Ухвала суду № 109768350, 24.03.2023, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/552/23

У Х В А Л А

24.03.2023 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023071080000061 від 26.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крива, Хустського району, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

До Виноградівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання заступника начальника начальника СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071080000061 від 26.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України відносно ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано наступним.

ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з невстановленою досудовим розслідуванням особою, маючи умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи наслідки, які можуть настати після їх вчинення, з корисливих мотивів, організував незаконне переправлення осіб через державний кордон України та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 , при цьому керував його діями з розподілом обов`язків щодо сприяння ним у незаконному переправленні через державний кордон України в Румунію, групи громадян України призовного віку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_4 , які достовірно знаючи про Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 про введення воєнного стану в Україні та про загальну мобілізацію, а також про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, окрім виключень вказаних у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою уникнення мобілізації мали намір незаконно потрапити через кордон України до країн Європейського Союзу, за що, будучи на території країни Європейського Союзу Румунії, ОСОБА_8 повинен був сплатити грошову винагороду в сумі 6000 доларів США, а ОСОБА_9 повинен був сплатити грошову винагороду в сумі 3000 доларів США, невстановленій досудовим розслідуванням особі, з якою в злочинну змову вступив ОСОБА_4 , при наступних обставинах.

Так, 25.01.2023 року близько 17 години, ОСОБА_4 на виконання вказівки невстановленої досудовим розслідуванням, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , з метою організації незаконного переправлення вказаної групи громадян України призовного віку через державний кордон України в Румунію, зателефонував до ОСОБА_7 , з яким досяг домовленості щодо прийняття останнім участі 26.01.2023 року в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом безпосередньої участі ОСОБА_7 в якості провідника до державного кордону України з Румунією, за грошову винагороду в сумі 15 000 гривень за двох осіб.

В подальшому, наступного дня 26.01.2023 року близько 07 години, на виконання вказівки невстановленої досудовим розслідуванням особи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_4 , приїхав на власному транспорті в смт. Королево, Берегівського району, де очікував на невстановлених осіб, які за попередньої домовленості повинні переправити його через державний кордон України в Румунію. В свою чергу, на виконання вказівки невстановленої особи, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_3 , 26.01.2023 року близько 05 години прийшов на кільцеву дорогу по вул. Корятовича в м. Берегово, де його на невстановленому автомобілі, невстановлена особа відвезла в смт. Королево, Берегівського району.

Перебуваючи в смт. Королево, Берегівського району, невстановлена особа наказала ОСОБА_10 пересісти у автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO», білого кольору. Наступним, ОСОБА_8 з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, під керуванням невстановленого водія поїхали в напрямку с. Новоселиця Берегівського району, де по дорозі підібрали ОСОБА_9 . Приїхавши на кладовище в с. Новоселиця, Брегівського району, на них очікував ОСОБА_7 , який за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 повинен був їх провести до лінії державного кордону України з Румунією за грошову винагороду в сумі 15 000 гривень.

В подальшому, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_3 разом із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_4 , на виконання вказівки ОСОБА_7 , який обізнаний в місцевості, слідували за ним безпосередньо до лінії державного кордону України з Румунією, де 26.01.2023 року на відстані близько 100 метрів від 149 прикордонного знаку державного кордону України з Румунією, працівниками прикордонної служби ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » НОМЕР_1 прикордонного загону їх затримали при спробі перетину державного кордону України з Румунією.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів та усунення перешкод, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

27 січня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крива, Хустського району, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не працюючого, раніше не судимого повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами допиту потерпілих, свідків, протоколами огляду місця події та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

27.01.2022 ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб (до 26.03.2023 включно).

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 27.03.2022, однак на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися та існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а тому існують достатні підстави для продовженні строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .

Постановою керівника Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 16. Березня 2023 року, у кримінальному провадженні № 12023071080000061 від 26.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 27 квітня 2023 року.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором.

Відповідно до вимог ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Згідно п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зокрема, існують ризики в тому, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, незаконно впливати на потерпілих та свідків, може не з`являтися на виклики слідчого, прокурора, суду, а не обрання такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, що в подальшому може призвести до невиконання кримінального судочинства.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив злочин за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, з конфіскацією майна, а тому може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, не з`являтись на виклики слідчого, прокурора, суду, з метою переховування від органів досудового розслідування, може виїхати за межі Закарпатської області, впливати на потерпілих та свідків в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та існує ризик його протиправної поведінки, у зв`язку з чим особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

Враховуючи викладене, сторона обвинувачення вбачає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 діб.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив продовжити дію запобіжного заходу. Додатково зазначив, що підозрюваний дійсно хворіє і йому надається відповідна медична допомога. Крім того зазначив, що спілкувався із підозрюваним і той вказав, що давно хворіє, однак на це не звертав звертав, лікування не проходив. Натомість біль перебивав вживанням алкоголю. Наразі підозрюваний отримує адекватне лікування.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати іншу міру запобіжного заходу, виходячи з того, що тяжкість покарання не може бути підставою для продовження такого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені матеріали, заперечення сторони захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання випливає, що 27 січня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крива, Хустського району, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами допиту свідків, протоколами огляду місця події та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Крива, Хустського району, зареєстроваий за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_2 .

27.01.2023 ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб до 26.03.2022 року включно.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 27.03.2023, однак на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися та існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а тому існують достатні підстави для продовженні строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у виді позбавленняволі на строк від семи до дев`яти років.

Враховуючи наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків, сторона обвинувачення вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого строком на 30 діб.

Відповідно до положень ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається слідчим суддею за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, тобто у порядку ст. ст.183,193,194 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями ч.2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

27.01.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

27.01.2023 слідчим суддею обрано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26 березня 2023 року включно з можливістю внесення застави.

Надаючи оцінку доводам сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши додані до клопотання докази, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Крім цього, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 за кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 332 КК України була встановлена слідчим суддею також при обранні запобіжного заходу.

Підставою для обрання запобіжного заходу увиді тримання під вартою підозрюваному,серед іншого слугувала доведеність під час розгляду клопотанн янаявність ризиків,передбачених п.п.1,3,5 ч.1ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюван ого від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину,у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

При розгляді даногоклопотання у судовому засіданні встановлено, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були враховані і слугували підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, а інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження.

Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя:

- з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 ;

- доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри,

- доведення стороною обвинувачення існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

вважає доведеною та обґрунтованою необхідність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого на стадії судового провадження.

У свою чергу, документів на спростування доводів, наведених прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, сторона захисту не надала.

Беручи до уваги вищевикладене та зважаючи на наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, а також те, що прокурором доведено, що ризики, передбачені ч.1ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.

Приписами ч.1, 3ст.197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Отже, вирішуючи питання доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слідчий суддя не знаходить підстав, які б слугували для відмови у задоволенні клопотання сторони обвинувачення щодо продовження тримання під вартою. Відтак, оцінивши мету застосування запобіжного заходу, зокрема забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до переконання про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на період судового провадження, але не більше ніж на 30 днів.

Долучена до матеріалів справи відповідь на запит захисника щодо стану здоров`я ОСОБА_4 від 10.03.2023 року стверджє наявність хвороби у підозрюваного та отримання ним відповідного лікування. Оперативного лікування не потребує. Неможливість перебування під вартою щодо підозрюваного не встановлено.

Крім того за підозрюваним зберігається можливість внесення застави, визначеної ухвалою суду від 27.01.2023 року у розмірі 214 720 грн.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі провадження, не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309, 331, 376, 392 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування на строк 30 днів - до 22 квітня 2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1