Рішення № 109751552, 14.12.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8113/19

Провадження № 2/761/279/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ритуальної служби СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу КМР (КМДА), ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії, у якому з врахування зміни предмета позову просить визнати її користувачем місця родинного поховання на Південному кладовищі м.Києва (ділянка 31а, ряд 7, місце 28), а також зобов`язати відповідача видати їй передбачене ст. 25 Закону України «Про похоронну справу» свідоцтво про поховання ОСОБА_3 , похованого на Південному кладовищі м.Києва (ділянка 31а, ряд 7, місце 28) та зробити відповідний запис у Книзі реєстрації поховань.

Свої вимоги позивачка з врахування зміни предмета позову обґрунтовує тим, що вона є донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та похований на Південному кладовищі м.Києва (ділянка 31а, ряд 7, місце 28). Згідно наявної у Ритуальній службі СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу КМР (КМДА) інформації, ОСОБА_2 є користувачем вказаного місця поховання, у Книзі реєстрації поховань останнього зазначено особою, яка здійснила поховання ОСОБА_3 , однак ним на прохання матері позивачки та дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_4 тільки замовлялись ритуальні послуги, але організація похованням фактично не здійснювалась. Після смерті матері позивачки ОСОБА_4 виникла необхідність у її захороненні на місці родинного поховання, що відбулось тільки після надання на це дозволу ОСОБА_2 , як користувачем цього місця поховання. Посилаючись на те, що за її кошти та кошти її покійною матері здійснено перше поховання - поховання батька ОСОБА_3 , у неї наявний оригінал свідоцтва про смерть, при цьому ОСОБА_2 близьким родичем померлого не був, а тільки замовляв ритуальні послуги, позивачка вважає, що за таких обставин саме вона є належним користувачем місця родинного поховання на Південному кладовищі м.Києва (ділянка 31а, ряд 7, місце 28), а тому звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 20.01.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

В судовому засідання судом залучено до участі у справі ОСОБА_2 як тертю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою від 24.09.2020 р. задоволено клопотання представника позивача, продовжено розгляд справи у порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив та пояснення щодо позову і відзиву.

Ухвалою від 16.03.2021 р. задоволено клопотання позивача, залучено до участі у справі ОСОБА_2 як співвідповідача, прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову від 31.01.2021 р., а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 02.09.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих нею заявах по суті справи.

Представник відповідача Ритуальної служби СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу КМР (КМДА) в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшов його відзив на позов, у якому останній виклав заперечення проти нього, просив суд відмовити в його задоволенні, а також розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

З врахуванням думки присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд вирішив здійснювати розгляд за відсутності осіб, які не з`явились.

Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії № НОМЕР_1 та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Київ.

ОСОБА_3 був похований на Південному кладовищі м.Києва (ділянка 31а, ряд 7, місце 28), поховання здійснив ОСОБА_2 , про що є відповідний запис в Книзі реєстрації поховань та перепоховань кладовища, що підтверджується довідками від 02.02.2019 р. та листом від 14.02.2019 р.

Позивачка зазначає, що після смерті її матері ОСОБА_4 та необхідності у її захороненні на місці родинного поховання, стало відомо, що його користувачем є ОСОБА_2 , оскільки саме він здійснив перше поховання на відведеному місця, а саме поховання батька позивачки ОСОБА_3 .

При цьому, ОСОБА_2 , який близьким родичем ОСОБА_3 не був, як зазначає позивачки, на прохання її матері ОСОБА_4 , отримавши всі необхідні документи та грошові кошти, мав замовити ритуальні послуги та оформити місце родинного поховання на неї, однак цього не зробив.

10.07.2003 р. прийнято Закон України «Про поховання та похоронну справу», який набирав чинності з 01.01.2004 р.

Згідно зі ст. 2 цього Закону користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону.

Частинами 3-5 ст. 25 Закону визначено, що після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов`язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Це свідоцтво дає право його пред`явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов`язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

На могилах (місцях родинного поховання) можуть встановлюватися намогильні споруди, склепи за індивідуальним замовленням у межах, встановлених для могили (родинного поховання). Встановлені намогильні споруди, склепи реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі обліку намогильних споруд, форму якої затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.».

Разом з тим, вказані норми діють тільки з 01.01.2004 р., а до вказаної дати видача свідоцтв користувачам місця родинного поховання не передбачалась.

З 1991року по грудень 2003 року діяла Інструкція про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах України КДІ-204/12 Україна 182-91, затверджена наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству (Держжитлокомунгоспу України) від 16.12.1991 р. № 126.

Пунктом 4.1.3 Інструкції передбачалось, що поховання померлих або їх праху після кремації здійснюється лише при пред`явленні свідоцтва про смерть і оформленого в установленому порядку рахунку-замовлення на ритуальне обслуговування.

А частиною 4 пункту 4.1.5 цієї Інструкції визначалось, що близьким родичам або організаціям, що здійснювали поховання, конторою кладовища видається свідоцтво (довідка), в якій зазначається прізвище, ім`я та по батькові похованого, номер сектора (кварталу), ряду і могили.

З огляду на викладене, документами, які станом на травень 2003 року підтверджували здійснення поховання були: свідоцтво про смерть; рахунок; свідоцтво чи довідка про поховання, видані особі, що здійснила поховання.

На підставі поданих ОСОБА_2 документів Ритуальною службою СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу КМР (КМДА) на його ім`я видано свідоцтво про поховання ОСОБА_3 , а також в Книзі реєстрації поховань зроблено відповідний запис, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У своєму позові позивачка посилаючись на те, що запис у Книзі реєстрації поховань повинен містити виключно інформацію про близьких родичів померлої особи - ОСОБА_3 , а до нього внесено інформацію про ОСОБА_2 , який його близьким родичем не є та не був, вважає, що цей запис вчинено з порушенням п.4.1.5 Інструкції.

Водночас, позивачкою жодних вимог з приводу визнання дії Ритуальною службою СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу КМР (КМДА) неправомірним щодо внесення інформації в Книзі реєстрації поховань не заявлялось.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказів того, що в передбаченому законом порядку дії ОСОБА_2 щодо оформлення поховання ОСОБА_3 та отримання свідоцтва про поховання були визнані незаконними, а також організація похованням ОСОБА_3 здійснювалась виключно за кошти позивачки та її матері, а ОСОБА_2 у цьому участі не приймав, суду надано не було.

З врахуванням зібраних в даній справі доказів, судом не встановлено факту, що ОСОБА_2 , який є користувачем місця поховання на Південному кладовищі м.Києва (ділянка 31а, ряд 7 , місце 28), неправомірно отримав таке право.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд не знаходить законних підстав для визнання позивачки користувачем місця поховання на Південному кладовищі м.Києва (ділянка 31а, ряд 7 , місце 28), оскільки передбачених для цього Законом України «Про поховання та похоронну справу» підстав судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: