Рішення № 109773018, 14.03.2023, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2023 Справа № 917/1277/22

Суддя Мацко О.С. , розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранрозробка», 11555, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Поліське, вул. Молодіжна, б. 8, код ЄДРПОУ 39215133,

до Акціонерного товариства «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц», 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 85, код ЄДРПОУ 35328439,

про стягнення грошових коштів.

Секретар судового засідання: Токар А.В.

Представники: згідно протоколу.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранрозробка» до Акціонерного товариства «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» про стягнення 4 928 009,96 грн., з яких 3 059 660,00 грн. заборгованість за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р., 832 214,94 грн. пеня, 312 766,00 грн. штраф, 642 301,93 грн. втрати від інфляції, 81 067,09 грн. 3 % річних (в ред. заяви про зменшення розміру позовних вимог № 15-11/22/1 від 15.11.2022 р., вх. № 8796 від 16.11.2022 р.).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.10.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

31.01.2023 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.03.2023р. У засіданні 07.03.2023р. , у зв"язку з оголошенням на території Полтавської області повітряної тривоги (що перешкодило закінченню судового засідання) було оголошено перерву до завершення повітряної тривоги; однак після відбою продовжити засідання у відеоконференції не вдалося, оскільки зал судових засідань №6, де проводилася відеоконференція, з 11.00 був заброньований за іншим складом суду для розгляду іншої справи. Відповідно, ухвалою від 07.03.2023р. було оголошено перерву до 14.03.2023 р. до 13-00, про що позивач повідомлений телефонограмою, а відповідач - шляхом направлення ухвали в електронному вигляді представнику в його електронний кабінет (довідка по доставку документу - а.с.19, том 3 справи). Відтак, сторони повідомлені належним чином про час і місце судового засідання. В засідання 14.03.2023р. вдповідач явку незабезпечив, що, з урахуванням усіх обставин справи (належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, наявність у матеріалах справи відзиву на позов, викладення своєї позиції представником відповідача у засіданні 07.03.2023р., визнання явки сторін у засідання необов"язковою) не перешкоджає продовженню розгляду справи по суті.

Крім того, в засіданні 07.03.2023р. представник відповідача повідомив усно, що ухвалою від 21.02.2023р. у справі №917/256/23 введено мораторій на задовлення вимог кредиторі АТ «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц», що включені до плану санації. Відтак, просив відкласти озгляд справи з метою отримання результату розгляду пов"язаної справи №917/256/23 та надання можливості сторонам спору дійти згоди щодо мирного врегулювання спору (відповідач зазначав, що письмове клопотання ним було направлено до суду, воно надійшло 14.03.2023р. та долучено до матеріалів справи). Позивач проти задоволення клопотання категорично заперечує, посилаючись на закінчення строків розгляду справи, передбачених ГПК України, та умисне затягування розгляду справи відповідачем; ні про які перемовини стосовно врегулювання спору стороні позивача не відомо, заборгованість не погашається, незважаючи на те, що при листуванні сторін відповідач взяв на себе обов"язок погасити її до кінця 2022р. в повному обсязі. Протокольною ухвалою від 07.03.2023р. суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розпочав розгляд справи по суті.

Аргументи учасників справи:

У позовній заяві ТОВ «Гранрозробка» стверджує, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р., чим порушив умови господарських зобов`язань, встановлені зазначеним договором та законом, з огляду на що заявив до стягнення з відповідача 4 996 009,96 грн., з яких 3 127 660,00 грн. заборгованість за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р., 832 214,94 грн. пеня, 312 766,00 грн. штраф, 642 301,93 грн. втрати від інфляції, 81 067,09 грн. 3 % річних.

Відповідач у відзиві № 10/609 від 14.11.2022 р. (вх. № 8737 від 15.11.2022 р.) не заперечує проти взятих на себе зобов`язань за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р., однак не визнає розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій, посилаючись на те, що зобов`язання за спірним договором прострочено у зв`язку з форс-мажорною обставиною запровадженням воєнного стану та веденням бойових дій.

Крім того, відповідач стверджує, що позивачем нараховано відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р., які, враховуючи спосіб їх обчислення, підпадають під визначення пені, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

16.11.2022 року позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог № 15-11/22/1 від 15.11.2022 р. (вх. № 8796 від 16.11.2022 р.), у якій повідомив, що після відкриття провадження у справі відповідач частково сплатив заборгованість за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р. на суму 68 000,00 грн., у зв`язку з чим вказав, що розмір позовних вимог становить 4 928 009,96 грн., з яких 3 059 660,00 грн. основна заборгованість за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р., 832 214,94 грн. пеня, 312 766,00 грн. штраф, 642 301,93 грн. втрати від інфляції, 81 067,09 грн. 3 % річних.

Протокольною ухвалою від 17.11.2022 р. вказана заява прийнята до розгляду.

У відповіді на відзив № 28-11/22 від 28.11.2022 р. (вх. № 9510 від 06.12.2022 р.) позивач вказує на те, що:

- відповідачем не підтверджено причинно-наслідковий зв`язок між неможливістю виконання зобов`язань за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р. та надзвичайними обставинами, наведеними у відзиві № 10/609 від 14.11.2022 р. (вх. № 8737 від 15.11.2022 р.);

- обов`язок з оплати робіт за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р. виник до запровадження воєнного стану на території України;

- інфляційні втрати та відсотки річних не є штрафними санкціями, нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов`язання, а тому здійснення їх розрахунку не є однаковим з обчисленням штрафних санкцій (пені та штрафу).

20.12.2022 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив б/н від 20.12.2022 р. (вх. № 10107), у яких наполягає на своїх позиціях щодо звільнення АТ «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» від відповідальності за порушення зобов`язань за договором № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р. з моменту настання форс-мажорних обставин, а також щодо неправомірності нарахування відсотків річних у спосіб, аналогічний нарахуванню пені, а саме за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання.

28.12.2022 року до суду надійшли пояснення ТОВ «Гранрозробка» за № 26-12/22 від 26.12.2022 р. (вх. № 10346), у яких позивач, посилаючись на викладені ним попередньо обґрунтування, просить задовольнити позовні вимоги у даній справі в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог № 15-11/22/1 від 15.11.2022 р., вх. № 8796 від 16.11.2022 р.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

04.05.2020 року між Акціонерним товариством «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранрозробка» було укладено договір підряду № 04 05/20 БР (т. 1, а.с. 9-10).

Відповідно до п. 1 вказаного договору за дорученням Замовника (АТ «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц») Підрядник (ТОВ «Гранрозробка»), відповідно до умов цього договору, зобов`язується на власний ризик виконати бурові роботи буровими установками (з екіпажами), а Замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх згідно даного договору.

Згідно з п.п. 2.4-2.5 договору обсяги та строк виконання робіт, визначених п. 1.1 даного договору, фіксуються в актах виконаних робіт, що підписуються Сторонами, які є підставою для остаточних розрахунків.

Акт виконаних робіт повинен бути підписаний представником Замовника протягом трьох календарних днів після фактичного виконання бурових робіт. Підписання акту представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Якщо Замовник протягом зазначеного терміну не підписує акт виконаних робіт та не надає обґрунтованих заперечень щодо нього, то даний акт вважається підписаним в редакції Підрядника.

На виконання зазначених норм договору № 129 від 14.04.2020 р. сторонами було підписано Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 169 від 20.05.2020 р., № 306 від 03.08.2020 р., № 394 від 15.09.2020 р., № 450 від 15.10.2020 р., № 524 від 13.11.2020 р., № 621 від 23.12.2020 р., № 22 від 12.02.2021 р., № 55 від 12.03.2021 р., № 91 від 31.03.2021 р., № 146 від 29.04.2021 р., № 162 від 12.05.2021 р., № 227 від 12.06.2021 р., № 252 від 23.06.2021 р., № 307 від 21.07.2021 р., № 359 від 14.08.2021 р., № 406 від 03.09.2021 р., № 450 від 28.09.2021 р., № 502 від 21.10.2021 р., № 517 від 27.10.2021 р., № 562 від 11.11.2021 р., № 627 від 10.12.2021 р., № 46 від 14.02.2022 р. та № 60 від 23.02.2022 р. на загальну суму 12 781 800,00 грн. (т. 1, а.с. 12-34).

Пунктом 2.8 договору № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р. визначено, що Замовник проводить розрахунок на умовах 90 % передоплати від загальної вартості робіт, обумовленої Сторонами в узгодженій Заявці, в термін до 3 (трьох) банківських днів після підписання Заявки. Остаточний розрахунок проводиться Замовником згідно підписаного Сторонами Акту виконаних робіт на протязі 7 (сім) календарних днів з моменту його підписання Сторонами.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору за виконану роботу розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Акціонерного товариства «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» 4 928 009,96 грн., з яких 3 059 660,00 грн. заборгованість за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р., 832 214,94 грн. пеня, 312 766,00 грн. штраф, 642 301,93 грн. втрати від інфляції, 81 067,09 грн. 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р., вимога № 520 від 06.09.2022р., Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 169 від 20.05.2020 р., № 306 від 03.08.2020 р., № 394 від 15.09.2020 р., № 450 від 15.10.2020 р., № 524 від 13.11.2020 р., № 621 від 23.12.2020 р., № 22 від 12.02.2021 р., № 55 від 12.03.2021 р., № 91 від 31.03.2021 р., № 146 від 29.04.2021 р., № 162 від 12.05.2021 р., № 227 від 12.06.2021 р., № 252 від 23.06.2021 р., № 307 від 21.07.2021 р., № 359 від 14.08.2021 р., № 406 від 03.09.2021 р., № 450 від 28.09.2021 р., № 502 від 21.10.2021 р., № 517 від 27.10.2021 р., № 562 від 11.11.2021 р., № 627 від 10.12.2021 р., № 46 від 14.02.2022 р. та № 60 від 23.02.2022 р., виписки по рахунку ТОВ «Гранрозробка» за період з 01.07.2020 р. по 30.03.2022 р., Акт звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранрозробка» та Акціонерним товариством «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» станом на 30.06.2022 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранрозробка»: довідка Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., експертний висновок №89/Ю-3 від 22.06.2022р.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 844 Цивільного Кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Частиною 1 статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р. щодо надання послуг з буріння свердловин на суму 12 781 800,00 грн. Так, судом досліджено Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 169 від 20.05.2020 р., № 306 від 03.08.2020 р., № 394 від 15.09.2020 р., № 450 від 15.10.2020 р., № 524 від 13.11.2020 р., № 621 від 23.12.2020 р., № 22 від 12.02.2021 р., № 55 від 12.03.2021 р., № 91 від 31.03.2021 р., № 146 від 29.04.2021 р., № 162 від 12.05.2021 р., № 227 від 12.06.2021 р., № 252 від 23.06.2021 р., № 307 від 21.07.2021 р., № 359 від 14.08.2021 р., № 406 від 03.09.2021 р., № 450 від 28.09.2021 р., № 502 від 21.10.2021 р., № 517 від 27.10.2021 р., № 562 від 11.11.2021 р., № 627 від 10.12.2021 р., № 46 від 14.02.2022 р. та № 60 від 23.02.2022 р., виписки по рахунку ТОВ «Гранрозробка» за період з 01.07.2020 р. по 30.03.2022 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р. на вищевказану суму.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за виконані роботи розрахувався не в повному обсязі.

Так, згідно з виписками по рахунку ТОВ «Гранрозробка» за період з 01.07.2020 р. по 30.03.2022 р. відповідачем було частково сплачено заборгованість за договором № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р. на суму 9 654 140,00 грн. Вказане відповідачем не оспорюється.

Крім того, в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія акта звірки взаємних розрахунків між між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранрозробка» та Акціонерним товариством «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» (т. 1, а.с. 35), згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.06.2022 р. становить 3 127 660 грн.

Також, як повідомляє позивач, за період з 04.10.2022 р. по 14.11.2022 р. відповідачем було сплачено 68 000,00 грн. за послуги з буріння свердловин згідно з договором № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р.

Відповідач позовні вимоги в частині основного боргу фактично визнає.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 059 660,00 грн. - заборгованість за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, визнані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 4.7 договору підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р. визначено, що за недотримання строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період розрахунків від суми несплачених за договором коштів за кожну добу прострочення виконання Замовником своїх зобов`язань з моменту, коли оплата мала бути здійснена, і до моменту остаточного розрахунку (включаючи день оплати, що підтверджується відповідною банківською випискою), тобто в разі прострочення оплати понад шість місяців нарахування пені не припиняється. В разі прострочення оплати за виконані роботи понад 30 (тридцять) календарних днів Замовник додатково повинен сплатити на користь Підрядника штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми заборгованості.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 832 214,94 грн. пені (а.с. 4-5), суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, в тому числі позивачем дотримано приписи статей 253,254 ЦК України щодо порядку обчислення строків, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 642 301,93 грн. та 3% річних в розмірі 81 067,09 грн. за прострочення здійснення оплати за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 5-7).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що він не мав змоги виконати свої зобов`язання з оплати заборгованості у зв`язку із форс-мажорними обставинами, суд зазначає наступне:

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час.

Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

При цьому, згідно з роз`ясненнями Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 25.01.2022 р. у справі № 904/3886/21, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

З огляду на викладене, введення воєнного стану на території України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки у тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

Тобто, відповідач, посилаючись на форс-мажорні обставини, має довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні.

Введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили.

Отже, стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, але й їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Натомість, відповідачем таких доказів до суду не надано. Крім того, судом встановлено, що більша частина боргу виникла у відповідача ще до настання форс-мажорних обставин.

Таким чином, посилання відповідачем на настання форс-мажорних обставин, як на підставу для звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов"язання, є необґрунтованим.

Також суд критично оцінює викладені у відзиві на позов доводи відповідача стосовно того, що позивачем нараховано відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором підряду № 04 05/20 БР від 04.05.2020 р., які, враховуючи спосіб їх обчислення, підпадають під визначення пені, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити сму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченння, а також три поценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, у цій статті визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов"язання незалежно від підстав його виникнення, і для їх нарахування та стягнення не передбачається погодження про це сторонами в договорі (відбувається на підставі прямої вказівки в законі, незалежно від того, чи мість договір положення про застосування ст.625 ЦК України, проте за огодженням сторони можут змінити розмір річних з 3% на більший чи менший, але не спосіб їх обчислення - див. постанову ВС КГС від 05.06.2020р. №922/3578/18). Як вбачається з укладеного договору, сторони не погоджували жодних змін до порядку застосування ст.625 ЦК України, і аналіз розрахунку позивача показує, що ним нараховано саме 3% річних від суми простроченого зобов"язання, як то передбачено ст.625 ЦК України, а не проценти за кожен день прострочення, що відповідає визначенню пені - як на тому наполягає відповідач. Таким чином, у даному випадку подвійне притягнення до відповідальності боржника відсутнє, а одночасне застосування передбачених договором пені, штрафу та нарахування в порядку ст.625 ЦК України річних та інфляційних не заборонено чинним законодавством (постанова ВП ВС від 01.06.2021р. №910/12876/19 і ін.).

Також суд погоджується з твердженнями позивача стосовно того, що поданий відповідачем Експертний висновок №89/Ю-3 від 22.06.2022р., який стосується дослідження на предмет зумовленості режиму роботи АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" незалежними від підприємства обставинами в період березень-червень 2022р., не має жодного відношення до предмету позову та жодним чином не спростовує правомірність та обгрунтованість позовних вимог.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ст.130 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову. Враховуючи визнання відповідачем позову в частині стягнення 3 059660,00 грн. основного боргу, суд повертає позивачу 22 947,45 грн. судового збору. Відтак, пропорційно розміру задоволених позовних вимог стягненню з відповідача підлягає 50 972,60 грн. судового збору. Стосовно частини судового збору, яка припадає на позовні вимоги, розмір яких був зменшений позивачем (68000,00 грн.), відповідно до приписів ст.7 Закону України "Про судовий збір" вона може бути повернута з бюджету за заявою позивача, поданою у встановленому порядку.

Також позивачем заявлено до відшкодування 74 940,15 грн. витрат на професійну правову допомогу адвоката.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Згідно поданого до справи договору про надання адвокатських послуг від 05.09.2022р. (а.с.145, том 2), між позивачем та адвокатом Черниш М.В. було досягнуто домовленості про надання правової допомоги адвокатом клієнту, встановлено права та обов"язки сторін, розмір винагороди адвокатадодатковою угодою від 29.09.2022р. визначений у 1.5% ціни позову - 74 940,00 грн. Оплата здійснюється після набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.

Вказане викладено також у тексті позовної заяви, де наведено орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв"язку з розглядом справи.

До справи подано також Свідоцтво про право на зайняття адвокатською дільністю від 15.06.2021р., а також в процесі розгляду справи заявою від 20.01.2023р. адвокатом подано до справи Акт здачі-приймання наданих адвокатських послуг від 19.01.2023р. на вказану суму, та докази надіслання копії Акту на адресу відповідача (а.с.2-4, том 3).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України). Розмір винагороди за надання правової допомоги, що визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, якщо інше не зазначене у договорі.

Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

При цьому, зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, не є обов`язковими для суду. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Жодних клопотань про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило. Суд вважає, що розмір витрат на професійну правову допомогу є розумним, співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, не є завищеним, підтверджується належними і допустимими доказами, відповідачем не оспорюється, відтак, з огляду на викладене, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129,130, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц» (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 85, код ЄДРПОУ 35328439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранрозробка» (11555, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Поліське, вул. Молодіжна, б. 8, код ЄДРПОУ 39215133) 3 059 660,00 грн. основного боргу, 832 214,94 грн. пені, 81 067,09 грн. річних, 642 301,93 грн. інфляційних, 312 766,00 грн. штрафу, 50 972,60 грн судового збору, 74 940,15 грн. витрат на професійну правову допомогу адвоката.

3. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранрозробка» ( 11555, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Поліське, вул. Молодіжна, б. 8, код ЄДРПОУ 39215133) 22 947,45 грн. судового збору, сплаченого при поданні позову згідно платіжного доручення №7118 від 05.10.2022р. (оригінал якого знаходиться в матеріалах справи).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 24.03.2023р.

Суддя Мацко О.С.