Ухвала суду № 109768391, 22.03.2023, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/552/23

У Х В А Л А

22.03.2023 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , заявника ОСОБА_5 , його представника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Виноградів клопотання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості по якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071080000061 від 26.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Клопотання мотивовано тим, що 02.03.2023 року в ході проведення обшуку СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою смт. Королево по вул. Вокзальна, буд. 18 та буд. Берегівського району, було виявлено та вилучено: автомобіль марки «HYUNDAI», модель «TERRACAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «HYUNDAI», модель «TERRACAN», НОМЕР_9 (с/н НОМЕР_2 ), 13 350 доларів США; 46 000 гривень; 7030 Євро; 200 фунтів стерлінгів; 50500 чеських крон; 845 000 угорських форинтів, володільцем та власником яких являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Вище вказане майно вилучалося у зв`язку з внесеними відомостями до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071080000061 від 26.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Вище вказаний автомобіль був доставлений на спец майданчик відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області м. Виноградів де і знаходиться по сьогоднішній день, а інше вилучене майно у спец пакети які знаходяться у цьому ж відділку.

В подальшому 08.03.2023 року по справі №299/552/23 ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області, було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке перебувало у володінні ОСОБА_5 , а саме:

- автомобіль марки «HYUNDAI», модель «TERRACAN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «HYUNDAI», модель «TERRACAN», НОМЕР_3 (с/н НОМЕР_2 ), 13 350 доларів США; 46 000 гривен; 7030 Євро; 200 фунтів стерлінгів; 50500 чеських крон; 845 000 угорських форинтів, володільцем та власником яких являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_2 .

Зважаючи на те що користувач (володілець) автомобіля та грошових коштів ОСОБА_5 , та його сім`я, а саме його дружина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 жодного відношення до кримінального провадження не мають, станом на сьогоднішній день досудове слідство жодного процесуального документа не надали, статусу по кримінальному провадженні заявник не має, як і відношення до такого.

Вилучене майно має важливе значення для сім`ї заявника, так як його батько є приватним підприємцем, займається магазином і кошти необхідні для обороту товарообігу, і до дня подачі даного клопотання, слідчим відділом поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, вилучене майно не повернуто.

Накладення арешту на автомобіль порушує права ОСОБА_5 та може призвести до негативних наслідків, оскільки транспортний засіб є для нього та сім`ї річчю першої необхідності, який зберігається на штраф майданчику та не використовується за належністю.

Щодо грошових коштів, вилучених у гривневому та валютному еквіваленті, є виручками їх сім`ї, отриманих від господарської діяльності, як приватних підприємців і які взагалі не ідентифіковані працівниками правоохоронних органів.

Особи, які фігурують в Ухвалі суду про надання ошуку, і були зачитані слідчим під час такого а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 заявнику не знайомі, нічого спільного з такими він не має і не мав. Разом з тим обшук надавався з метою відшукання мобільних телефонів за його адресом, в зв`язку з чим вилучили транспортний засіб і кошти не зрозуміло.

Дані речі є власністю заявника, яка є непорушною і охороняється Законом. Речі призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб, як заявника так і сім`ї, які жодним чином не стосуються кримінального провадження за №12023071080000061 від 26.01.2023 року, а тому є всі підстави для скасування їх арешту і поверненню заявнику як володільцю.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Зважаючи на те, що арешт накладений необгрунтовано, оскільки не було доведено наявності правової підстави для арешту майна, яке не є об`єктом злочину, чим самим порушено засади права власності, яке є непорушним, вважає, що є всі підстави для скасування арешту.

Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

На підтвердження фактів, слідчим не надано доказів того, що вилучені під час проведення обшуку 02.03.2023 року за адресою: смт. Королево Берегівського району, автомобіль марки «HYUNDAI», модель «TERRACAN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «HYUNDAI», модель «TERRACAN», НОМЕР_3 (с/н НОМЕР_2 ), 13 350 доларів США; 46 000 гривень; 7030 Євро; 200 фунтів стерлінгів; 50500 чеських крон; 845 000 угорських форинтів, є об`єктами злочину у даному кримінальному провадженні.

Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3.06.2016 №5 передбачено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності в загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник, у тому числі й особа, котра не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. ст.1-74, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Враховуючи дані, що слідством не надано доказів причетності до кримінального провадження, так як таких і не може бути, жодних осіб, зазначених в процесуальних документах не знає, до кримінального провадження №12023071080000061 від 26.01.2023 р. відношення не має, вважаю доведеним, що потреба в арешті майна накладена необгрунтована і така відпала.

Відповідно до абзацу 2 ст. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Частиною 4 ст. 174 КПК України, визначено право суду скасування арешту майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Частина 6 ст. 9 КПК України визначає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.

Так, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності. У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до п. 18 ст. 3З КПК України , до повноважень слідчого судді першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

В ст. 16 КПК однією з основних засад кримінального провадження визнано недоторканність права власності.

У зв`язку з цим просить скасувати арешт на тимчасово вилучене майно (речові докази), накладене ухвалою слідчого судді від 08.03. 2023 року у справі № 299/552/23 в рамках кримінального провадження №12023071080000061 від 26.01.2023 року, яке належало ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: автомобіль марки «HYUNDAI», модель «TERRACAN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «HYUNDAI», модель «TERRACAN», НОМЕР_4 (с/н НОМЕР_2 ), 13 350 доларів СІЛА; 46 000 гривень та повернути вказане майно ОСОБА_5 .

Заявник та його захисник подане клопотання підтримали. Доводи, зазначені у судовому засіданні зводяться до того, що за адресою АДРЕСА_3 проживає він з дружиною, а також за вказаною проживають також його батьки. Дружина та батько займаються підприємницькою діяльністю. Він також був зареєстрований як приватний підприємець, однак припинив. Наразі допомагає у роботі батьку, у якого є магазин. Вилучені під час обшуку кошти то кошти родини та оборотні кошти для ведення підприємницької діяльності.

Прокурор щодо клопотання заперечив та вказав про повідомлення ОСОБА_5 підозри. Вилучений автомобіль є знаряддям злочину так саме як і вилучені кошти. Жодних доказів того, що вилучені під час обшуку кошти належать комусь іншому, ніж Свереняку матеріали клопотання не містять.

Клопотання вважає безпідставним та передчасним.

За клопотанням заявника у судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Так, допитана ОСОБА_7 показала, що вона дружина заявника ОСОБА_5 . Проживає разом з чоловіком та його батьками. Особисто вона приватний підприємець - перукар. Чоловік допомагає батьку, який також приватний підприємець і має власний магазин. Вилучені в ході обшуку гроші сімей ні заощадження родини.

Допитаний ОСОБА_8 показав, що є батьком заявника. Проживають разом. Він приватний підприємець, займається зоготівлею м`яса, а також вирощують худобу особисто. Від людей інколи беруть різні гроші, тому вдома були долари, євро і форинти.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши доводи клопотання, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні на підставі доданих до матеріалів клопотання письмових доказів встановлено, що у провадженні СВ відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження, відомості по якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071080000061 від 26.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

08.03.2023 року у даному кримінальному провадженні було задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, а саме:

«ІPAD» model «А 1701» serial: DMPY201ZJ28M;

«ІPAD» model «А1475» serial: «DMPNT2L9F4YJ»;

мобільний телефон марки "XR";

мобільний телефон марки «SUMSUNG»;

мобільний телефон марки NOКІА»;

мобільний телефон марки «Ergo»;

мобільний телефон марки «ІPHONE»;

мобільний телефон марки «Sigma»;

автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «TERRACAN» реєстраційний номер НОМЕР_3 , які вилучено за адресою АДРЕСА_2 та належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «HYUNDAI» моделі «TERRACAN» реєстраційний номер НОМЕР_4 (с/н НОМЕР_2 );

