Рішення № 109751882, 23.03.2023, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1057/23

Провадження № 2/466/1034/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі :

головуючої - судді Зими І.Є.

при секретарі Логін Є.В.

з участю представника позивача Янівської Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

30.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш», в якому, з врахуванням уточнень, просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 28 728 грн. 27 коп. та моральну шкоду, в розмірі 10 000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.11.2022р. він був звільнений за згодою сторін з посади начальника дільниці гарантійного та сервісного обслуговування ТзОВ «Завод ЕлектронМаш». На час звільнення, у товариства існувала заборгованість перед ним по виплаті заробітної плати за жовтень - 4 дні листопада 2022 року, а також компенсації невикористаних відпусток.

В порушення вимог ст. 116 КЗпП, остаточний розрахунок по заробітній платі з ним було проведено не в день звільнення, а лише 12.12.2022р., лише після його письмового звернення до відповідача із повідомленням про свій намір стягнути заборгованість в судовому порядку.

Протягом останніх місяців позивач не працював, тому середню заробітну плату обчислював виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. При розрахунку середнього заробітку, позивач взяв відомості про заробітну плату на підставі довідки, виданої самим відповідачем. Таким чином, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (27 днів) , складає 28 728, 27 грн., який і просить стягнути в судовому порядку.

Також зазначає, що він є внутрішньо переміщеною особою, орендує житло, за яке має обов`язок своєчасно сплачувати орендну плату, є багатодітним батьком і має на утриманні шестеро малолітніх дітей. Саме через затримку по виплаті заробітної плати він змушений був звільнитися. Через це, позивач постійно перебував у стані стресу та хвилювання, був змушений просити позичку у знайомих на продукти харчування та речі крайньої необхідності, брати кредити.

У зв`язку зі значною затримкою заробітної плати ОСОБА_1 відчував моральні страждання, втратив нормальні життєві зв`язки, був змушений економити на харчах, одязі.

Вказаними діями відповідач завдав йому моральної шкоди, яку позивач оцінює у 10 000 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 24.02.2023р., розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш» в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, що стверджується відмітками в журналі реєстрації вихідної кореспонденції. Відзиву на позовну заяву відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, дослідивши надані суду у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу Украйни, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій зазначеної статті.

Кожній людині за Конституцією України та міжнародно-правовими актами, ратифікованими Україною, гарантовано одне з фундаментальних соціально-економічних прав: право на працю - тобто право заробляти собі на життя працею, яку вільно обирає особа, а держава зобов`язана утверджувати за забезпечувати таке право (стаття 43 Конституції України). Також, право на працю закріплено статтею 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікований державою Україна 19.10.1973 року.

Судом встановлено, що 04.11.2022р. позивач ОСОБА_1 звільнений за згодою сторін з посади начальника дільниці гарантійного та сервісного обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш».

Згідно ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 117 КЗпП України, У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно п. 21 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ N13 від 24.12.99 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходиш з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 p. N 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 p. N 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календаря місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці робот.

Як встановлено, на час звільнення позивача 04.11.2022р., існувала заборгованість по виплаті йому заробітної плати за період: жовтень- 4 дні листопада 2022 року.

В порушення вимог ст. 116 КЗпП, остаточний розрахунок по заробітній платі з позивачем було проведено не в день звільнення, а 12.12.2022р. Таким чином, загальний час затримки складає 27 (двадцять сім) робочих днів.

Згідно довідки про доходи, виданої ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» від 26.12.2022р., середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складала 1064,01 грн.

Таким чином, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні складає 28 728 грн. (1064,01 грн. х 27 днів ), і підлягає стягненню з ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» в користь позивача.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових правовідносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних страждань, яких зазнала особа у зв`язку із посяганням на її трудові права та інтереси.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (зокрема невиплати належних йому грошових сум, тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 систематично отримував заробітну плату із затримкою, а саме протягом кількох місяців і саме через дані обставини він змушений був звільнитися, що стверджується долученими до матеріалів справи розрахунками по заробітній платі.

Згідно довідки від 20.04.2018р. № 1321-489, позивач є внутрішньо переміщеною особою, з його слів, орендує житло, за що сплачує орендну плату.

Останній також є багатодітним батьком, має на утриманні шестеро малолітніх дітей, що вбачається із копії посвідчення в матеріалах справи (а.с. 32 ).

Наведені обставини, безперечно потребують значних матеріальних витрат, чого був позбавлений позивач при затримці у виплаті заробітної плати. Відтак він був змушений брати кредит в ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс», що вбачається із копії кредитного договору (а.с. 34).

Завдана позивачу моральна шкода обумовлюється моральним та фізичним стражданням внаслідок порушення його законного права на заробітну плату, приниженням честі, гідності, втратою соціального зв`язку серед співробітників, друзів та родичів.

Однак, суд вважає розмір моральної шкоди значно завищеним, виходячи з характеру зазначеного правопорушення. Виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, в сумі 5000, 00 грн.

Враховуючи наведене, оцінивши доводи сторін по справі, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш» в користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що складає 28 728,27 (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять вісім грн. 27 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш» в користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 (пять тисяч грн .00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш» в дохід держави судовий збір в розмірі 2147 грн. 20 грн. (одну тисячу сімдесят три) грн.

В решті вимог відмовити за безпідставністю.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш», м. Львів, вул. Шевченка, 315, код ЄДРПОУ 38172658.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного йоготексту в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного його тексту безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 23.03.2023року.

Суддя І. Є. Зима