Рішення № 10974991, 02.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2010 р. Справа № 14/091-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Мадієвський О. В. (довіреність б/н від 19.04.2010 р.);

від відповідача: Педан О. Т. (довіреність б/н від 14.06.2010 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Трініті”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Колосс”, с. Хотів, Києво-Святошинський район

про стягнення 47377, 82 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          ТОВ „Торговий дім „Трініті” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ виробничо-комерційної фірми „Колосс” про стягнення 47377, 82 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати за товар за договором купівлі-продажу № 23/09/09-ПР від 29.09.2009 р.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 11.05.2010 р. порушено провадження у справі № 14/091-10 за позовом ТОВ „Торговий дім „Трініті” до ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Колосс” про стягнення 47377, 82 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 02.06.2010 р.

          02.06.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.06.2010 р.

          18.06.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 02.07.2010 р.

          02.07.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та заяву б/н від 01.07.2010 р. про уточнення позовних вимог, в якій він зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 37000, 00 грн. Також в судовому засіданні позивач надав суду новий розрахунок заборгованості, в якому він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 37000, 00 грн. основної заборгованості, 1850, 00 грн. штрафу, 3799, 00 грн. пені, 1724, 65 грн. інфляційних збитків, 562, 60 грн. 3 % річних. У судовому засіданні позивач надав суду усні пояснення щодо своїх позовних вимог з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

          У судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позов № 69 від 23.06.2010 р., а також усні пояснення стосовно того, що позовні вимоги позивача не визнає. Представник відповідача підтверджує, що, дійсно, основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 37000, 00 грн. У відзиві відповідач зазначає, що відповідно до п. 2.3. договору № 23/09/09-ПР від 23.09.2009 р. розрахунок за товар та його транспортування по даному договору здійснюється покупцем в безготівковій формі на умовах протягом 30 календарних днів з дати поставки. Сума по товарному кредиту не повинна перевищувати 100000, 00 грн. Тому, на його думку, договором передбачена можливість відстрочення оплати за отриманий товар шляхом надання товарного кредиту, сума якого не повинна перевищувати 100000, 00 грн. У відзиві відповідач також зазначає, що на даний час заборгованість відповідача перед позивачем становить 37000, 00 грн., що не перевищує встановлену договором суму товарного кредиту, і відповідно позивач не мав права нараховувати штрафні санкції і пеню.

          Отже, у судовому засіданні представник відповідача визнав основну заборгованість.

          За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 23/09/09-ПР, згідно п. 1.1. якого постачальник на замовлення покупця зобов’язується поставляти (передавати) у власність товар, а покупець зобов’язується своєчасно оплатити та прийняти товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору постачання товару здійснюється за цінами, що вказані в специфікаціях, рахунку-фактурі та видаткових накладних.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що розрахунок за товар та його транспортування по даному договору здійснюється покупцем в безготівковій формі на умовах протягом 30 календарних днів з дати поставки. Сума по товарному кредиту не повинна перевищувати 100000, 00 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно п. 4.1.1. договору покупець зобов’язується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 8.1. договору даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2010 р., а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

На виконання умов договору купівлі-продажу позивачем будо передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 101005, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН –0000345 від 26.11.2009 р. на суму 11020, 00 грн.; видатковою накладною № РН –0000328 від 17.11.2009 р. на суму 24570, 00 грн.; видатковою накладною № РН –0000304 від 04.09.2009 р. на суму 3355, 00 грн.; видатковою накладною № РН –0000303 від 02.11.2009 р. на суму 12180, 00 грн.; видатковою накладною № РН –0000280 від 29.10.2009 р. на суму 49880, 00 грн.; довіреністю серії ЯПЗ № 115994, виданою відповідачем на свого представника Голенкова С. Б. на отримання товару.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов’язання щодо поставки товару, а відповідач не повністю виконав свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар, оскільки відповідачем була проведена лише часткова оплата суми заборгованості в розмірі 64005, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складала 37000, 00 грн.(101005, 00 –64005, 00).

Однак відповідач до цього часу не виконав свої зобов’язання по оплаті за отриманий товар в повному обсязі і його заборгованість станом на час розгляду справи складає 37000, 00 грн.

30.06.2010 р. позивачем було складено Акт звірки взаємних розрахунків б/н, в якому він самостійно провів звірку взаєморозрахунків, по результатам якої сальдо станом на 30.06.2010 р. за договором купівлі-продажу № 23/09/09-ПР від 23.09.2009 р. на користь позивача складає 37000, 00 грн.

В червні 2009 р. відповідачем було складено Акт звіряння взаєморозрахунків б/н б/д, в якому відповідач самостійно провів звірку взаєморозрахунків, по результатам якої сальдо станом на 01.06.2010 р. за договором купівлі-продажу № 23/09/09-ПР від 23.09.2009 р. на користь позивача складає 37000, 00 грн.

          Таким чином, з вищезазначених Актів випливає, що сторони визнають основну заборгованість у розмірі 37000, 00 грн.

          Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

          Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

          Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк та станом на момент розгляду справи відповідач не виконав у повному обсязі обов’язок щодо оплати товару і його заборгованість перед позивачем складає 37 000 грн., що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними, Актом звіряння взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем згідно договору № 23/09/09-ПР від 23.09.2009 р., складеного відповідачем, Актом звірки взаємних розрахунків б/н від 30.06.2010 р. згідно договору № 23/09/09-ПР від 23.09.2009 р., складеного позивачем.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 37000, 00 грн. за договором купівлі-продажу № 23/09/09-ПР від 23.09.2009 р., є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором купівлі-продажу № 23/09/09-ПР від 23.09.2009 р., за період прострочення виконання обов’язку по оплаті з 28.12.2009 р. по 01.07.2010 р. у розмірі 3 799, 16 грн. та штраф, передбачений договором, у розмірі 1 850, 00 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Пунктом 6.4. договору передбачено, що у випадку порушення строку оплати товару покупець сплачує штраф у розмірі 5 % та пеню у розмірі 0, 5 % від вартості неоплаченого товару по даному договору за кожен день прострочення.

Розрахунок пені, виконаний позивачем, є невірним.

Оскільки розмір пені від суми заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми заборгованості у розмірі 3799, 16 грн.

Розрахунок штрафу, виконаний позивачем, є вірним, тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу у розмірі 1 850, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за товар згідно договору купівлі-продажу № 23/09/09-ПР від 23.09.2009 р. у розмірі 1 724, 65 грн. і 562, 60 грн. відповідно, згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків, виконаний позивачем, є невірним.

Період заборгованості –з 01.12.2009 р. по 31.05.2010 р., розмір заборгованості –37000, 00 грн., середній індекс інфляції за період заборгованості –1, 047.

          Розрахунок інфляційних збитків за вказаний період складає: (37000, 00 * 1, 047) –37000, 00 = 1739, 00 грн.

Сума інфляційних збитків згідно розрахунку, виконаного позивачем, становить 1724, 65 грн. Дана сума є меншою за суму інфляційних збитків згідно розрахунку, проведеного судом, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків у розмірі 1724, 65 грн.

Розрахунок 3 % річних, виконаний позивачем, є також невірним.

          Період заборгованості - з 28.12.2009 р. по 01.07.2010 р., розмір заборгованості –37000, 00 грн. кількість днів заборгованості –186 днів.

Розрахунок 3 % річних за вказаний період складає: 37000, 00 грн. х 3 % х 186/365 = 565, 64 грн.

          Сума 3 % річних згідно розрахунку, виконаного позивачем, становить 562, 60 грн. Дана сума є меншою за суму 3 % річних згідно розрахунку, проведеного судом, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 562, 60 грн.

          Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

          Також, позивач у позовній заяві просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача у розмірі ціни позову.

          У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          У зв’язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

          Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Колосс” (ідентифікаційний код 32845639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Трініті” (ідентифікаційний код 34356245) 37 000 (тридцять сім тисяч) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості, 3 799 (три тисячі сімсот дев’яносто дев’ять) грн. 16 (шістнадцять) коп. пені, 1 850 (одну тисячу вісімсот пятдесят) грн. 00 (нуль) коп. штрафу, 1724 (одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн. 65 (шістдесят п’ять) коп. інфляційних збитків, 562 (п’ятсот шістдесят дві) грн. 60 (шістдесят) коп. 3 % річних та судові витрати 449 (чотириста сорок девять) грн. 36 (тридцять шість) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Трініті” шляхом накладення арешту на рахунок відповідача, викладеної в позовній заяві б/н від 28.04.2010 р.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

16 липня 2010 р.