Рішення № 10975625, 26.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2010 р. Справа № 4/094-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державного адміністрації, м. Київ

до Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Перспектива", м. Українка

про зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників сторін:

прокурор –Сивець А.М. –заст.. начальника відділу прокуратури Київської області;

позивач –не з’явився;

відповідач –Литовченко О.О. –предст., дов. № 01/06-09 від 01.06.2009 року

Обставини справи:

Перший заступник прокурора області (прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (позивач) про зобов’язання громадської організації „Товариство індивідуальних забудовників „Перспектива” (відповідач) повернути державі в особі Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку, яка знаходиться на території Української міської ради розміром 26,9 га, експертна грошова оцінка якої становить 2 240 770 грн., надану в оренду на підставі договору від 5 листопада 2004 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що орендована громадською організацією „Товариство індивідуальних забудовників „Перспектива” земельна ділянка загальною площею 26,9 га не є цілісною ділянкою і включає в себе острів площею 15,6 га. А отже, спірний договір оренди земельної ділянки є нікчемним відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, оскільки укладений з порушенням вимог ст. ст. 59, 61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України, тому що земельна ділянка включає в себе землі водного фонду і не може використовуватись для будівництва водноспортивного комплексу з будинками котеджного типу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2010р. було порушено провадження у справі, розгляд призначено на 21.06.2010р.

Позивач позовні вимоги підтримав повністю.

21.06.2010 року представником відповідача було заявлено клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з наявністю рішення господарського суду м. Києва від 15.09.09 у справі № 40/234, який вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Суд, розглянувши вказане клопотання, а також заслухавши думку прокурора та позивача, проаналізувавши зміст вказаного рішення, суд встановив, що рішенням господарського суду м. Києва від 15.09.09 у справі № 40/234 вирішено спір, склад сторін якого відрізняється від складу сторін у даній справі, різняться між собою також і підстави даного позову і позову у справі № 40/234, у зв’язку з чим вказане клопотання було залишено без задоволення.

В судовому засіданні 21.06.2010р. та 05.07.2010р. оголошувалась перерва.

Відповідач проти позову заперечував, про що подав письмові пояснення на позов, та зазначив, що будівництво водноспортивного комплексу з будинками котеджного типу відноситься до рекреаційних, спортивних і туристичних цілей і не суперечить вимогам Земельного та Водного кодексів України.

Також відповідач вважає, що договір оренди земельної ділянки не порушує публічний порядок, оскільки не спрямований на незаконне заволодіння державний майном, а укладений на законних підставах у відповідності до вимог земельного законодавства України.

26.07.2010р. представник позивача в судове засідання не з’явився, однак про час та місце наступного судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить власноручний підпис на бланку суду про оголошення перерви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та заперечення відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Рішенням Української міської ради Обухівського району від 10.07.03 року погоджено місце розташування земельної ділянки площею 27 га, наміченої для відведення в оренду ГО „ТІЗ „Перспектива”.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 476 від 22.07.04 року Громадські організації „ТІЗ „Перспектива” було надано в довгострокову оренду під будівництво водноспортивного комплексу з будинками котеджного типу земельну ділянку площею 26,9 га заболочених чагарників на території Української міської ради Обухівського району.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 497 від 10.08.04 року вирішено укласти договір оренди вищевказаної земельної ділянки з ГО „ТІЗ „Перспектива” строком на 49 років

05.11.04 року між Київською обласною державною адміністрацією та ГО „ТІЗ „Перспектива” укладено договір оренди цієї земельної ділянки, який зареєстрований 11.11.04 року в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею на умовах оренди Української міської ради за № 0003.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, в складі земельної ділянки, яка надана в оренду, знаходиться острів площею 15,6 га.

Зазначене підтверджується постановами Обухівського районного суду Київської області від 16.10.09, прийнятими за результатами розслідування кримінальної справи № 1-п-221-09 та якими на підставі Закону України «Про амністію»звільнено від кримінальної відповідальності Пазюка І.Г., який на час передачі відповідачу в оренду спірної земельної ділянки виконував обов’язки начальника Обухівського відділу земельних ресурсів, за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та Вараксіна О.Л., який на час передачі відповідачу в оренду спірної земельної ділянки займав посаду головного інженера проектів ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Вказаними постановами підтверджуються факти підробки акту перенесення в натуру та погодження меж і кадастрового плану спірної земельної ділянки шляхом внесення в нього завідомо неправдивих відомостей щодо конфігурації земельної ділянки, а саме проектування не існуючої в натурі (на місцевості) земельної ділянки (під’їзного з’єднання) шириною 15 метрів та довжиною 144,5 метри між островом та частиною суші.

