Ухвала суду № 109753409, 23.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 березня 2023 рокуСправа №160/3885/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача Одеської митниці про розгляд справи №160/3885/23 в порядку загального позовного провадження, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ УКРСЕРВІС ГРУП до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.032023 року, було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку ст.262 КАС України. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду 21.03.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Також відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що предметом спору у справі є правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000119/2 від 10.02.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000257 від 10.02.2023 р. Відповідач зазначає, що наслідком можливого задоволення позову у ТОВ УКРСЕРВІС ГРУП виникнуть підстави для звернення до митниці із заявою про надання висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у розмірі 550 827,73 грн., контроль за справлянням яких покладається на митні органи. У зв`язку з викладеним, справа має виняткове значення для Одеської митниці як органу державної влади, а тому просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивач щодо даного питання будь-яких письмових пояснень на адресу суду не надіслав.

Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до частин 3, 4 ст.12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справіза правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з`ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов`язком.

Разом з тим суд також звертає увагу відповідача на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд вважає, що відповідач, встановленим порядком розгляду цієї справи, не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та відповідях щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши клопотання відповідача, судом не встановлено підстав щодо неможливості розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін через її складність або інші обставини.

З урахуванням предмету спору, звертаючи увагу на те, що справа не належить до категорій справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та/або які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та враховуючи, що відповідно до вимог статті 47 КАС України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає

Керуючись статтями 171, 248, 257, 262 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача Одеської митниці про розгляд справи №160/3885/23 в порядку загального позовного провадження.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Кучма