Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року Справа № 160/880/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РУДОМАЙН" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасування податкове повідомлення рішення від 22 грудня 2022 року № 000/399/32-00-07-06-08 в частині застосування штрафу у сумі 307615 грн. 95 коп.
Позивач вважає, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 22.12. 2022 № 000/399/32-00-07-06-08 відповідач безпідставно і протиправно застосував п. 124.2 ст. 124 ПК України замість п. 124.1 ст. 124 ПК України. Відповідачем не доведено умисне діяння Товариства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 року відкрито провадження у справі №160/880/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
06.02.2023 через систему «Електронний суд» від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшла заява про заміну відповідача у справі, зважаючи на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Рудомайн» з 11.05.2010 перебуває на обліку у Східному міжрегіональному управлінню ДПС.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рудомайн» фахівцями Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було складено акт «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рудомайн» від 18.11.2022 №526/32-0007-04-21/37064892, на підставі якого було винесено спірне податкове повідомлення-рішення.
Аналогічне клопотання надійшло 09.02.2023 і від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2023, враховуючи клопотання податкових органів, позовну заяву ТОВ «РУДОМАЙН» було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, шляхом вказання в позовній заяві належного відповідача.
15.02.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву.
Податковий орган вказав, що не є належним відповідачем у справі, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення було винесено Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків. Позивач не знаходиться на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
21.02.2023 від ТОВ «РУДОМАЙН» на виконання ухвали суду від 10.02.2023 подано уточнену позовну заяву.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 продовжено розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків через систему «Електронний суд» надійшла заява про вихід зі спрощеного провадження.
Ухвалою суду від 27.02.2023 відмовлено відповідачу про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.
03.03.2023 через систему «Електронний суд» від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказав, що з врахуванням ст.ст. 16, 36, 38 ПК України, ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, обчислення податків і зборів, складання відповідної звітності та її подання до контролюючих органів, сплата у відповідних розмірах податків та зборів, є податковим обов`язком платника податків який є безумовним та повинен бути виконаний. При цьому, платник податків несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку.
Не встановлення контролюючим органом та не надання платником доказів наявності обставин, які пом`якшують відповідальність за вчинення податкового порушення, свідчить про те, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Не дотримання цих правил та норм, є умисними діями особи, які визначають її вину у вчиненні податкового правопорушення. Створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов, які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавством вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН» (код ЄДРПОУ 37064892) перебуває на обліку Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
20.09.2022 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято наказ №88 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РУДОМАЙН» (код ЄДРПОУ 37064892).
На підставі вказаного наказу посадовими особами Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було з 25.10.2022 по 14.11.2022 проведено перевірку з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року (вх №9088161037 від 21.06.2022) та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за січень 2022 року (вх №9047568606 від 20.04.2022.
Перевіркою встановлено формування податкового кредиту в січні, травні 2022 року по операціям з контрагентами-постачальниками, реальність взаємовідносин з якими неможливо підтвердити (не встановлення фактичного імпортера або виробника товару, відсутність (незначна наявність основних засобів), що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, що свідчить про наявність вини платника, та встановлено перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірки. За рахунок не врахування коригувань на зменшення податкового кредиту по контрагентам-постачальникам та не відображення коригувань на зменшення податкового кредиту по контрагенту ТОВ «КР-Логістик».
За результатами проведеної перевірки 18.11.2022 складено акт №526/32-00-07-04-21/37064892, в якому зафіксовані наступні порушення:
п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.п. «а» п. 198.1, абзаців першого третього п. 198.2, абзаців першого другого п. 198.3, 198,6, ст. 198, з у рахуванням норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами), завищено суму податкового кредиту у січні 2022 року на суму 34822,41 грн. та у травні 2022 року на суму 1940680,42 грн.,
внаслідок чого порушено:
1)порушення п.200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755- VІ (зі змінами) в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за січень 2022 року на 91069 грн.;
2)порушення п. 200.1 абз. «б» п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755- VІ (зі змінами) в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за травень 2022 року на 1959704 грн.