13 350 доларів США; 46 000 гривень; 7030 євро; 200 фунтів стерлінгів; 50500 чеських крон; 845 000 угорських форинтів; поліс страхування № АР/9254158 на автомобіль марки Mercedes-benz 639D» реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

мобільний телефон марки «IPHONE» ІМЕІ: НОМЕР_6 з мобільною картою оператора «Лайф» НОМЕР_7 ;

пристрій нічного бачення з флешкартою «8GB», які вилучено за адресою АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

мобільний телефон марки «Redmi 9A» з мобільною карткою оператора «Київстар» НОМЕР_8 ;

мобільний телефон марки «Samsung J2»,

мобільний телефон марки «NOMI NOKIA»,

мобільний телефон марки «Хіаомі Redmi 4х»,

мобільний телефон марки «Хіаомі» за адресою АДРЕСА_4 та належать ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою збереження речових доказів та проведення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні.

При розгляді клопотання слідчого про арешт майна, заявник ОСОБА_5 присутній не був.

Згідно положень абз. 2 ч. 1 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п.1 ч.6 ст.100 КПК України речові докази, які не містять слідів кримінального правопорушення у вигляді предметів, зберігання яких через громіздкість неможливо без зайвих труднощів повертаються власнику, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73). тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя, суд повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частина друга вказаної норми закону передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Заявник ОСОБА_5 не є учасник провадження, обвинувачення органом досудового розслідування не пред`являлося. Твердження прокурора, що ОСОБА_5 вручено підозру, належним доказами не підтверджено. Доказу вручення підозри чи копії підозри до матеріалів справи не додано.

Доказів того, що вилучені в процесі проведення обшуку грошові кошти є коштами, отриманими в результаті злочинної діяльності матеріали справи не містять. Жодного доказу того, що вказані кошти виключно належать ОСОБА_5 також не здобуто. Фактично обшук проведено на дворогосподарстві, у якому мешкають дві родини, які ведуть спільне господарство.

Отже, не надано доказів, які відповідно до вимог ч.2 ст. 170 КПК України, дають підстави для застосування подальшого арешту майна.

Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Враховуючи, що заявник не має жодного процесуального статусу по даному кримінальному провадженню, прокурором доводи заявників щодо безпідставності накладеного арешту не спростовано, з метою дотримання їх прав, а також, враховуючи вимоги розумності та співрозмірності обмеження конституційних прав завданням кримінального провадження, клопотання про скасування арешту майна в частині вилучених коштів підлягає задоволенню.

Приймаючи таке рішення суд, серед вищезазначеного враховує, що володілець автомобіля не є обвинуваченим по даному кримінальному провадженню, автомобіль оглянутий, всі необхідні процесуальні дії органом досудового слідства виконані, тому, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, суд вважає за можливе змінити спосіб арешту майна, а саме передати вказаний автомобіль та документи до нього на відповідальне зберігання заявнику, як володільцю цього майна, заборонивши йому відчужувати майно.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що клопотання слід задоволити частково та передати належний йому на праві володіння автомобіль на відповідальне зберігання, із позбавленням права його відчужувати, попередивши його про необхідність збереження арештованого майна та, що в разі вчинення незаконних дій щодо автомобіля та документів до нього, він може нести кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України.

Керуючись ст.ст. 132, 174, 372 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити частково.

Арешт на тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти 13350 доларів США, 46000 гривень. 7030 Євро, 200 фунтів стерлінгів; 50500 чеських крон; 845000 угорських форинтів скасувати, а вилучені вказані грошові кошти повернути особі у якої їх вилучено - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Автомобіль марки «HYUNDAI», модель «TERRACAN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «HYUNDAI», модель «TERRACAN», НОМЕР_9 (с/н НОМЕР_2 ) передати законному власнику і володільцю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відповідальне зберігання із позбавленням права на відчуження майна, до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку.

Попередити ОСОБА_5 про необхідність збереження арештованого майна та роз`яснити, що в разі вчинення незаконних дій щодо автомобіля, він може нести кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України.

У задоволенні решти клопотання - відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1