Рішення № 10975621, 14.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

14.07.10 Справа № 19/132-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства «Будинок відпочинку «Стоянка», м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ірпінь

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача Ситий В.О. (довіреність б/н від 24.06.2010 р.);

від відповідача не з'явився.

обставини справи:

Дочірнє підприємство «Будинок відпочинку «Стоянка»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Провадження у справі було порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 2 липня 2010 року та призначено справу до розгляду на 14 липня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу укладений з відповідачем був укладений з грубим порушенням норм чинного законодавства.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 2 липня 2010 року в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, у звязку з чим суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами справи.

14 липня 2010 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Дочірнім підприємством «Будинок відпочинку «Стоянка»(за договором - продавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (за договором - покупець) 26 листопада 2009 року було укладено договір купівлі-продажу. За умов договору продавець продає майно, а саме автопричіп, згідно з додатком до цього договору (надалі - майно), а покупець зобовязується прийняти та оплатити майно на умовах цього договору. Майно на момент укладання цього договору є власністю продавця (пункт 1.1 договору). Якість майна має відповідати державним стандартам України та іншій технічній документації, що встановлює вимоги до якості подібної сировини в Україні (пункт 1.2 договору). Обов'язки продавця (пункт 2 договору): Передати покупцю майно, визначене у п. 1.1 договору, в порядку, встановленому у п. 5.1 договору (пункт 2.1 договору). Не перешкоджати здійсненню покупцем прав володіння, користування та розпорядження майном після переходу до покупця права власності на майно (пункт 2.2 договору). Обов'язки покупця (пункт 3 договору): Оплатити вартість майна в строки та на умовах, визначених цим договором (пункт 3.1 договору). Оплата здійснюється шляхом проведення платежу (платежів) в розмірі вартості майна на рахунок, вказаний продавцем. Належним доказом здійснення оплати буде письмове повідомлення (лист) покупця на імя продавця (пункт 3.2 договору). Прийняти майно відповідно до умов цього договору (пункт 3.3 договору). Вартість майна визначається у додатку до цього договору (пункт 4.1 договору). Майно відповідно до цього договору передається та приймається сторонами шляхом складання акту прийому-передачі майна (пункт 5.1 договору). Відмова від виконання договору не допускається, окрім випадків, передбачених законом (пункт 9.5 договору).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішенні спору судом враховано, що у відповідності до ст. 193 ГК України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно приписів статті 180 господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін (частина 2 статті 189 Господарського кодексу України).

Проаналізований судом договір купівлі-продажу від 26 листопада 2009 року не містить жодної вимоги, що відповідає вимогам статті 180 Господарського кодексу України. Не містячи умов, що визначають предмет договору купівлі-продажу, договір купівлі-продажу від 26 листопада 2009 року не передбачає й інші істотні умови такого договору, зокрема ціну майна та строк дії договору.

Крім того частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи те, що сторонами договору купівлі-продажу від 26 листопада 2009 року, на момент звернення позивача до суду, не було укладено жодної додаткової угоди до договору яка б врегулювала істотні умови договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки вимога щодо відшкодування судових витрат не міститься в позовній заяві, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 26 листопада 2009 року укладений між Дочірнім підприємством «Будинок відпочинку «Стоянка»(01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код 36305098) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (08200, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя