Рішення № 109766450, 23.03.2023, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

справа №133/923/22

23.03.23

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого суддіПєтухової Н.О.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за кредитним договором №26255011016439/980/Р від 11.09.2019 у розмірі 28160,48 грн, що складається із неповернутої суми кредиту 20606,70 грн; прострочених відсотків 7072,96 грн та заборгованості за нарахованими відсотками 480,82 грн. Крім того просив стягнути 2781,00 грн сплаченого судового збору та 2816,48 грн витрат на професійну правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.09.2019 між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Договір №26255011016439/980/Р про надання комплексних банківських послуг та Додаток до Заяви-Договору. Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит. У свою чергу, відповідач не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за вказаним договором у відповідача виникла заборгованість станом на 16.02.2022, яка становить 28160,48 грн, що складається з неповернутої суми кредиту 20606,70 грн; прострочених відсотків 7072,96 грн та заборгованості за нарахованими відсотками 480,82 грн.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем - письмової відповіді на такий відзив.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення поштового відправлення (копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками) на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка також є адресою його реєстрації, однак вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою поштового відділення - «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.

Одночасно з подачею позову представник позивача однією з вимог ставив питання про розгляд справи без участі представника АТ «Кредобанк».

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 11.09.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Договір №26255011016439/980/Р від 11.09.2019, та додаток від 11.09.2019 до Заяви-Договору №26255011016439/980/Р від 11.09.2019, відповідно до якого відповідач отримав кредитний ліміт до 100000,00 грн.. Згідно такого Додатку, відповідач зобов`язався сплачувати позивачу 30,00 % річних. Реальна річна процентна ставка 35,63% річних. Загальна вартість кредиту для клієнта за договором становить 130681,67 грн.

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту, сума /ліміт кредиту100 000 грн; процентна ставка - 30% річних; реальна річна процентна ставка 35,63% .

Вказані Заява-Договір та Додаток до нього, а також паспорт споживчого кредиту містять підписи відповідач ОСОБА_1 .

Також у справі міститься довідка про рух коштів за період з 19.11.2018 по 16.02.2022 по рахунку № НОМЕР_1 , які підтверджують отримання відповідачем і використання коштів банку клієнтом, а також часткове погашення позичальником заборгованості за кредитним договором (а.с.7-11).

Як вбачається із меморіального ордеру № 15351565 від 22 березня 2021 АТ «Кредобанк» перерахував на рахунок ОСОБА_1 20606,70 грн.

Відповідно до досудової вимоги від 29.09.2021 № 30552/2021, відповідача повідомлено про наявність заборгованості за кредитним договором у розмірі 20606,7 грн - за тілом кредиту, 4977,94 грн - за відсотками, яку запропоновано сплатити протягом 30 днів з моменту отримання вимоги.

Матеріали справи також містять розрахунок заборгованості по кредитному договору О7051900/1 від 19.11.2018, відповідно до якого у ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка станом на 16.02.2022 становить 28160,48 грн, з яких:

- неповернута сума кредиту 20606,70 гривень;

- прострочені відсотки - 7072,96 гривень;

- нараховані відсотки станом на 16.02.2022 480,82 гривень.

Звертаючись до суду з даним позовом, АТ «Кредобанк» посилалося на те, що відповідачем ОСОБА_1 належним чином не виконуються умови кредитного договору №26255011016439/980/Р від 11.09.2019, у зв`язку з чим просило стягнути заборгованість з відповідача.

Так, згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частина 1 ст. 1049 ЦК України визначає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до вимог ст. 1056 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим, відповідно до вимог ч.ч.3 та 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 11.09.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Договір №26255011016439/980/Р від 11.09.2019.

Однак, як вбачається із розрахунку заборгованості, який доданий в якості доказів до матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору №О7051900/1 від 19.11.2018, тобто порушено умови договору, який не є предметом позову; такий розрахунок заборгованості не стосується даного спору, оскільки містить відомості щодо боргу за іншим кредитним договором, а тому не може бути належним та допустимим доказом у справі оскільки не доводить наявність боргу саме за кредитним договором №26255011016439/980/Р від 11.09.2019 та свідчить про необгрунтованість позову.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку про необгрунтованість вимог Акціонерного Товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись ст.526,610,625,1048, 1050, 1054, 1055 , 1056 ЦК України, ст.76-81,141,263-265,279,354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА

Дата документу 23.03.2023