Рішення № 109754045, 23.03.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2023 року м. Ужгород№ 260/558/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, буд. 3, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58000, код ЄДРПОУ - 40329345) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком від 20.12.2022 року №072150009132 та незарахування в повному обсязі до страхового стажу періоди роботи з 16.07.1980 по 17.11.1980 - в Хустському кар`єрі виробничого об`єднання «Закарпатнерудпром», з 17.10.1984 по 20.08.1991 - в колгоспі «Карпати», з 07.02.1997 по 13.02.1999 - в українсько-словацькому підприємстві «Екопрод». 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 16.07.1980 по 17.11.1980 - в Хустському кар`єрі виробничого об`єднання «Закарпатнерудпром», з 17.10.1984 по 20.08.1991 - в колгоспі «Карпати», з 07.02.1997 по 13.02.1999 - в українсько-словацькому підприємстві «Екопрод». 3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2022 року з врахуванням періодів роботи з 16.07.1980 по 17.11.1980 - в Хустському кар`єрі виробничого об`єднання «Закарпатнерудпром», з 17.10.1984 по 20.08.1991 - в колгоспі «Карпати», з 07.02.1997 по 13.02.1999 - в українсько-словацькому підприємстві «Екопрод».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем при призначенні йому пенсії безпідставно не враховано періоди роботи в Хустському кар`єрі виробничого об`єднання «Закарпатнерудпром» з 16.07.1980 по 17.11.1980, в колгоспі «Карпати» з 1984 р. по 1991 р. та в українсько-словацькому підприємстві «Екопрод» з 07.02.1997 по 13.02.1999, а тому прийняті Пенсійним фондом рішення неправомірні та підлягають скасуванню, а вказаний період роботи підлягає зарахуванню до його загального страхового стажу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Витребувано від відповідача належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.

На виконання вимог ухвали суду від 13.02.2023 року представником відповідача 1 подано до суду витребувану пенсійну справу.

02.03.2023 року та 06.03.2023 року до суду надійшли відзиви на позов, в яких відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії до загального трудового стажу останнього не зараховано періоди роботи в Хустському кар`єрі виробничого об`єднання «Закарпатнерудпром» з 16.07.1980 по 17.11.1980, оскільки запис передує даті заповнення трудової книжки (15.09.1983 р.), в колгоспі «Карпати» з 1984 р. по 1991 р., оскільки відсутня інформація про вироблені вихододні, в українсько-словацькому підприємстві «Екопрод» з 07.02.1997 по 13.02.1999, оскільки в записі про звільнення наявне дописування дати звільнення та дати наказу на звільнення іншим чорнилом.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу за місцем свого проживання, а саме: до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До вказаної заяви позивачем надано пакет документів на підтвердження загального трудового і страхового стажу, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_2 .

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №072150009132 від 20.12.2022 року, яке обґрунтоване тим, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 29 років, а страховий стаж позивача становить 21 рік 6 місяці 21 день. При цьому за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 з 16.07.1980 по 17.11.1980, в колгоспі з 1984 року по 1991 рік, з 07.02.1997 по 13.02.1999. Для зарахування зазначених періодів роботи необхідно надати трудові угоди або довідки про підтвердження наявного трудового стажу відповідно до Постанови № 637 від 12.08.1993 року.

Незгода позивача з вищевказаним рішення відповідача зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України встановлено, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, починаючи з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не менше 29 років.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом "а" статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII) вказаного Закону, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з приписами статті 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок №637).

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція №58).

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Судом встановлено, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в Хустському кар`єрі виробничого об`єднання «Закарпатнерудпром» з 16.07.1980 по 17.11.1980, оскільки запис передує даті заповнення трудової книжки (15.09.1983 р.).

За змістом вказаний запис відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, що була чинною у вказаний період, оскільки всі графи трудової книжки заповнені правильно. Згідно вказаної інструкції, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівників.

Крім того, п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачає надання додаткових документів для підтвердження трудового стажу лише за умови, що в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Натомість запис про період роботи в Хустському кар`єрі виробничого об`єднання «Закарпатнерудпром» з 16.07.1980 по 17.11.1980 не містить неправильних чи неточних даних.

Крім того, Верховний Суд, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України, у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи в Хустському кар`єрі виробничого об`єднання «Закарпатнерудпром» з 16.07.1980 по 17.11.1980 та ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його страхового (трудового) стажу. Помилка в написанні дати заповнення трудової книжки не може нівелювати відомості трудової діяльності та позбавляти права позивача на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним стажу, а відмова відповідача в зарахуванні спірного стажу порушує принцип рівності особи перед законом.

Разом з цим щодо періоду роботи в українсько-словацькому підприємстві «Екопрод» з 07.02.1997 по 13.02.1999 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в трудовій книжці серії НОМЕР_2 під №10 міститься запис про прийняття позивача в українсько-словацьке підприємство «Екопрод» з 07.02.1997, та запис про звільнення позивача з 13.02.1999. Відповідач при винесенні відмови у зарахуванні цього періоду роботи посилається на те, що в записі про звільнення наявне дописування дати звільнення та дати наказу на звільнення іншим чорнилом.

