Ухвала суду № 109778555, 22.02.2023, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 363/712/22

Провадження № 1-кп/361/584/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.23 Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні

клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання відносно ОСОБА_6 ,

клопотання адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання відносно ОСОБА_4

у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021110000000036 від 11.02.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ст.15 ч. 2 ч.4 ст. 190 КК України, та ОСОБА_9 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.190 КК України,

встановив:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться вище вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, при цьому зазначивши, що строк обов`язків передбаченихст.194 КПК Українипокладених на обвинуваченого давно закінчився, новий строк не встановлювався, обвинувачений демонструє належну процесуальну поведінку, із моменту обрання запобіжного заходу пройшов значний проміжок часу, відсутні ризики передбаченіст.177 КПК України. Окремо у клопотанні звертається увага на майновий стан обвинуваченого. На думку захисника, розмір застави, визначений слідчим суддею, є непомірним тягарем для обвинуваченого та його родини.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 , заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, при цьому зазначивши, що строк обов`язків передбачених ст.194 КПК України покладених на обвинуваченого давно закінчився, новий строк не встановлювався, обвинувачений демонструє належну процесуальну поведінку, із моменту обрання запобіжного заходу пройшов значний проміжок часу, відсутні ризики передбачені ст.177 КПК України. Стверджує, що застава була внесена заставодавцями ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які на сьогодні могли б використати ці кошти в інший спосіб, оскільки ОСОБА_10 мобілізований, і кошти йому потрібні на придбання омуніції.

Обвинувачені підтримали вказані клопотання.

Прокурор заперечив у задоволенні заявлених клопотань, оскільки запобіжний захід у виді застави є саме тим запобіжним заходом, який взмозі забезпечити уникненню ризиків передбаченихст.177 КПК Українита гарантувати виконання обвинувачених своїх процесуальних обов`язків. Крім того, наголошував, що

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, подані в обгрунтування клопотань, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке в силу вимог ч. 4 цієї статті розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. За статтею 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

За частиною 1 статті 176 КПК, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності дост.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, судді слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Відтак суд наголошує, що належне виконання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 покладених на їх процесуальних обов`язків само по собі не може бути підставою для зміни чи скасування запобіжного заходу, й, більш того, сумлінне виконання обвинуваченими таких обов`язків жодним чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати, а свідчить саме про те, що обраний запобіжний захід достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Одночасно з цим, відповідно до ч. 7, 11 ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов`язком.

Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу.

Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавців, особи повинні були усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Таким чином, з огляду на зазначені законодавчі положення, у заставодавців відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти, внесені ними у якості застави за підозрюваних/обвинуачених, будуть їм обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.

Таким чином, суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що вимога заставодавців щодо їх використання в інший спосіб, які були внесені як застава, може стати підставою для зміни запобіжного заходу.

Разом із тим, вирішуючи клопотання захисника, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого інших, не обговорених в ухвалі суду запобіжних заходів, зокрема домашнього арешт чи особистої поруки.

Підсумовуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.127-130,291,314,315 КПК України, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання відносно ОСОБА_6 - відмовити.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання відносно ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1