового акту та/або роблять його неможливим.

Суд також зазначає, що відповідно до частини 1, пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

За змістом частин 2-3 статті 242 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 244 КАС України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пунктів 2 й 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, а також про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, зазначення у рішенні суду від 13.02.2013 року у адміністративній справі № 160/19927/22 про те, що воно підлягає негайному виконанню є невід`ємною складовою резолютивної частини цього судового рішення.

При цьому, оскарження заявником в апеляційному порядку рішенні суду від 13.02.2013 року не має безпосереднього впливу на виконання цього судового рішення та відповідно не може вважатись обставиною, яка істотно ускладнює виконання рішення суду та/або робить його неможливим.

З огляду на викладене, заява про відстрочення виконання рішення суду у справі № 160/19927/22 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про відстрочення виконання рішення суду від 13.02.2013 року у адміністративній справі № 160/19927/22 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.Є. Букіна