Рішення № 10975308, 27.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2010 р. Справа № 9/119-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/119-10 27.07.2010 р.

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До Відкритого акціонерного товариства «СБК-ПРОГРЕС»

Про стягнення 1687474,35 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 (дов. № 29/04-01 від 29.04.2010 р.)

Від відповідача Деркач О.М. (дов. б/н від 23.07.2010 р.)

Рішення господарського суду Київської області у справі № 9/119-10 прийнято 27.07.2010 року після перерви, оголошеної в судовому засіданні 23.07.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач) до Відкритого акціонерного товариства «СБК-ПРОГРЕС»(відповідач) про стягнення 1687474,35 грн. за договором підряду на виконання робіт мергельних глин в Озерновському карєрі цегельної сировини від 01.08.08 р. № 65, з яких 1560010,14 грн. основного боргу з урахуванням інфляції, 19726,15 грн. пені, 67738,06 грн. 3% річних та 40000,00 грн. завданих збитків.

Ухвалою суду від 29.06.2010 р. порушено провадження у справі № 9/119-10 та призначено розгляд справи на 13.07.2010 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

В судовому засідання 13.07.2010 р. оголошено перерву на 20.07.10 р.

20.07.2010 р. через загальний відділ господарського суду Київської області представник відповідача подав зустрічну позовну заяву про стягнення 588216,60 грн. заборгованості, що виникла на підставі договорів купівлі-продажу № 19/34 від 13.05.08 р. та № 24 від 12.05.09 р.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним. Зустрічний позов повинен бути взаємоповязаний з первісним.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Відповідно до ст. 601 ЦК зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Ухвалою суду від 20.07.10 р. зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу без розгляду з підстав, визначених в ухвалі суду.

В судовому засідання 20.07.2010 р. оголошено перерву на 23.07.10 р.

В судовому засіданні 23.07.10 р. представник відповідача надав клопотання про витребування доказів та про застосування строків позовної давності для стягнення пені, які судом відхилені з підстав необґрунтованості.

В судовому засідання 23.07.2010 р. оголошено перерву на 27.07.10 р.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «СБК-Прогрес»(надалі Відповідач, замовник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач, підрядник) був укладений договір підряду на виконання робіт мергельних глин в Озерновському карєрі цегельної сировини № 65 (надалі договір).

Відповідно до п.1.1 договору підрядник (позивач), на умовах даного договору, маючи дозволи, зобовязується на свій ризик виконати роботи по завданню Замовника з використанням свого обладнання, а замовник (відповідач) зобовязується прийняти і оплатити виконані роботи по видобутку глини в Озерновському карєрі (в подальшому роботи).

Відповідно до п.1.3. договору сторони погодили, що роботи будуть проводитися на території карєру ВАТ «СБК-Прогрес»(с. Озера, Бородянського р-ну, Київської області) і включати в себе земельно-черпальні роботи, планування дороги з карєру до вїзної дороги в карєр, погрузку на транспорт підрядника, доставку сировини на бурт заводу та буртування сировини.

Пунктом 3.1 договору сторонами визначено, що оплата виконаних робіт здійснюється по договірній ціні, що підтверджується відповідними документами і розрахунками, що є додатком №1 до договору.

Ціна погоджена сторонами у розмірі 21,00 грн. за м3, у т.ч НДС 3,50 грн.

Відповідно до п.3.2 договору розрахунок за виконані роботи замовник здійснює на підставі підписаних актів фактично виконаних робіт, що підписуються сторонами до десятого числа місяця, що слідує за звітнім. Термін перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника складає три банківських дні з дня підписання сторонами акту виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи (послуги) по погрузці та переміщенню глини загальною вартістю 1333342, 50 грн.

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт, підтверджується належним чином підписаними та скріпленими мокрими печатками сторін актами здачі прийняття робіт (надання послуг), відповідно до яких сторони не мають претензій одна до одної:

за серпень - Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.08 р. № 1 на суму 483000,00 грн.;

за вересень - Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.08 р. № 2 на суму 392469,00 грн.;

за жовтень - Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.08 р. № 2/10 на суму 406161,00 грн.;

за листопад - Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.08 р. № 4 на суму 51712,50 грн.

Крім того, зазначена сума заборгованості підтверджується належним чином підписаним та скріпленим мокрими печатками сторін Актом звірки взаєморозрахунків, копія якого долучена до матеріалів справи.

Враховуючи умови договору, відповідач повинен був перерахувати грошові кошти на рахунок позивача за виконані підрядні роботи за серпень 2008 р. до 04.09.08 р.; за вересень 2008 р. до 04.10.08 р.; за жовтень до 06.11.08 р.; за листопад 2008 р. до 04.12.08 р.

За ствердженням позивача, відповідач не здійснив оплату за виконані позивачем підрядні роботи за вищезазначеними актами здачі прийняття робіт у встановлений договором термін, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 1333342, 50 грн.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на факт порушення позивачем істотних умов договору судом до розгляду не приймається з підстав необґрунтованості; зазначені акти здачі прийняття робіт (надання послуг) по договору підписані відповідачем без будь-яких зауважень та претензій; відповідач не надав суду доказів розірвання чи визнання договору недійсним в судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 1333342, 50 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Оскільки відповідач прострочив термін виконання свого зобовязання, то позивач нарахував інфляційні збитки у сумі 226667, 60 грн. та 3% річних у сумі 67738,06 грн. за період з 04.09.2008 р. по 15.06.2010 р.

Після перевірки рахунку господарським судом розміру інфляційних збитків та 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що розрахунок здійснений арифметично вірно, а тому вимога стягнути вказані суми підлягає задоволенню.

Дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.6 договору у випадку прострочення оплати за надані позивачем послуги, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,03 % від суми невиконаної частини зобовязань за кожен день простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент розрахунку.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобовязання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобовязань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобовязання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати наданих послуг на загальну суму 19 726,15 грн. за період з 15.12.09 р. по 15.06.10 р., тобто за 6 місяців.

Статтею 256 ЦК України визначено поняття “позовної давності”як строку, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (зокрема пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

В разі пропущення річного строку позовної давності неустойка може бути обрахована за останній рік невиконання основного зобовязання, в межах строку позовної давності за основним зобовязанням.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27.01.2010року №6-17553св08.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про обгрунтованність та законність позовних вимог позивача на предмет стягнення пені, оскільки вона обрахована за останній рік невиконання основного зобовязання, в межах строку позовної давності за основним зобовязанням, у звязку з чим пеня підлягає задоволенню в розмірі 19 726,15 грн. (за розрахунком позивача).

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків, повязаних з оплатою послуг адвоката в сумі 40 000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Частиною 3 ст. 48 ГПК України встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно зі ст. 12 Закону України „Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Слід також ураховувати вказівки Вищого господарського суду України щодо розподілу та відшкодування витрат, повязаних із наданням правової допомоги. У п. 10 розяснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(в редакції розяснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609 «Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України») зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвал, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Оскільки позивачем в якості підтвердження доказу оплати адвокатських послуг надано квитанцію до прибуткового касового ордеру без витягу з журналу ведення прибуткових касових ордерів, як це передбачено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, то суд в задоволенні клопотання про стягнення судових витрат з відповідача, повязаних з оплатою послуг адвоката в сумі 40000,00 грн. відмовляє.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.03.10 р. № 7/184-09.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 205, 206, 525, 526, 625, 631 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 22,33, 44, 49, 82-86 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «СБК-ПРОГРЕС»(08203, Київська область, м. Ірпінь, вул. Дзержинська,1, код ЄДРПОУ 04054607) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 1333 342 (один мільйон триста тридцять три тисячі триста сорок дві) грн. 50 коп., 19726 (девятнадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 15 коп. пені, 226 667(двісті двадцять шість тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 67 738 (шістдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 06 коп. 3% річних, державне мито в сумі 16474 (шістнадцять тисяч чотириста сімсот чотири) грн. 74 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230 (двісті тридцять) грн. 41 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко