Ухвала суду № 10975077, 05.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 230-31-77 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"05" липня 2010 р. № 02-03/1021/10

Суддя Привалов А.І., розглянувши позовні матеріали

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю „Рендом І” (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23/б)

до відповідача          товариства з обмеженою відповідальністю „Форпост плюс” (03087, м. Київ, бул. Чоколівський, 40)

про          визнання права власності.

ВСТАНОВИВ:

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю „Рендом І” звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 23.06.2010р. №147 до товариства з обмеженою відповідальністю „Форпост плюс”, в якому просить визнати право власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Рендом І” на склад загальною площею 352,2 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2А (літера „Г” згідно Технічного паспорту на нежитлову будівлю).

Згідно із пунктом 4 частини першої ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно пункту 3 частини 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

З позовних заяв що подаються до господарських судів, державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 2 статті 3 Декрету "Про державне мито".

Згідно підпункту “а”, “б” пункту 2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (із змінами та доповненнями) ставки державного мита встановлені у таких розмірах: із позовних заяв майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 102,00 грн. до 25500, 00 грн.), із позовних заяв немайнового характеру –5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85,00 грн.).

Відповідно до п. 32 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року за №15, з позовних заяв, зокрема, про право власності на майно, про визнання права на частку у майні державне мито сплачується виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 № 8/219-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна.

Як вбачається з позовної заяви, докази сплати державного мита у встановленому прядку та розмірі щодо вимоги визнання права власності в розмірі 1% від вартості майна в матеріалах позовної заяви відсутні, оскільки позивачем сплачено мито в сумі 85,00 грн.( квитанція від 01.07.2010р. №ПН928), як за вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 3-1 частини першої ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказом Державного казначейства України від 26 травня 2010 року № 169 «Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету», у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", наказу Міністерства фінансів України від 14.05.2010 N 258 "Про затвердження Змін до бюджетної класифікації" та відповідно до Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства, затвердженої наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 № 119, оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з 21.06.2010р. (лист Головного управління Державного казначейства України у Київській області №06-04/448-3643 від 10.06.2010р.) проводиться за такими реквізитами: р/р 31217264700001, банк отримувача: ГУ ДКУ у Київській області м. Київ, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, отримувач платежу: державний Київська область 22050003, код бюджетної класифікації: 22050003, призначення платежу: надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах, символ звітності банку: 264.

          Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем, в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додана квитанція від 01.07.2010р. №ПН931, що не може вважатись доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки в ній зазначені реквізити: р/р 31211259700001, отримувач платежу: апеляційний суд Київської області, код бюджетної класифікації: 2205000.

Відповідно до пункту 10 частини першої ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись, пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005, № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", пунктами 4, 10 частини першої ст.63, ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Рендом І” разом з доданими до неї матеріалами (всього на 43 аркушах, в тому числі оригінали: квитанції від 01.07.2010р. №ПН928 на сплату державного мита; платіжного доручення від 01.07.2010р. №ПН931 на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; фіскальних чеків «Укрпошти»від 01.07.2010р. №7637, №7636; опису вкладення у цінний лист від 01.07.2010р.) повернути заявнику без розгляду.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені за платіжним дорученням від 01.07.2010р. №ПН931 в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) підлягають поверненню з державного бюджету.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя А.І. Привалов