Суд зазначає, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

При цьому працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Суд вважає необґрунтованими покликання пенсійного органу на дописування дати звільнення та дати наказу про звільнення іншим чорнилом, оскільки це жодним чином не суперечить приписам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Так, Верховний Суд у постанові від 21.02 2020 у справі № 291/99/17 висловив думку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Відповідачі в свою чергу не надали суду доказів того, що в трудовій книжці позивача містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Разом з тим, окрім наведеної обставини, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу за весь період і на переконання суду є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення. При цьому, при вирішенні цієї справи суд враховує те, що позивач жодним чином не впливає на дотримання порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі недоліки у внесених в ній записах.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідачі не врахували, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Щодо відмови у зарахуванні періоду роботи в колгоспі «Карпати» з 1984 р. по 1991 р., оскільки відсутня інформація про вироблені вихододні, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 56 Закону №1788-XII встановлено, що при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до п.п.5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 року та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310, до трудової книжки колгоспника заносились наступні дані, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження та заохочення. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно до п.13 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 року та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310, відповідальність за організацію робот по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність відповідно до уставу та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Пунктами 14 та 15 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 року та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310, передбачено, що правління колгоспів вживають заходи щодо суворого дотримання встановленого порядку ведення трудових книжок, зміцнення кадрів робітників, які здійснюють ведення трудових книжок, підготовленими до цієї роботи людьми, забезпечують належне зберігання архівних документів, що мають відношення до трудової діяльності колгоспників. Ревізійним комісіям, комітетам профспілок колгоспів і колгоспним радам соціального забезпечення рекомендується здійснювати суспільний контроль за своєчасним та правильним заповненням трудових книжок колгоспників, за їх обліком, зберіганням і видачею та вживати заходи задля усунення виявлених недоліків.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки колгоспника покладається саме на спеціально уповноважену правлінням колгоспу особу, тобто на роботодавця.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 року по справі №677/277/17.

З трудової книжки серії НОМЕР_2 та вкладки до трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 слідує, що позивач 17.10.1984 р. зарахований в члени колгоспу «Карпати» (реорганізованого в КАТО «Карпати», яке в подальшому реорганізоване в СТОВ "Карпати") та 20.08.1991 р. звільнений з колгоспу «Карпати» за власним бажанням.

Факт виконання позивачем річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві за період роботи ОСОБА_1 в колгоспі «Карпати» підтверджується відповідними записами у вкладці до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 .

Вказані записи щодо періодів роботи позивача в колгоспі «Карпати» виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, які завірені підписом та печаткою роботодавця з посиланням на номери протоколів.

Суд звертає увагу на те, що позивачем для підтвердження періоду роботи в колгоспі «Карпати» було подано до Головного управління ПФУ у Закарпатській області архівні довідки, а саме: довідка №07-04/1491 від 29.09.2022 щодо відомостей про реорганізацію колгоспу «Карпати», довідка №07-04/1489 від 29.09.2022 щодо відомостей про заробітну плату, довідка №07-04/1488 від 29.09.2022 щодо присвоєння табельних номерів та відсутності даних про вироблені трудодні.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу позивача в колгоспі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період з 1984 р. по 1991 р. та про встановлений річний мінімум трудової участі в цьому господарстві і його фактичне виконання позивачем для підтвердження цього трудового стажу, що є достатньою підставою для зарахування цього періоду роботи позивача до його загального трудового стажу відповідно до ч.1 ст.56 Закону №1788-XII та ст.26 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

Такі повноваження Пенсійного фонду повинні бути використані з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.

Відтак, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідачі наділені правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, відповідачі таким правом не скористалися.

Підсумовуючи викладене суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №072150009132 від 20.12.2022 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком та не зарахування ОСОБА_1 в повному обсязі до страхового стажу періоди роботи з 16.07.1980 по 17.11.1980 - в Хустському кар`єрі виробничого об`єднання «Закарпатнерудпром», з 17.10.1984 по 20.08.1991 - в колгоспі «Карпати», з 07.02.1997 по 13.02.1999 - в українсько-словацькому підприємстві «Екопрод» не відповідає критеріям правомірності, є необґрунтованим, а отже протиправним. Тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1, 3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі судовий збір підлягає стягненню солідарно з відповідачів 1, 2 на користь позивача в розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, буд. 3, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58000, код ЄДРПОУ - 40329345) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №072150009132 від 20 грудня 2022 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 16.07.1980 по 17.11.1980 - в Хустському кар`єрі виробничого об`єднання «Закарпатнерудпром», з 17.10.1984 по 20.08.1991 - в колгоспі «Карпати», з 07.02.1997 по 13.02.1999 - в українсько-словацькому підприємстві «Екопрод».

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 грудня 2022 року з врахуванням періодів роботи з 16.07.1980 по 17.11.1980 - в Хустському кар`єрі виробничого об`єднання «Закарпатнерудпром», з 17.10.1984 по 20.08.1991 - в колгоспі «Карпати», з 07.02.1997 по 13.02.1999 - в українсько-словацькому підприємстві «Екопрод».

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, буд. 3, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58000, код ЄДРПОУ - 40329345) та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) солідарно на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Луцович