Рішення № 109773242, 14.03.2023, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

14 березня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/993/22 (927/792/22)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця Орла Петра Ігнатовича до Фермерського господарства "САПФІР-М.М." (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: арбітражний керуючий Сиволобов Максим Маркович) про стягнення 357 177 грн. 79 коп., поданої в межах справи за заявою КРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 30068, с. Крупець Шепетівського (Славутського) району Хмельницької області, вул. Богдана Хмельницького, 43 (ІНФОРМАЦІЯ_2)БОРЖНИК: Фермерське господарство "САПФІР-М.М." 15122, с. Хоробичі Городнянського району Чернігівської області, вул. Гагаріна, 24 (ІНФОРМАЦІЯ_1)про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участі представників учасників справи:

від позивача: Ігнатенко В.В. - адвокат (ордер серії ВА № 1039694 від 24.09.2022)

від відповідача: Боєва О.В. - адвокат

від третьої особи: арбітражний керуючий Сиволобов М.М. (особисто)

В судовому засіданні 14.03.2023, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Орла Петра Ігнатовича до Фермерського господарства "САПФІР-М.М." про стягнення 239 900,00 грн заборгованості по орендній платі згідно договору № 20/10-2021 оренди транспортного засобу з екіпажем від 20.10.2021, 52 137,75 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 7 079,23 грн. трьох процентів річних процентів з простроченої суми та 58 060,81 грн. пені за неналежне виконання зобов`язання по внесенню орендної плати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по внесенню орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 (суддя Белов С.В.), зокрема:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено;

постановлено розгляд справи № 927/792/22 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.12.2022 задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

10 листопада 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (надалі - кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "САПФІР-М.М." (надалі - боржник) на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.11.2022 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "САПФІР-М.М."; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2023 постановлено передати справу № 927/792/22 за позовом фізичної особи-підприємця Орла Петра Ігнатовича до Фермерського господарства "Сапфір-М.М." про стягнення 357177,79 грн. судді Господарського суду Чернігівської області Сидоренку А.С., в провадженні якого перебуває справа № 927/993/22 про банкрутство Фермерського господарства "Сапфір-М.М." для розгляду в межах справи про банкрутство.

На підставі розпорядження від 19.01.2023 № 02-01/2/23 в.о. керівника апарату Господарського суду Чернігівської області "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 927/792/22" був призначений повторний автоматизований розподіл справи № 927/792/22, внаслідок якого для її розгляду визначено суддю А.С.Сидоренка.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2023:

прийнято до розгляду справу № 927/993/22 (927/792/22) за позовом фізичної особи-підприємця Орла Петра Ігнатовича до Фермерського господарства "САПФІР-М.М." про стягнення 357 177 грн. 79 коп.;

постановлено розгляд позовної заяви здійснювати в межах справи № 927/993/22 про банкрутство Фермерського господарства "САПФІР-М.М." за правилами загального позовного провадження;

залучено арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача;

постановлено повторно провести підготовче провадження;

підготовче засідання призначено на 09 лютого 2023 року;

зобов`язано позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити третій особі (арбітражному керуючому Сиволобову Максиму Марковичу) копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду;

встановлено процесуальний строк для подання арбітражним керуючим Сиволобовим Максимом Марковичем письмових пояснень щодо позову - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

повідомлено відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви;

повідомлено третю особу про призначення судового засідання, а також про те, що її неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Крім того, позивачу було роз`яснено його право звернутися до Господарського суду Чернігівської області із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника - Фермерського господарства "САПФІР-М.М." в сумі 357 177,79 грн. в порядку та строк, передбачені ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

У зв`язку з обмеженим фінансуванням на оплату поштових послуг вказана вище ухвала суду від 20.01.2023 третій особі засобами поштового зв`язку в паперовій формі не направлялась, проте була направлена на її електронну пошту з проханням повідомити про її отримання (відповідна інформація до суду не надходила).

Процесуальним правом на участь в призначеному на 09.02.2023 підготовчому засіданні третя особа не скористалась (як і правом на подання письмових пояснень щодо позову).

08.02.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 08.02.2023 № 01-16/58 арбітражного керуючого Сиволобова М.М. про проведення призначеного на 09.02.2023 підготовчого засідання за його відсутності.

06.02.2023 позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані докази направлення третій особі (арбітражному керуючому Сиволобову Максиму Марковичу) копії позовної заяви з додатками.

08.02.2023 позивачем до Господарського суду Чернігівської області подано клопотання від 06.02.2023 про поновлення процесуального строку, встановленого на подання доказів, яким він просить поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом на подання доказів, та приєднати до матеріалів справи документи, які є додатком до даного клопотання (додатки № 1 від 20.10.2021 та № 3 від 30.11.2021 та акти від 20.10.2021 та від 30.11.2021 приймання-передачі Техніки до договору № 20/10-2021 оренди транспортного засобу з екіпажем від 20.10.2021).

На думку позивача, подані докази є необхідними для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та об`єктивного вирішення даного спору. Однак такі докази не могли бути подані у строк, встановлений законом на їх подання, оскільки були отримані від відповідача лише в другій половині січня 2023 року.

В підготовчому засіданні 09.02.2023 повноважний представник позивача повідомив про намір скористатись правом на звернення до Господарського суду Чернігівської області із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника - Фермерського господарства "САПФІР-М.М." в сумі 357 177,79 грн. в порядку, передбаченому ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

09.02.2023 господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.03.2023; одночасно задоволено клопотання фізичної особи-підприємця Орла Петра Ігнатовича та Фермерського господарства "САПФІР-М.М." про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В підготовчому засіданні 09.02.2023 повноважна представниця боржника - адвокатка Боєва О.В. була повідомлена про дату, час та місце проведення даного підготовчого засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористалась.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2023 задоволено заяву арбітражного керуючого Сиволобова М.М. про участь в призначеному на 09.03.2023 підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

Правом на звернення до Господарського суду Чернігівської області із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника - Фермерського господарства "САПФІР-М.М." в сумі 357 177,79 грн. в порядку, передбаченому ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства позивач не скористався.

Як вже було вказано вище, 08.02.2023 позивачем до Господарського суду Чернігівської області подано клопотання від 06.02.2023 про поновлення процесуального строку, встановленого законом на подання доказів.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та можливість задоволення, про що в підготовчому засіданні 09.03.2023 постановлено протокольну ухвалу.

Присутній в судовому засіданні 09.03.2023 повноважний представник фізичної особи-підприємця Орла Петра Ігнатовича заявив усне клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, визначивши при цьому суд, в якому необхідно забезпечити її проведення - Господарський суд Кіровоградської області.

Крім того, арбітражним керуючим Сиволобовим М.М. заявлено усне клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою від 09.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14 березня 2023 року; викликано для участі в судовому засіданні фізичну особу-підприємця Орла Петра Ігнатовича (або його повноважного представника) в якості позивача, представника Фермерського господарства "САПФІР-М.М." в якості відповідача, арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; задоволено клопотання фізичної особи-підприємця Орла Петра Ігнатовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Присутні в судовому засіданні 14.03.2023 представник відповідача та розпорядник майна ФГ "САПФІР-М.М." - арбітражний керуючий Сиволобов М.М. проти позовних вимог не заперечили.

В судовому засіданні 14.03.2023, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

20.10.2021 між фізичною особою - підприємцем Орлом Петром Ігнатовичем (орендодавець) та Фермерським господарством «Сапфір-М.М» (орендар) укладено договорі №20/10-2021 оренди транспортного засобу з екіпажем, відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне володіння та користування транспортні засоби (техніка) - ознаки техніки, її характеристики тощо, в розрізі кожної одиниці відображаються в Додатку №1 до даного договору, разом з обслуговуючим персоналом (екіпажем) - список екіпажу наведено в Додатку №2 до даного договору, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування техніку під керуванням екіпажу орендодавця і зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату.

Згідно п.3.2, 3.4 Договору передача техніки в оренду здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками орендаря та орендодавця (за наявності у орендодавця печатки). Техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі.

Строк оренди становить (строк використання техніки): до 20 липня 2021 року. На письмову вимогу орендаря строк оренди може бути скорочений, в такому випадку термін дії договору та строк оренди за ним припиняються з моменту отримання орендодавцем відповідної вимоги орендаря (якщо інший строк припинення зазначено у вимозі - зі вказаного у вимозі моменту, а техніка повинна бути повернутою орендарем орендодавцеві протягом 5 днів з моменту припинення терміну дії оренди (п.4.1 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору орендна плата за договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених орендарем орендодавцеві протягом дії договору на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг та розраховується відповідно до таких показників: місце використання техніки: Чернігівська обл, Городнянський р-н, с. Хоробичі, найменування с/г культури: кукурудза, ціна за 1 га - 925,00 грн, загальна вартість робіт: встановлюється на підставі усіх актів приймання-передачі наданих послуг.

Орендар відповідно до п.5.2 Договору здійснює оплату за користування, переданою йому за цим договором технікою, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг, в наступному порядку:

- 80 % вартості послуг сплачується орендарем протягом 5 банківських днів з моменту отримання орендарем по електронній пошті актів приймання-передачі, підписаних орендодавцем;

- остаточний розрахунок проводиться орендарем протягом 3-х банківських днів після отримання орендарем документів, оригіналів актів приймання-передачі наданих послуг.

Орендар за цим договором, крім іншого зобов`язується своєчасно сплачувати орендну плату (п. 5.2.1 Договору).

Згідно п.7.1 Договору факт виконання обсягу робіт підтверджується сторонами Актом приймання-передачі наданих послуг, якщо у разі прийняття виконаних робіт виявлені недоліки орендарем, орендодавець повинен їх усунути, після чого підписується Акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами не пізніше 3-х діб з моменту закінчення орендодавцем наданих послуг.

У разі прострочення сплати орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення (п.8.3 Договору).

Згідно п.9.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

У Додатку №1 від 20.10.2021 до договору №20/10-2021 оренди транспортного засобу з екіпажем від 20.10.2021 сторони визначили перелік транспорту для передачі в оренду, а саме:

- Зернозбиральний комбайн CLAAS «LEXION-560» заводський номер 58400805, 2004р.в в комплекті з кукурудзяною жниваркою за реєстраційним номером 19299ВА (свідоцтво про державну реєстрацію ЕА№013142 від 17.04.2013);

- Зернозбиральний комбайн CLAAS «LEXION-570» заводський номер 58501550, 2007р.в в комплекті з кукурудзяною жниваркою за реєстраційним номером 23417ВА (свідоцтво про державну реєстрацію ЕЕ№002462 від 21.04.2016).

У Додатку №2 від 20.10.2021 до договору №20/10-2021 оренди транспортного засобу з екіпажем від 20.10.2021 сторони визначили список персоналу обслуговуючих сільськогосподарську техніку орендодавця.

У Додатку №3 від 30.11.2021 до договору №20/10-2021 оренди транспортного засобу з екіпажем від 20.10.2021 сторони відповідно до п.5.1 Договору сторони за взаємною згодою вирішили змінити показники, на підставі яких розраховується розмір орендної плати за договором, виклавши їх в наступній редакції: місце використання техніки - Чернігівська обл, Городнянський р-н, с.Хоробичі, найменування с/г культури - кукурудза, ціна за 1 га без ПДВ - 790,00 грн, загальна вартість робіт - встановлюється на підставі усіх актів приймання-передачі наданих послуг.

Згідно Акту приймання-передачі від 20.10.2021 орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування транспортні засоби:

- Зернозбиральний комбайн CLAAS «LEXION-560» заводський номер 58400805, 2004р.в. в комплекті з кукурудзяною жниваркою за реєстраційним номером 19299ВА (свідоцтво про державну реєстрацію ЕА№013142 від 17.04.2013);

- Зернозбиральний комбайн CLAAS «LEXION-570» заводський номер 58501550, 2007р.в. в комплекті з кукурудзяною жниваркою за реєстраційним номером 23417ВА (свідоцтво про державну реєстрацію ЕЕ№002462 від 21.04.2016).

На підставі виставленого рахунку №СФ-0000001 від 21.10.2021 відповідач перерахував позивачу 100000грн, що підтверджується копією виписки банку від 22.10.2021.

30.11.2021 сторони уклали Акт приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2021 до договору №20/10-2021 оренди транспортного засобу з екіпажем від 20.10.2021 про наступне:

1. Відповідно до п.5.3 Договору №20/10-2021, а також з урахуванням додатку №3 до договору орендна плата за період з 20.10.2021 року по 30.11.2021 року складає: оренда зерн. комбайну CLAAS «LEXION-560» заводський № 58400805, 2004р.в. в комплекті з кукурудзяною жниваркою у кількості 405 га, по ціні 790 грн, сума без ПДВ 319950,00грн., оренда зерн. комбайну CLAAS «LEXION-570» заводський №58501550, 2007р.в. в комплекті з кукурудзяною жниваркою у кількості 405 га, по ціні 790 грн, сума без ПДВ 319950,00грн., загальна вартість орендної плати складає 639900,00грн.

2. Сторони визнають, що станом на дату складання цього Акта:

2.1 Орендар сплатив на користь оре6ндодавця орендну плату в розмірі 100000,00грн за оренду техніки згідно договору та рахунку-фактури №СФ-0000001 від 21.10.2021 та без ПДВ, шляхом безготівкового перерахування 22.10.2021 вказаної суми грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

2.2 Орендар зобов`язаний протягом 3-х банківських днів після підписання цього Акта перерахувати на поточний рахунок орендодавця орендну плату за оренду Техніки згідно Договору в розмірі 539900грн.

В рахунок оплати за оренду техніки згідно договору №20/10-2021 відповідач перерахував позивачу 100000грн - 30.12.2021, 200000грн - 07.02.2022, що підтверджується копіями відповідних виписок банку.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи умови оплати виконаних робіт, визначені сторонами у Договорі, відповідач повинен був сплатити орендну плату до 03.12.2021 включно, проте свій обов`язок виконав частково, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем в сумі 239900,00 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов`язку сплатити неустойку.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача пеню та навів відповідний розрахунок на суму 58060,81 грн за період з 04.12.2021 по 23.09.2022.

При цьому, суд зазначає, що посилання позивача на те, що в даному разі не обмежується розрахунок пені періодом нарахування передбаченим п.6 ст.232 Господарського кодексу України з посиланням на пункт 7 розділу «Прикінцеві положення» ГК України є безпідставними і необґрунтованими.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

У кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

Дослідивши умови Договору, суд встановив, що п. 8.3. Договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо.

Правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19, від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, судом встановлено, що позивачем за первісним позовом при здійсненні нарахування не враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, та не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені (постанова Верховного суду №910/2615/18 від 25.02.2020, № 912/2750/18 від 10.12.2019, від 14.08.2019 у справі № 920/200/16), а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 31261,43 грн за період з 04.12.2021 по 04.06.2022.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач просить стягнути з відповідача 52137,75 грн інфляційних втрат за період з 04.12.2021 по 23.09.2022 та 7079,23 грн 3% річних за період з 04.12.2021 по 23.09.2022.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 7023,35 грн, оскільки судом враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення відсотків річних, інфляційних нарахувань та пені (постанова Верховного суду №910/2615/18 від 25.02.2020, № 912/2750/18 від 10.12.2019, від 14.08.2019 у справі № 920/200/16).

Позовні вимоги в частині стягнення 52137,75грн інфляційних обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю.

За нормами ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендної плати не виконав, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 239 900,00 грн, в частині стягнення пені в сумі 31 261,43 грн, в частині стягнення інфляційних в сумі 52 137,75 грн, в частині стягнення 3% річних в сумі 7 023,35 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 4954,84грн.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п.5 частина 1 статті 237 ГПК України).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом п.1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він вже поніс та ще очікує понести у зв`язку з розглядом справи за даним позовом судом першої інстанції.

Так, позивач вказав, що вже поніс наступні судові витрати:

- 5 357,67 грн - сума сплаченого Позивачем судового збору за подання позовної заяви;

- 107,15 грн - сервісний збір (комісія банка) за сплату Позивачем на веб-порталі Судова влада України судового збору за подання цієї позовної заяви,

- 6 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу Позивачу (частина гонорару адвоката, загальний розмір якого становить 20 500,00 грн).

До завершення розгляду справи судом першої інстанції Позивач понесе наступні судові витрати:

- 14 500,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу Позивачу (частина гонорару адвоката, загальний розмір якого становить 20 500,00 грн).

- витрати на послуги поштового зв`язку для надсилання документів на адреси господарського суду та відповідача (розмір буде визначено на підставі фіскальних чеків, наявних в матеріалах справи та наданих Позивачем).

Суд зазначає, що сервісний збір (комісія банка) за сплату Позивачем на веб-порталі Судова влада України судового збору за подання цієї позовної заяви та витрати на послуги поштового зв`язку для надсилання документів на адреси господарського суду та відповідача не є судовими витратами в розумінні статті 123 Господарського процесуального кодексу України, а тому вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів понесення ним судових витрат на правову допомогу в розмірі 20500,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2023 заявив усне клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати.

Згідно статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Проте, оскільки, позивачем не було наведено поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд не задовольняє клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати.

За таких обставин, станом на час прийняття рішення у цій справі, суд не вбачає підстав для розподілу між сторонами справи витрат на правову допомогу за результатами розгляду спору.

Одночасно суд звертає увагу учасників справи, що згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Оскільки вимоги ФОП Орла Петра Ігнатовича до ФГ "САПФІР-М.М." виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство останнього і виконання їх не забезпечено заставою майна боржника, на такі вимоги поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів (ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства).

У відповідності з ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Водночас, відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та введення судом мораторію на задоволення вимог кредиторів не може бути підставою для відмови у задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи - підприємця Орла Петра Ігнатовича до Фермерського господарства "САПФІР-М.М." про стягнення 357 177,79 грн задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "САПФІР-М.М." (15122, с. Хоробичі Городнянського району Чернігівської області, вул. Гагаріна, 24; поштова адреса - 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 25, кв. 1, код 35274787) на користь фізичної особи - підприємця Орла Петра Ігнатовича (юридична адреса - АДРЕСА_1 ; фактична адреса - АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 239 900,00 грн боргу, 31 261,43 грн пені, 7023,35 грн 3% річних, 52 137,75 грн інфляційних, 4954,84 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2023

Суддя А.С.Сидоренко