Ухвала суду № 10977594, 14.01.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

______________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

УХВАЛА

"14" січня 2010 р.Справа № 16/143б/89б (9/64б)

Кредитори: 1.Відкрите акціонерне товариство "Вознесенський сиркомбінат", код ЄДРПОУ 00446598, вул. Молодогвардійська,58А,

м. Вознесенськ, Миколаївська область,56500

2.Державна податкова інспекція у м. Чернігові

м. Чернігів вул. Кирпоноса,28

Боржник: Субєкт підприємницької діяльності-громадянина ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1,14000

Про визнання боржника банкрутом

Суддя Фесюра М.В.

Представники сторін:

Кредитора-1: не зявився, кредитора-2: Малай А.В., боржника: ОСОБА_1

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 28.01.09 р., постановою від 24.02.09 р. боржника визнано банкрутом.

У межах провадження по справі на стадії здійснення ліквідпроцедури ініціюючим кредитором подано заяву про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя Римар від 01.02.08р.

Кредитор - 1 в судове засідання не зявився, направивши клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.

Банкрут проти визнання недійсним договору про поділ майна подружжя заперечує, посилаючись на те, що цей договір не суперечить діючому законодавству. Крім того, в судовому засіданні банкрут зазначив, що за субєктним складом спірна угода не може розглядатись в порядку господарського судочинства.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін , суд встановив:

01 лютого 2008р. було нотаріально посвідчено договір про поділ майна подружжя ОСОБА_1, згідно до якого визнано, що квартира № АДРЕСА_1 та автомобіль марки MERCEDES-BENZ 208D, 1999р. випуску , шасі № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті поділу вважатимуться такими, що належать на праві особистої приватної власності ОСОБА_3, а грошові кошти у сумі 100000 грн. - ОСОБА_1.

Ініціюючим кредитором в заяві, поданій суду, та у поясненнях представника в судовому засіданні зазначається, що вказаний договір має бути визнаний недійсним , оскільки на думку кредитора, договір було укладено з метою уникнення банкрутом від виконання зобов"язань перед кредиторами за рахунок звернення стягнення на частку у спільному майні подружжя.

Банкрут у запереченнях проти заяви кредитора вказує, що договір не суперечить діючому законодавству, а в поясненнях, наданих у судовому засіданні, банкрут зазначив, що при поділі часток та укладенні договору , сторони відішли від визнання рівності часток з врахуванням необхідності захисту майнових інтересів неповнолітніх дітей, що проживають у квартирі разом з матір"ю- ОСОБА_3.

Банкрутом надана копія договору дарування від 21.12.2009р., за яким квартира №АДРЕСА_1 подарована ОСОБА_3 дітям ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідно до вимог п. 9 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" угоди громадянина підприємця пов'язані з відчуженням або передачею іншим способом майна громадянина підприємця заінтересованим особам протягом року до порушення провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані господарським судом недійсними за заявою кредиторів.

Компетенція місцевих загальних судів визначена частиною другою статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою вони розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Відповідно до статті 24 Цивільного процесуального кодексу України ці суди розглядають: справи у спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових і кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією з сторін у спорі є громадянин, за винятком випадків, коли вирішення таких спорів віднесено законом до відання інших органів.

З огляду на зазначене питання визнання недійсним договору про поділ майна подружжя, тобто, договору, укладення якого врегульовано положеннями Сімейного кодексу України, та укладеного між особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності , не може розглядатися господарським судом, оскільки за своїм предметом та суб'єктним складом спір не належить до компетенції господарського суду. Слід зазначити також , що на спірні правовідносини, врегульовані сімейним законодавством, не розповсюджується дія положень п. 9 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 2.6 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого.

Згідно зі статтею 41 ГПК господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Враховуючи, що спір про визнання недійсним угоди поділу майна подружжя непідвідомчий господарському суду , провадження за заявою ініціюючого кредитора про визнання такої угоди недійсною в межах процедури банкрутства має бути припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ,п.1 ч.1 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження за заявою ініціюючого кредитора - Відкритого акціонерного товариства "Вознесенький сиркомбінат" про визнання недійсним договору від 01.02.08р. про поділ майна між подружжями Римар припинити.

Суддя М.В. Фесюра