Також відповідно до пп. б) п. 200.4, в) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, ТОВ «РУДОМАЙН» відсутнє право на бюджетне відшкодування від`ємного значення за травень 2022 року на суму 2059795 грн.
На підставі акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2022 №000/399/32-00-07-06-08 про застосування штрафу у розмірі 512693,25 грн. -25% від суми несплаченого грошового зобов`язання на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України.
Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає висновки акту перевірки необгрунтованими, а застосований до підприємства штраф безпідставним.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Відповідно до п.61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, пп. 62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (підп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Порядок проведення документальних позапланових перевірок наведений у ст. 78 ПК України.
За п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема такої підстави, як платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених урозділі Vцього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Відповідно до п.79.1. , абз. 1 п. 79.2. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77та78цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті75.1.2пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Пунктом 86.1. ст. 86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Позивач не заперечує проти встановленого факту порушення, натомість не згоден із застосуванням до нього штрафних санкцій на підставіположень п.124.2 ст.124 ПК Україничерез не встановлення в його діях умислу на несплату податкових зобов`язань у строки, встановлені законом.
Статтею 67 Конституції України, закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. (статті 111 ПК України).
При винесенні спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що вина ТОВ «РУДОМАЙН» полягає в недостовірності визначення суми заявленого бюджетного відшкодування, платник податку мав можливість дотриматися правил і норм визначених Податковим кодексом України, однак вказаного не здійснив та не виконав свого податкового обов`язку.
Вказані дії податковий орган визнав умисними за сукупністю обставин, оскільки платник податків зменшив податкові зобов`язання на суму податкового кредиту сформованого по наведеним у податковому повідомленні-рішенні податковим накладним.
Відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, з якого вбачається, що на підставі п.124.2 ст.124 ПК України зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25% від погашеної суми податкового боргу.
Стосовно застосування відповідачем вимог п.124.2 ст.124 ПК України при нарахуванні позивачу штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Згідностатті 1 ПК Українипорядок справляння податків і зборів їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, встановлюється цим Кодексом.
За визначенням у п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.112.1, п.112.2 ст.112 ПК Україниособа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винним у вчиненні правопорушення.
Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:
- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;
- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Пунктом 124.1. ст. 124 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п. 124.2. ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
Законом України від 16.01.2020 №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві"(Закон №466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
ВказанимЗаконом визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.
Факт обізнаності платника податків зі змістом законодавчих норм і розуміння необхідності їх дотримуватися самі собою не можуть вважатися обставиною, що вказує на умисність діяння платника.
Це пояснюється тим, що умисел у податковому праві не зводиться до психічного ставлення особи до своєї поведінки, а отже, усвідомлення змісту податкового обов`язку платником податків не свідчить про умисність невиконання такого обов`язку. Умисел на вчинення податкового правопорушення полягає в додатковій поведінці платника податків, спрямованій на створення умов із метою невиконання вимог закону.
За змістом абзацу 2 пункту 109.1 статті 109 ПК України платник податків має цілеспрямовано створити умови для несплати або несвоєчасної сплати податків. І саме створення цих умов має призвести до невиконання податкового зобов`язання.
Умисел на вчинення відповідного правопорушення буде наявний тоді, коли, наприклад, платник податків буде намагатися уникнути стягнення податкового боргу за рахунок відкриття щоразу нових банківських рахунків; домовляючись із контрагентами про те, що кошти будуть перераховуватися на ті рахунки, на які не виставлено інкасо; переходячи на розрахунки в негрошовій формі, маючи податковий борг тощо. Так само про умисну несплату грошових зобов`язань може свідчити здійснення операцій з активами платника податків, спрямованих на виведення активів із податкової застави, на ускладнення процедури звернення стягнення на такі активи (наприклад, за рахунок створення обтяжень на майно за вимогами пов`язаних осіб) тощо.
Якщо ж подібних діянь із боку платника податків немає, то й відсутні підстави стверджувати, що він не сплачує податки умисно.
Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.
Отже, обов`язок доведення вини,ПК Українипокладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.
Слід відмити, що разом із цим, необхідно враховувати, що згідно п.109.3 ст.109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті123, пунктами124.2, 124.3 статті 124, пунктами125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.
У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений.
Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, то останній не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Водночас, положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків (п.112.7 ст.112 ПКУ).
Отже, відповідальність за скоєння податкового правопорушення настає лише у разі коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але платником податків не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Таким чином, обов`язок доведення вини,ПК Українипокладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо буде притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.
Суд відмічає, що актом перевірки жодних обґрунтувань, що позивач порушив пункт124.2 статті 124 ПК України, а саме діяння вчинені умисно - не наведено.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження наданими письмовими доказами, є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 4614,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням №39 від 09.01.2023.
Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 4614,21 грн.
Крім того, до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 - 3 ст. 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом ч.1 ст. 26 Закону № 5076-VI Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Судом встановлено, що представником позивача є Міхайлов Олег Володимирович, який здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3230 від 19.12.2016.
Повноваження адвоката на надання правової допомоги ТОВ «РУДОМАЙН» підтверджуються копією довіреності від 29.12.2022, виданої директором підприємства строком на 3 роки без права передачі повноважень іншим особам.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат адвокатом виконані наступні роботи:
- зустріч консультація клієнта, узгодження правової позиції 2 год. (вартість однієї години -1073,60 грн.), загальна сума 2147,20 грн.;
- отримання доказів для позовної заяви, виготовлення копій документів - 3 год., загальна сума 3280,80 грн.;
- опрацювання законодавчої бази,що регулює данні правовідносини та аналіз судової практики з даного питання 4 год., загальна сума 4294,40 грн.;
-підготовка та подання адміністративного позову 4 год., загальна сума 4294,40 грн.
Станом на день подання позовної заяви позивач поніс витрати на правничу допомогу у сумі 14016,80 грн., що підтверджується підписаним між адвокатом і ТОВ «РУДОМАЙН» актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №01 від 09.01.2023.
В розрахунку також вказано, що Товариство планує понести в суді витрати, ще на суму 12375,20 грн., які складаються з:
-витрат на правничу допомогу адвоката за відвідування 4 судових засідань (по одній годині) 1073,60х4=4294,40 грн.;
-компенсування адвокату проїзду за маршрутом м. Кривий Ріг -м. Дніпро-м. Кривий Ріг (вартість проїзду поїздом становить 600 грн. в одну сторону) 1200х4=4800,00 грн.;
-написання відповіді на відзив відповідача -1073,60х3=3280,80 грн.
Орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу становить 26392,00 грн.
Оскільки підтвердженими є витрати у сумі 14016,80 грн., розгляд справи було проведено в порядку письмового провадження, суд не бере до увагу витрати на суму 12375,20 грн.
Матеріали справи не містять доказів сплати понесених витрат.
Положеннями п. 1 ч.3 ст. 134 КАС України визначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Водночас обов`язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
Відповідачем заперечень щодо розміру таких витрат подано не було.
Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 200/14113/18-а.
За змістом ч. 3 ст. 30 Закону №5076-VI при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень ч. 5ст. 134 КАС Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно висновку Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», відшкодовуються лишевитрати, які мають розумний розмір. «Суд висловлює сумнів щодо існування об`єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах». Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі«Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим.
Суд вважає, що позивачем не обґрунтовано розмір витрат на правову допомогу у сумі 14016,80 грн.. Вказаний розмір є завищеним і неспівмірним з урахуванням того, що дана справа відноситься до справ незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем надано незначну кількість письмових доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу є 7000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН» (пр. Поштовий, буд. 1, каб. 430, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000, код ЄДРПОУ 37064892) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення в частині застосування штрафу- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 000/399/32-00-07-06-08 від 22.11.2022 ва частині штрафу.
Стягнути зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН» (пр. Поштовий, буд. 1, каб. 430, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000, код ЄДРПОУ 37064892) судові витрати з оплати судового збору у сумі 4614,24 грн., витрати, пов`язані з правничою допомогою у сумі 7000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона
Судове рішення № 109753010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 23.03.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/880/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: