Рішення № 10977845, 25.06.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_______________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                         Тел. 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" червня 2010 р.                                                  Справа № 10/98

Позивача: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”,

б-р Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01030,

В особі: Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком”, просп. Миру, 28, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Чернігівського обласного військового комісаріату,

вул. Г.Полуботка, 68, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення орендної плати в сумі 5006,40грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Позивач: не з»явився

Відповідач: Сальніцький О.Г., довіреність № 303 від 15.02.2010р., представник

Рішення оголошується після оголошеної 15.06.10р. перерви на підставі ст.77 Господарсько –процесуального кодексу України.

Представниками сторін подані письмові клопотання про відмову від здійснення фіксації судового розгляду, які задоволено судом.

Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” подано позов до Чернігівського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 4215,41грн., пені в сумі 258,40грн., 3% річних в сумі 105,97грн., інфляційних втрат в сумі 426,62грн., а всього на загальну суму 5006,40грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від 01.02.07р. за № 34-108 оренди нерухомого майна, що належить до спеціалізованих технологічних приміщень позивача за адресою: вул. Жовтнева, 57, м. Бахмач, площею 1,0кв.м., для розміщення обладнання типу П-160-31(1 одиниця) для забезпечення доступу до мережі загального користування.

Представник позивача в судовому засіданні виклав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 03.06.10р. надав письмовий відзив на позов, в якому проти задоволення основної заборгованості не заперечував, але заперечував проти стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в зв”язку із відсутністю його вини, оскільки відповідач являється бюджетною установою, утримується за рахунок Державного бюджету.

Позивач в судове засідання не з"явився, до початку судового засідання від позивача надійшло письмове клопотання від 08.06.10р. за № 11-14/277 про відкладення розгляду справи в зв»язку з участю представника в іншому судовому засіданні. Доказів до клопотання не надано.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки відповідно до п.3 ст.28 Господарсько процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через своїх представників. Враховуючи наведені норми та положення Цивільного кодексу України, що регулюють відносини представництва, юридичну особу за посадою може представляти її керівник або інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, якщо вони діють в межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Таким чином, право на представництво юридичної особи пов’язане ні з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Крім того, ст. 28 Господарського процесуального кодексу України визначає, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Не з’явлення повноважного представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

В С Т А Н О В И В :

Між сторонами 01 лютого 2007 року був укладений договір оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП, загальною площею до 20 кв. м. за № 34-108, згідно з якими позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування майно, яке знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 57, м. Бахмач, Чернігівська область, площею 1,0кв.м., для розміщення обладнання типу П-160-31(1 одиниця) для забезпечення доступу до мережі загального користування.

Відповідно до п. 12.1 Договору, договір діє з 01.02.07р. до 31.12.09р. сторони зобов»язані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Відповідно до п. 2.1 Договору, передача відповідачу майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання –передачі майна (додаток № 1) вказаного в п. 1.1 цього договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору.

Передача та прийняття майна у фактичне користування підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі майна від 01.02.2007 року, що є невід’ємною частиною даного Договору(а.с. 19).

Згідно п. 3.1 Договору, орендна плата встановлюється позивачем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується відповідачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 20 числа кожного місяця, що настає за розрахунковим, згідно з розрахунками, які виставляються позивачем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Орендна плата за базовий місяць оренди майна ( грудень 2006р) у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, встановлена відповідно до Додатку № 3 до Договору, та становить 129,15грн. за 1 кв.м. орендованих спеціалізованих технологічних приміщень.

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата за перший місяць оренди майна розраховується шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за період між базовим та першим місяцем оренди.

Крім того, п.3.4. Договору передбачено, що Орендар також щомісячно сплачує компенсацію витрат на утримання майна у розмірі 25% від фіксованого розміру орендної плати.

Позивачем згідно умов договору було виставлено відповідачу рахунки на оплату орендної плати, що підтверджується матеріалами справи (а.с.23-41) . Згідно акту звірки заборгованості за оренду приміщення відповідно до договору від 01.02.07р. за № 34-108 станом за березень 2010р включно, який складений на вимогу ухвали суду, підписаний та скріплений печатками сторін, за даними бухгалтерського обліку відповідача, без урахування рахунку за листопад 2009року, заборгованість складає 4009,28 грн.( а.с.135-136), тобто, з урахуванням рахунку № 740400-09-3202 та № 740400-09-3225 від 30.11.09р. (а.с 37), заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за даними відповідача складає 4220,12 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 4215,41 грн. орендної плати за період з 01.07.08р. по 31.03.10р. включно.

Згідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди(найму), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до вимог ст. 18 ч.3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Частиною 3 ст.19 зазначеного закону встановлено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст. 29 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Перевіривши розрахунки позивача, враховуючи той факт, що відповідач підтверджує наявність заборгованості перед позивачем в заявленому позивачем розмірі, вирішуючи спір в межах заявленого позову, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 4215,41грн..

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 8.2 Договору, за несвоєчасне перерахування орендної плати, відповідач сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивач просить стягнути з відповідача 258,40грн. пені за період 06.05.09р. по 05.05.10р. згідно розрахунку в матеріалах справи.

Відповідач просить в задоволенні штрафних санкцій відмовити, посилаючись на відсутність його вини, оскільки він являється бюджетною установою, утримується за рахунок Державного бюджету. Як вбачається із наданих відповідачем документів, в 2009р. при заявці видатків на оренду приміщень у кошторисі на 2009р.- 66480 грн. ( а.с.91), затвердженим кошторисом не виділено коштів на оренду приміщень взагалі( а.с.93), при заявці видатків на оренду приміщень у кошторисі на 2010р.- 83364 грн.( а.с.94),коштів також не виділено. Про намагання відповідача виконати зобов»язання належним чином свідчить крім того, телеграми до вищестоящих органів з повідомленнями про наявність заборгованості за послуги зв»язку та оренду приміщень (а.с.95-98).

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов»язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов»язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов»язання. Аналогічна норма міститься в ч.2 ст218 Господарського кодексу України.

Враховуючи наведену норму, а також той факт, що борг виник внаслідок відсутності бюджетного фінансування відповідача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні пені в зв»язку з відсутністю вини відповідача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 105,97грн. та інфляційні нарахування в сумі 426,62грн. за період з 21.08.2008 року по 05.05.2010 року.

Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобов’язань щодо оплати за отримані послуги, перевіривши розрахунки відповідача, враховуючи те, що 3% річних та інфляційні нарахування не відносяться до штрафних санкцій, суд вважає заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 105,97 грн. та індексу інфляції в сумі 426,62грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито в сумі 96, 90 та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 224,20 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Чернігівського обласного військового комісаріату(вул. Г.Полуботка, 68, м. Чернігів, 14000, р/р 35212009000358 в Управлінні державного казначейства в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 08536958) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (б-р Т.Шевченка, 18, м. Київ, р/р 26008518 в ЧОД ВАТ „Райффайзен Банк ”Аваль”, МФО 353348, код ЄДРПОУ 01189425) боргу в сумі 4215,41грн.,. 3% річних в сумі 105,97, інфляційні нарахування в сумі 426,62грн., 96,90грн. державного мита, 224,20 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення позову.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко

25.06.10