Крім того, факт знаходження острову в межах земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду підтверджується листом Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 10.12.08, в якому зазначено що частина орендованої ГО „ТІЗ „Перспектива” земельної ділянки орієнтовною площею 15 га відноситься до земель водного фонду і має статус острова в акваторії Канівського водосховища.

Також, наведене підтверджується листом землевпорядної організації ПП „Земальянс” від 22.10.08, картами Канівського водосховища, наданими ДП „Укрводшлях” і ФДУ „Укрморкартографія” та топографічними матеріалами з нанесеними на них спеціалізованою землевпорядною організацією ТОВ «Меридіан»межами спірної земельної ділянки від 15.09.09.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України та ст. 58 Земельного кодексу України (в редакціях, які діяли на момент укладення спірного договору оренди) до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а також островами.

Згідно зі ст. 59 Земельного кодексу України та ст. 85 Водного кодексу України органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду громадянам та юридичним особам можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що частина земельної ділянки, передана відповідачу в оренду, за основним цільовим призначенням відноситься до земель водного фонду.

Однак, як вбачається з договору оренди від 05.11.04 року, спірна земельна ділянка надана відповідачу саме для будівництва водноспортивного комплексу з будинками котеджного типу.

В той же час, ст. 89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України на землях водного фонду встановлено обмежений режим їх використання, зокрема, заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Отже, земельна ділянка, передана відповідачу в оренду на підставі договору від 05.11.04 року, не могла бути надана для будівництва водноспортивного комплексу з будинками котеджного типу

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.09 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); тощо.

Вищевикладене підтверджує той факт, що спірний правочин, спрямований на незаконне користування об’єктом права власності українського народу –землею, адже внаслідок підробки окремих документів відповідачу в оренду була передана земельна ділянка для будівництва водноспортивного комплексу з будинками котеджного типу, яка згідно вимог чинного законодавства взагалі не може надаватися в користування для вказаних цілей.

Суд також враховує, що наказом першого заступника начальника Головного управління земельних ресурсів у Київській області № 13 від 28.01.09 року, за результатами розгляду протесту прокурора області від 15.01.09 року, скасовано висновок державної землевпорядної експертизи від 07.07.04 року № 16-386 на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди ГО «ТІЗ «Перспектива».

Крім того, управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі з бази автоматизованої системи Державного земельного кадастру, за результатами розгляду припису прокуратури Обухівського району від 06.11.09 року, видалено кадастровий номер земельної ділянки Громадської організації «ТІЗ «Перспектива».

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Проаналізувавши зміст договору оренди від 05.11.04, суд приходить до висновку про те, що зміст даного договору суперечить ст. ст. 59, 61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України та порушує публічний порядок, оскільки спрямований на незаконне заволодіння майном держави у вигляді земельної ділянки водного фонду, а тому, вважається нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Встановивши факт нікчемності договору оренди земельної ділянки від 05.11.04 року відповідач втрачає статус орендаря, а тому земельна ділянка, передана в оренду відповідачу має бути повернута орендодавцю.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що вимога про зобов’язання Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників «Перспектива»повернути державі в особі Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку, яка знаходиться на території Української міської ради розміром 26,9 га, експертна грошова оцінка якої становить 2 240 770 грн., надану в оренду на підставі договору від 5 листопада 2004 року.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати державного мита, державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Громадську організацію "Товариство індивідуальних забудовників «Перспектива»(08720, Київська обл., Обухівський район, місто Українка, пл.. Шевченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 26375967) повернути державі в особі Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, пл.. Лесі Українки,1, код ЄДРПОУ 00022533) земельну ділянку, яка знаходиться на території Української міської ради розміром 26,9 га, експертна грошова оцінка якої становить 2 240 770 грн., надану в оренду на підставі договору від 5 листопада 2004 року.

3. Стягнути з Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників «Перспектива»(08720, Київська обл., Обухівський район, місто Українка, пл.. Шевченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 26375967) в доход Державного бюджету України (№ рахунку - 31118095700001, Банк –ГУ ДКУ у Київській області, отримувач –ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) –85 (вісімдесят п'ять гривень) 00 коп. державного мита.

4. Стягнути з Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників «Перспектива»(08720, Київська обл., Обухівський район, місто Українка, пл.. Шевченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 26375967) на користь Головного управління Державного казначейства України (р/р 31217264700001, банк отримувача: ГУ ДКУ у Київській області м. Київ,МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, отримувач платежу: державний Київська область 22050003, код бюджетної класифікації: 22050003, призначення платежу: надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах, символ звітності банку: 264) –236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 02.08.2010р.