Ухвала суду № 109754368, 23.03.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

23 березня 2023 року 13:00 Київ № 320/7566/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби в м.Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "МП Київ" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

в с т а н о в и в:

о 14:00 22.03.2023, до суду надійшла заява ГУ ДПС в м.Києві до ТОВ "МП Київ", в якій з посиланням на ст.ст.19, 20, п.2 ч.1 ст.283 КАС України, ст.94 ПКУ заявник просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків -ТОВ "МП Київ", згідно рішення ГУ ДПС у м.Києві №18943 від 22.03.2023.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у даній справі, суд зважив на таке:

статтею 283 КАС України встановлено особливості провадження у справах за зверненнями органів доходів та зборів стосовно справ, які віднесені до категорії термінових.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст.283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів та зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 2 ст.283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою

Отже, при зверненні податкового органу з вимогою про підтвердження адміністративного арешту майна суд має перевіряти: 1) наявність однієї чи декількох обставин, визначених у ч. 94.2 ст. 94 ПК України, факт наявності яких (якої) має бути доведений; 2) додержання податковим органом строку подання заяви впродовж 24 годин від моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду (ч. 2 ст. 283 КАСУ); 3) дотримання податковим органом вимог до заяви у письмовій формі, передбачених у пунктах 1-6 ч. 2 ст. 283 КАСУ.

Відповідно до ч.3 ст. 283 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду у встановлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів

За результатом дослідження поданої заяви та доданих до неї матеріалів, суд приходить до висновку про її невідповідність встановленим ст.283 КАС України вимогам.

Зокрема, відповідно до ч. 94.2 ст. 92 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо наявна одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на провадження господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складання акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення, відповідно до вимог цього кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Разом з цим, як на підставу для проведення фактичної перевірки ТОВ "МП Київ", яка послугувала підставою для виїзду за місцем провадження господарської діяльності підприємства працівників податкового органу, заявник посилається на наказ в.о. начальника Ніконова М. №851-п від 28.02.2023 "Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання", який виданий відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1.6, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п.20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п.20.1.12, п.п. 20.1.13, п.20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 розд. ІІ п.69.2 підрозділу 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України, Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

При цьому, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, положення пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України пов`язують проведення фактичної перевірки і виключно із фактом отримання конкретної інформації про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства в сфері виробництва та/або обігу підакцизних товарів.

Водночас, у наказі №851-п від 28.02.2023 відсутнє посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім загального посилання на норми, що регулюют порядок її проведення; не конкретизований зміст інформації про допущені ТОВ "МП Київ" порушення податкового законодавства; не вказано особу - надавача інформації, не викладено порядок та спосіб її одержання.

При цьому, посилання в наказі №851-п від 28.02.2023 на доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами від 27.02.2023 №570/26-15-09-01-09, яка має узагальнюючий, знеособлений характер, без конкретизації змісту порушення з доказовим підтвердженням такого, не може слугувати достатньою умовою для відкриття провадження у справі щодо підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Ураховуючи вищевикладене, суд констатує невідповідність поданої заяви вимогам п.4 ч.2 ст. 283 України, у зв`язку з чим, поданя заява залишається без руху. На усунення виявлених недоліків заявнику необхідно подати належним чином засвідчену копію (згідно вимог п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020); зазначення; яку саме інформацію отримав податковий орган щодо наявних порушень з боку ТОВ МП Київ"; коли та кому, в якій спосіб ця інформацію була надана та прийнята; наявність доказів отримання контролюючим органом такої інформації або звернення, зареєстрованого у визначеному законом порядку.

Крім того, у порушення вимог п.6 ч.2 ст.283 КАС України заява ГУ ДПС в м.Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків не містить підпису уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень.

Зокрема, положеннями ч.1 ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до вимог ч. 3 вказаної норми юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно із ч.1 ст. 57 КАСУ, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також, приписами ст. 131-2 Конституції України встановлено, що представництво іншої особи в суді здійснює виключно адвокат. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Аналогічна правова норма закріплена також у пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України якою визначено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно адвокатами з 1 січня 2020 року.

При цьому, суд зазначає, що приписами пп. 19 п. 1 розд. VII "Перехідні положення КАС України" передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення Конституції України", а відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що з 01 січня 2020 року суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі (за виключенням справ щодо захисту соціальних прав, щодо виборів, референдумів та малозначних спорів) через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), або через представника, яким є адвокат або прокурор.

Суд звертає увагу на те, що пп.11 п.16-1 розд. XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані лише питання представництва.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 59 КАСУ, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.

Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Таким чином, наведеними положеннями КАСУ унормовано порядок звернення до суду із позовною заявою представника юридичної особи. Таке повноваження повинно бути оформлено довіреністю за підписом особи, уповноваженої на це законом чи установчими документами та/або ордером адвоката.

У свою чергу, порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАС України та Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону №5076, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1)договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону №5076, ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.

Як вбачається з позовної заяви, поданої від імені ГУ ДПС у м.Києві, вона підписана представницею заявника - в.о. начальника Твердохлєб М., на підтвердження повноважень якої надано копію витягу з ЄДРПОУ.

При цьому, у Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Твердохєб М. має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.

Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, судом використовується правовий висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі у справі №160/6823/19, де зазначено таке: "... внесеними до КАС Законом №309-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

Разом з цим, надана на підтвердження повноважень Твердохєб М. діяти від імені заявника роздруківка витягу з ЄДР не відповідає жодним визначеним законом критеріям для підтвердження права керівника чи представника юридичної особи на участь у розгляді справи, в тому числі і шляхом підписання заяви.

Статус відомостей ЄДР визначено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", де у ч.4 ст. 10 вказано, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє адміністративну правосуб`єктність представника юридичної особи на вчинення юридично значимих дій від її імені, тому відомості про ідентифікацію юридичної особи не є підтвердженням повноважень Литовченка В.Р. на підписання позовної заяви.

Адміністративно-процесуальна правосуб`єктність виступає самостійною правовою категорією та свідчить про правову здатність суб`єкта мати права і обов`язки, бути їх носієм на будь-якій стадії їх прояву, а також відповідати за неправомірну реалізацію та виконання.

Спосіб реалізації адміністративної правосуб`єктності визначає і зміст поняття «форма участі в адміністративних правовідносинах» та вказує, через який суб`єктний склад юридичні особи публічного чи приватного права, що створені публічно-правовими утвореннями, реалізовують свою адміністративну дієздатність.

Формою реалізації адміністративної правосуб`єктності юридичної особи є правова підстава, завдяки якій юридична особа вступає в адміністративні правовідносини, набуваючи прав та обов`язків, в межах визначеного обсягу правосуб`єктності. У такому розрізі форма реалізації юридичною особою правосуб`єктності є схожою із юридичним фактом як підставою виникнення, зміни та припинення відповідних правовідносин.

Для юридичних осіб видами форм реалізації адміністративної правосуб`єктності виступають, в тому числі, статутні документи, рішення органів управління юридичної особи (загальних зборів, виконавчих органів тощо), адже функції локальних корпоративних актів полягає у забезпеченні належного рівня нормативно-правового регулювання делегованих представникам юридичної особи повноважень, заповнення прогалин, задля забезпечення дієвості чинних норм законодавства шляхом встановлення механізмів їх реалізації.

За відсутності у представника юридичної особи відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, яким вони уповноважені діяти в порядку самопредставництва, така особа не має права на реалізацію правосуб`єктності юридичної особи, тобто на підставі наданого суду документу (копія витягу з ЄДР), суд позбавлений можливості встановити наявність права на реалізацію правосуб`єктності ГУ ДПС у м.Києві.

Крім того, представлена суду копія виписки з ЄДРПОУ не приймається судом в якості належного та допустимого доказу з огляду на таке:

відповідно до ст. 94 КАСУ письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копії документів визначений п. 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з цим, надана на підтвердження повноважень Твердохлєб М. діяти від імені ГУ ДПС у м.Києві копія виписки з ЄДРПОУ не містять належних відміток про засвідчення копій, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме підпису учасника справи та дати засвідчення копії.

Як зазначено в правових висновках Верховного Суду у справі № 904/8549/17 від 11.07.2018 "неналежно засвідчений документ не може бути використаний судом у якості допустимого доказу". Така позиція була підтримана і у подальшому, зокрема у справі №160/7887/18 від 08.05.2019.

Крім того, Верховний Суд у справі № 904/8549/17 висловив правову позицію, що не належно засвідчена копія документу є недопустимим доказом та має юридичної сили.

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не підтверджено права на підписання заяви від імені ГУ ДПС у м.Києві, у зв`язку з чим останній необхідно подати суду документи (закон, положення чи трудовий договір (контракт), які визначають її право діяти від імені суб`єкта владних повноважень без додаткового уповноваження.

З огляду на те, що матеріали заяви оформлені неналежним чином, чого вимагає ст.283 КАСУ, суддя визнав за необхідне залишити заяву без руху та попередити заявника, що невиконання вимог суду у встановлений строк тягне за собою повернення заяви та доданих до неї документів.

Керуючись ст. 243, 248, 283 КАС України, суд -

у х в а л и в:

заяву Головного управління Державної податкової служби в м.Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "МП Київ" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,- залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків заяви до 09:00 год. 24 березня 2023 року.

Роз`яснити заявнику, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.