Ухвала суду № 109780956, 16.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 березня 2023 р. Справа № 160/24396/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

секретаря судового засідання: Бурхович Я.О.,

за участі:

представника позивача:Воловика М.О.,

представника відповідача:Писаревського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання представника Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про закриття провадження у справі №160/24396/21 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (вул. Академіка Белелюбського, 7, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код юридичної особи 00659101) до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (проспект Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600; ідентифікаційний код юридичної особи 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

03.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18.04.2019 №0003844608 та №0003854608.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №160/24396/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 (суддя Сидоренко Д.В.) провадження в адміністративній справі №160/24396/21 закрито.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 по справі №160/24396/21 скасовано. Справу №160/24396/21 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

За результатами розподілу справи автоматизованою системою документообігу, вказана справа передана на розгляд судді Царікової О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 прийнято до провадження адміністративну справу №160/24396/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 у задоволенні клопотання представника Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про залишення без розгляду адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

30.01.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків клопотання надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. №7071/23).

Мотивуючи вказане клопотання представником Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків зазначено, що податковий борг по податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2019 №0003844608, №0003854608 станом на 28.11.2022 був сплачений платником самостійно, тобто відсутній, а отже, відсутній і сам предмет спору. Права та інтереси юридичної особи не порушені, а отже є підстави для закриття провадження у справі №160/24396/21 у відповідності до п.1 ч.1 ст.238 КАС України. Разом з тим, наголошував, що представником позивача неодноразово було подано позовні заяви, предметом оскарження яких були податкові повідомлення-рішення від 18.04.2019 №0003844608, №0003854608, прийняті на підставі акта перевірки №49/28-10-46-08-00659101 від 28.03.2019, та провадження по яким були закриті. Представник відповідача наголошує, що в діях представника ПрАТ "ДТРЗ" вбачається виділення з позову, який вже було заявлено (а саме позов від 07.12.2020), частини позовних вимог в окремий позов (а саме позов від 16.12.2021) при цьому тотожність предмета позову зберігається. Окрім цього, вказує, що позивач свої висновки про відсутність у правоохоронного органу первинної документації ПрАТ "ДТРЗ" робить виключно на нічим не підтверджених припущеннях. Представник відповідача звертає увагу, що судами повно, всебічно, з урахуванням пояснень сторін, надано правову оцінку наявним обставинам у справах №160/4019/19, №160/16312/20 та №160/615/21 і винесено рішення. По суті спірних правовідносин наявний факт узгодження податкових зобов`язань, що були предметом розгляду у зазначених справах. З огляду на викладене, представник відповідача просив суд задовольнити клопотання та закрити провадження у справі №160/24396/21.

02.02.2023 та повторно 13.02.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшли заперечення (вх. №1865/23, вх. №2423/23ел), в яких останній наголошує, що сплата зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями відбулася недобровільно. Після винесення рішення судом апеляційної інстанції у справі №160/12146/19 та постійних направлень податковим органом до банків інвойсів, ПрАТ «ДТРЗ» вимушене було сплатити податковий борг, незважаючи на процедуру оскарження спірних податкових повідомлень-рішень. Разом з тим, звертає увагу, що сплата податкових зобов`язань не свідчить про визнання платником податків вини. Крім того, наголошує, що відсутність предмета спору, про що стверджує податковий орган, є вигаданою обставиною, взяття до уваги якої призведе до повторного оскарження рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Представник позивача також заперечує щодо тотожності підстав оскарження та посилається на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2021 у справі №757/52932/21-к, якою було продовжено строк досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42016000000002788 від 08.10.2016, зі змісту якої вбачається, що у розпорядженні правоохоронних органів, які здійснюють, в т.ч. досудове розслідування в рамках зазначеного кримінального провадження, відсутні будь-які документи, що стосуються правовідносин ПрАТ "ДТРЗ" з TOB "Алсімо", в т.ч. й первинні. Крім того, представник позивача зазначив, що в рамках справ №160/4019/19, №160/16312/20, №160/615/21 були заявлені різні підстави для оскарження податкових повідомлень-рішень, які стосувалися виключно суті спірних правовідносин ПрАТ «ДТРЗ» та ТОВ «Алсімо», та порушення процедури проведення податкової перевірки. В жодній із зазначених справ ПрАТ «ДТРЗ» не посилалося на той факт, що акт перевірки містить неправдиві відомості в частині посилань на дослідження документів в Генеральній прокуратурі України, коли таких документів у розпорядженні Генеральної прокуратури України взагалі не було. З огляду на викладене, представник позивача просив суд відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №160/24396/21.

В судовому засіданні, призначеному на 16.03.2023, представник відповідача підтримав заявлене клопотання про закриття провадження у справі №160/24396/21, просив суд останнє задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 16.03.2023, надав усні заперечення проти заявленого клопотання про закриття провадження у справі №160/24396/21, просив суд відмовити у задоволенні останнього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах адміністративної справи, вирішуючи питання про обґрунтованість заявленого представником Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків клопотання та можливість закриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/4019/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 18.04.2019 №0003854608 та від 18.04.2019 №0003844608.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі №160/4019/19 (суддя Златін С.В.) у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю (https://reyestr.court.gov.ua/Review/84160300).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 в адміністративній справі №160/4019/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 в адміністративній справі №160/4019/19 залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87904754).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.12.2020 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 залишено без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» залишено без задоволення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93373624).

07.12.2020 Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» повторно звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 №0003844608, № 0003854608.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 (суддя Верба І.О.) було закрито провадження в адміністративній справі №160/16312/20 за зазначеним вище адміністративним позовом (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93923040).

У справі №160/16312/20 судом встановлено, що у справі №160/4019/19 предметом спору були також податкові повідомлення-рішення від 18.04.2019 №0003844608, №0003854608, що прийняті на підставі акта перевірки № 49/28-10-46-08-00659101 від 28.03.2019, та винесено судове рішення, що набрало законної сили.

Разом з тим, у справі №160/16312/20 судом встановлено, що доводи позивача щодо таких нових підстав як внесення до акта перевірки недостовірної інформації, покладення в основу акта перевірки недопустимих доказів, порушення податковим органом п. 44.6. ст. 44, п. 85.9 ст. 85 ПК України, недотримання Медотичних рекомендацій, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 №22, є необґрунтованими, оскільки у справі №160/4019/19 судами надано оцінку правомірності як проведення перевірки, так і складення акту перевірки, надано оцінку доказам у справі, та судами, зокрема, зазначено, що в порушення приписів пунктів 44.5 та 44.6 ПК України, позивач не подавав до податкового органу повідомлення про втрату вказаних вище документів у п`ятиденний строк з дня такої події.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 в адміністративній справі №160/16312/20 залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96386529).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.09.2021 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99657987).

Разом з тим, судом встановлено, що 15.01.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якій позивач просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.04.2019 №0003844608 та №0003854608.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі №160/615/21 в задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про закриття провадження в адміністративній справі відмовлено. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94835178).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 скасовано та прийнято нову постанову, якою провадження у справі №160/615/21 закрито (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96901115).

03.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18.04.2019 року №0003844608 та №0003854608.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 закрито провадження в адміністративній справі №160/24396/21 за означеною позовною заявою.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 по справі №160/24396/21 скасовано. Справу №160/24396/21 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Разом з тим, ухвалюючи зазначену постанову, суд апеляційної інстанції не доходив висновку про протиправність та необгрунтованість ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №160/24396/21, а виходив з того, що у справі №160/24396/21 судом першої інстанції не здійснено оцінку підставам позову, що можуть підтвердити тотожність справ №160/4019/19, №160/16312/20, №160/615/21 та №160/24396/21, оскільки суд не перевірив, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просив про захист свого права у перелічених справах, обмежившись лише зазначенням висновків судів у справах №160/4019/19, №160/16312/20, №160/615/21 з приводу тотожності спорів, не співставляючи підстави позовів у справах №160/4019/19, №160/16312/20, №160/615/21 з підставами позову, заявленими у цій справі. Більш того, колегія суддів зазначила, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на підтвердження доводів відповідача про тотожність позовів у справах №160/4019/19, №160/16312/20, №160/615/21 та №160/24396/21, останнім лише здійснено посилання на рішення судів у даних справах без надання відповідних копій позовних заяв для можливості порівняння підстав їх заявлення, що свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для вирішення питання.

Доводи представника позивача про те, що підстави оскарження податкових повідомлень-рішень у справах №160/4019/19, №160/16312/20 та справі №160/615/21 є різними, суд вважає безпідставними, враховуючи таке.

Так, в адміністративному позові від 03.05.2019 (справа №160/4019/19) позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про неспрямованість правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Алсімо», на настання реальних правових наслідків. Позивачем було зазначено наступне: в акті перевірки вказано про те, що позапланову невиїзну перевірку проведено на підставі фотокопій первинних документів, які надала Генеральна прокуратура України, які не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки оригінали первинних документів у Генеральній прокуратурі України та у відповідача відсутні; посилання відповідача у акті перевірки на інформацію з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів не є належним доказом; первинні документи стосовно господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Алсімо» відповідають вимогам законодавства України; висновки в акті перевірки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів - ревізорів та їх особистими думками; думка висловлена посадовими особами податкового органу у акті перевірки повинна оцінюватися судом з урахуванням інших доказів у справі; при вирішенні податкових спорів необхідно виходити з презумпції добросовісності платника податків; порушення податкової дисципліни та не знаходження за податковою адресою ТОВ «Алсімо» не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на формування витрат та податкового кредиту; факт порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Алсімо» не є беззаперечним доказом нереальності господарських операцій; посилання контролюючого органу на допит особи, яка була керівником підприємства та пояснила, що не має відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності ряду підприємств (серед яких і згаданий контрагент позивача), на яких згідно реєстраційних даних він являється посадовою особою (засновником, директором), а також, що йому не відомі дані підприємства, зокрема і позивача, можуть бути спростовані за наявності у матеріалах справи належним чином завірених копій первинних документів; вироку суду стосовно посадових осіб ТОВ «Алсімо», який би набрав законної сили, немає; неприпустимим є притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого суб`єкта господарювання; за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка могла б свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок протиправних діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу; господарські операції позивача з ТОВ «Алсімо» є реальними та повністю відповідали вимогам Податкового кодексу України; висновком експерта Буряк Т.М. від 22.09.2017 №15/11.2/96 підтверджено факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Алсімо».

У позовній заяві від 07.12.2020 (справа №160/16312/20) підставами для оскарження податкових повідомлень-рішень слугували: порушення податковим органом пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України); внесення до акта перевірки недостовірної інформації; порушення податковим органом п. 44.6. ст. 44 ПК України; порушення податковим органом п. 85.9. ст. 85 ПК України; недотримання податковим органом вимог Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 №22; недотримання податковим органом вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платника податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727; покладення в основу акта перевірки недопустимих доказів; порушення порядку проведення перевірки; порушення статті 19 Конституції України.

Також, представник позивача, серед інших позовних вимог заявив наступне: "При цьому, наголошуємо на тому, що достатніх доказів в підтвердження аналізування ОВПП ДФС відповідних документів або доступу до них акт не містить. Загальні посилання податкового органу на те, що ним було здійснено виїзд та опрацьовано документи не можуть братися до уваги та слугувати підставою для встановлення факту порушення ПрАТ "ДТРЗ" вимог податкового законодавства, оскільки з таких посилань взагалі не вбачається за можливе встановити істотні обставини, а саме, неможливо встановити, до яких саме документів був наданий доступ, які саме документи були проаналізовані ОВПП ДФС в приміщенні Генеральної прокуратури України, чи було проаналізовано оригінали документів, вилучені під час обшуків", а також робить наступні висновки: "Таким чином, факт опрацювання ОВПП ДФС у приміщенні Генеральної прокуратури України документації по взаємовідносинам ПрАТ «ДТРЗ» з ТОВ «Алсімо» апріорі не може вважатись правомірним, оскільки таке опрацювання відбувалося з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством України. Отже, всі похідні від опрацювання дані не можуть вважатись допустимими та, відповідно, бути покладені в основу Акту".

У позовній заяві від 15.01.2021 (справа №160/615/21) позовні вимоги обґрунтовано доводами про те, що проаналізувавши акт від 28.03.2019 №49/28-10-46-08-00659101 позивачем встановлено, що в його складовій міститься лише 1 (один) додаток «узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ПрАТ «ДТРЗ», що є порушенням Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДФС №396 від 01.06.2017. Виходячи з наведеного, на думку позивача, проведену перевірку слід було визнати протиправною, оскільки було порушено процедуру її проведення, складений акт - недопустимим доказом, оскільки результати перевірки були оформлені з порушенням встановлених законодавством вимог, а ППР, відповідно, - протиправними.

В свою чергу, в позовній заяві від 16.12.2021 (справа №160/24396/21) позивач знову заявляє про те, що податковий орган не міг в повній мірі дослідити копії первинних докуменів, які знаходились в розпорядженні Генеральної прокуратури України, заявляючи наступне: "При цьому, на сторінці 5 Акту перевірки зазначено, що листом Генеральної прокуратури України від 28.02.2019 №04/2/4-4237-16 податковому органу надано погодження на доступ до документів по взаємовідносинам ПрАТ «ДТРЗ» з ТОВ «Алсімо». Втім, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2021 у справі №757/52932/21-к було продовжено строк досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42016000000002788 від 08.10.2016. При цьому, однією з підстав для задоволення клопотання слідчого та продовження строків досудового розслідування було - необхідність повторного отримання дозволу суду і здійснення тимчасового доступу до оригіналів документів, що перебувають у Східному міжрегіональному управлінні ДТТС по роботі з великими платниками податків, а саме, оригіналу Акту перевірки від 28.03.2019 №49/28-10-46-08-00659101 зі всіма додатками, а також інших первинних документів, на підставі яких проводилася перевірка та які відображені (зазначені) в Акті перевірки (у тому числі до декларацій, накладних і т.д.), а також документів, складених за результатами проведеної перевірки. Тобто, зі змісту зазначеної вище ухвали та матеріалів кримінального провадження №42016000000002788 від 08.10.2016 вбачається, що у розпорядженні правоохоронних органів, які здійснюють, в т.ч. досудове розслідування в рамках зазначеного кримінального провадження, відсутні будь-які документи, що стосуються взаємовідносин ПрАТ "ДТРЗ" з ТОВ "АЛСІМО", в т.ч. й первинні".

Також, позивач робить наступні висновки: "Якщо ж співставити наявну в Акті перевірки інформацію, то виходить, що ОВПП ДФС, начебто, отримало доступ до первинної документації ПрАТ "ДТРЗ" з ТОВ "Алсімо" у Генеральній прокуратурі України, на підставі якої було зроблено висновки та в подальшому винесені податкові повідомлення-рішення, але у розпорядженні Генеральної прокуратури України (її правонаступників) таких документів немає", а також: "Тобто, у розпорядженні ОВПП ДФС взагалі не було жодних документів, в т.ч. первинних, на підставі яких податковий орган мав би змогу дійти тих висновків, що викладені в Акті перевірки та в подальшому послугували підставою для винесення податкових повідомлень-рішень".

Суд наголошує, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними.

При цьому, суд звертає увагу, що різне формулювання позовних вимог у справах не змінює того факту, що ці вимоги виникли із одних тих же підстав та стосуються одного і того ж предмету позову, що зумовлює необхідність дослідження судом ідентичних обставини і норм права.

Так, підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше.

Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18, який, враховуючи ч. 5 ст. 242 КАС України повинен враховуватися судом.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

З викладеного вище судом встановлено, що є такі, що набрали законної сили: рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі №160/4019/19, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 18.04.2019 №0003854608 та від 18.04.2019 №0003844608; ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 про закриття провадження в адміністративній справі №160/16312/20 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 №0003844608, №0003854608; постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 про закриття провадження у справі №160/615/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 №0003844608 та №0003854608, в яких існував спір між тими самими сторонами і про той самий предмет.

Суд дійшов висновку, що підставами звернення до суду із зазначеними вище позовними заявами слугували правомірність винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень, складених за результатами акта перевірки, дотримання процедури проведення такої перевірки, а також допустимість доказів, на підставі яких складено акт перевірки.

Отже, зазначені вище позовні заяви є тотожними, оскільки, в них співпадають сторони (ПрАТ "ДТРЗ" та Офіс великих платників податків ДФС, а в подальшому його правонаступники Офіс великих платників податків ДПС та Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків), предмет (визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 №0003844608 та №0003854608) і підстави (дотримання процедури проведення перевірки та допустимість доказів, на підставі яких складено акт перевірки), тобто позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду, незважаючи на різне формулювання позивачем позовних вимог у позовних заявах, що не змінює факту аналогічної суті вимог, виникнення цих вимог із одних тих же підстав та стосування одного і того ж предмету позову.

Разом з тим, суд зазначає, що у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.09.2021 вказав таке: "Чинність на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі №160/4019/19, яке набрало законної сили, свідчить, що спір між Товариством і Офісом великих платників податків ДФС, правонаступником якого внаслідок реорганізації органів державної фіскальної служби став Офіс великих платників податків ДПС, щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 №0003844608 та №0003854608 остаточно вирішений судом. З врахуванням цього суди попередніх інстанцій правильно застосували норму пункту 4 частини першої статті 238 КАС України при вирішенні питання щодо підстав закриття провадження у справі №160/16312/20. Інше формулювання Товариством обґрунтування цих самих позовних вимог не змінює їх правової природи, предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 №0003844608 та №0003854608. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження у справі, оскільки підставою адміністративного позову Товариства у справі №160/4019/19 та його ж адміністративного позову, за яким закрито провадження, є обставини щодо результатів податкової перевірки, за наслідками якої прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.04.2019 №0003844608 та №0003854608. Доводи позивача на обґрунтування позову стосуються не підстав позову, а його доказування".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, у мотивувальній частині постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 зауважено наступне: "Доводи скаржника про те, що підстави оскарження податкових повідомлень-рішень у справах №160/4019/19, №160/16312/20 та справі №160/615/21 є різними, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, враховуючи наступне. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що різне формулювання позовних вимог у справах не змінює того факту, що ці вимоги виникли із одних тих же підстав та стосуються одного і того ж предмету позову, що зумовлює необхідність дослідження судом ідентичних обставини і норм права. Так, підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом".

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у в справі №9901/433/18, який враховуючи ч. 5 ст. 242 КАС України, повинен враховуватися судом.

Таким чином, керуючись зазначеною вище судовою практикою, посилання посилання представника позивача на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, а саме: на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2021 у справі №757/52932/21-к про продовження строку досудового розслідуванння у кримінальному провадженні №42016000000002788 від 08.10.2016 не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

З матеріалів справи встановлено, що правомірність податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 року №0003844608 та № 0003854608, прийнятих на підставі Акта перевірки від 28.03.2019 №49/28-10-46-08-00659101, була предметом розгляду адміністративних справ №160/4019/19, №160/16312/20, №160/615/21 та є предметом розгляду даної справи.

Отже, враховуючи зазначені вище правові висновки, дослідивши позовні заяви від 03.05.2019 (справа №160/4019/19), від 07.12.2020 (справа №160/16312/20), від 15.01.2021 (справа №160/615/21), від 16.12.2021 (справа №160/24396/21), а особливо співставляючи позовні заяви від 07.12.2020 (справа №160/16312/20) та від 16.12.2021 (справа №160/24396/21), враховуючи, що законність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 №0003844608 та №0003854608, прийнятих на підставі Акта перевірки від 28.03.2019 №49/28-10-46-08-00659101 була предметом спору під час вирішення справи №160/4019/19 та їм надано правову оцінку правомірності їх прийняття, за результатом чого було ухвалено судове рішення, з урахуванням набрання законної сили ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 про закриття провадження в адміністративній справі №160/16312/20, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 про закриття провадження у справі №160/615/21, в яких існував спір між тими самими сторонами і про той самий предмет, суд робить висновок, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, з яким позивач звернувся до суду в даній адміністративній справі, вже вирішувався судом, за результатом якого прийнято рішення суду, що набрало законної сили, тому, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №160/24396/21 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 14, 44, 238, 239, 242, 243, 248, 250, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про закриття провадження у справі №160/24396/21 задовольнити повністю.

Закрити провадження в адміністративній справі №160/24396/21 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (вул. Академіка Белелюбського, 7, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код юридичної особи 00659101) до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (проспект Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600; ідентифікаційний код юридичної особи 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складено 21.03.2023.

Суддя О.В. Царікова