Рішення № 109745504, 23.03.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2023м. ДніпроСправа № 904/321/23Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріі України» м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Аграр Дніпро» селище Кудашівка, Криничанський район, Дніпропетровська область

про стягнення суми боргу в розмірі 460821грн.48коп., пені в розмірі 59782грн., 20% річних в розмірі 23913грн., штрафу в розмірі 51082грн.

без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріі України" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Аграр Дніпро" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 460821грн.48коп., пені в розмірі 59782грн., 20% річних в розмірі 23913грн., штрафу в розмірі 51082грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати товару, поставленого відповідно до договору купівлі-продажу №22НХ031ДНЦА від 13.12.2021.

Позивач стверджує, що на виконання умов пункту 1.1 договору у відповідності до специфікацій було поставлено відповідачу товар на загальну суму 987474грн.17коп., що підтверджується видатковими накладними №АІ000007618 від 06.05.2022, №АІ000007936 від 11.05.2022, №АІ000008084 від 13.05.2022, №АІ000008644 від 20.05.2022 та №АІ0000091184 від 31.05.2022.

Позивач зазначає, що відповідно до умов специфікації №4НК до договору відповідач мав здійснити оплату за поставлений товар згідно з видатковою накладною №АІ000008084 від 13.05.2022 до 15.10.2022 у розмірі 510821грн.48коп. Відповідач здійснив лише часткову оплату в розмірі 50000грн., що підтверджується платіжним дорученням №583 від 27.12.2022.

Позивач вказує, що у відповідача наявна заборгованість за поставлений товар в розмірі 460821грн.48коп.

На підставі пункту 6.1 договору позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 59782грн. та 20% річних в розмірі 23913грн. за загальний період 16.10.2022 - 13.01.2023.

На підставі пункту 6.2 договору позивач нарахував та заявив до стягнення 10% штрафу від суми вартості товару, щодо якої відповідачем допущено прострочення оплати товару, в розмірі 51082грн.

Також позивач зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу складають 10000грн.

Позивач просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Також позивач просить у відповідності до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України нарахувати відсотків річних, органом (особою) що буде здійснювати примусове виконання рішення, на залишок боргу, з дня винесення рішення до моменту виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ТОВ "Агріі Україна" до ТОВ "Мульті Аграр Дніпро" (ЄДРПОУ 41530182), за наступною формулою : Сума відсотків річних = Сума, що підлягає оплаті * 20% * Кількість днів прострочення/365 днів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, задоволено клопотання позивача та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.

Запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з матеріалами справи ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 отримана відповідачем 31.01.2023. Таким чином строк для надання відзиву до суду - до 15.02.2023 включно.

Станом на 23.03.2023 відповідачем відзиву на позов до матеріалів справи не надано.

На адресу суду 23.03.2023 надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання представника відповідача від 22.03.2023 про надання часу сторонам на підписання мирової угоди та надання її до суду. До клопотання наданий проект спільної заяви та мирової угоди у справі №904/321/23, не підписані сторонами. Клопотання про надання додаткового часу підписане лише представником відповідача. До суду не надано клопотання позивача про надання часу сторонам на підписання мирової угоди та надання її до суду.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд залишає його без задоволення.

Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому сторони не позбавлені права укласти мирову угоду після прийняття рішення судом.

Згідно зі статтею 330 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Додатково суд звертає увагу, що мирова угода не є договором у цивільному/господарському-правовому розумінні, оскільки порядок її укладення та затвердження регламентований положеннями Господарського процесуального кодексу України. Тому в ній сторони не можуть зазначати скасувальну або відкладальну обставини.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріі України" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мульті Аграр Дніпро" (далі - покупець) укладений договір купівлі-продажу №22 НХ 031 ДНЦА від 13.12.2021 (далі - договір від 13.12.2021).

Пунктами 1.1, 1.2 договору від 13.12.2021 визначено, що продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, найменування та асортимент якого вказуються в специфікації/додатку до даного договору, яка становить його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору.

Всі додатки і додаткові угоди до даного договору становлять його невід`ємну частину і складають єдиний правочин.

Згідно з пунктом 2.1 договору від 13.12.2021 ціна на товар є договірною. Ціни та загальна вартість товару визначаються в гривні, а також додатково виражені в еквіваленті долара США/Євро до національної валюти України - гривні та зазначаються у додатку(ах) до договору. В ціну товару входить вартість тари, упаковки, маркування, транспортування відповідно до умов поставки, а також вартість консультування покупця щодо якісних характеристик товару та правил його використання. При цьому, необхідність надання консультацій, а також визначення терміну, місця, тривалості та форми їх надання обираються та застосовуються продавцем на власний розсуд і додатковому погодженню з покупцем не підлягають.

Відповідно до пункту 2.2 договору від 13.12.2021 ціна товару вказується в специфікаціях до даного договору в гривні та додатково визначається в еквіваленті долара США/Євро до гривні. Дана ціна товару є первинною, яка підлягає коригуванню на умовах, які зазначені в підпунктах 2.2.1 - 2.2.3.

Зокрема, підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 договору від 13.12.2021 визначено, що ціна товару буде змінена продавцем в односторонньому порядку, без попереднього узгодження із покупцем, у випадку зміни порядку та умов нарахування існуючих податків і зборів або інших змін у законодавстві, які вплинуть на вартість товару та порядок формування ціни на товар в період з дати підписання даного договору до дати поставки відповідної партії.

Пунктом 2.3 договору від 13.12.2021 передбачено, що графік оплати товару вказується у додатках до договору. Валютою платежу є гривня.

В пункті 2.4 договору від 13.12.2021 сторони узгодили, що оплата за даним договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця на підставі умов даного договору та на підставі рахунку-фактури.

Термін дії кожного рахунка - фактури обмежений кількістю днів, вказаною в такому рахунку-фактурі.

У випадку відсутності інформації щодо терміну дії рахунка-фактури такий рахунок - фактура дійсний протягом 3-х календарних днів з дати його виписки (включно).

Датою оплати вважається дата зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок продавця.

В платіжному документі покупець зобов`язаний зазначити в призначенні платежу номер та дату видаткової накладної, якщо він здійснює оплату за вже поставлений товар, або номер та дату рахунку - фактури, якщо він здійснює попередню оплату за товар.

В іншому випадку, покупець надає на це безвідкличну та безумовну згоду, підписанням цього договору, продавець зараховує суму оплати на власний розсуд, в т.ч. для погашення загальної заборгованості покупця за всіма іншими зобов`язаннями.

Відсутність виписаного продавцем рахунку-фактури не звільняє покупця від оплати за товар.

Якщо у покупця існує прострочена дебіторська заборгованість, то платіж, незалежно від його призначення, може бути зарахований продавцем в першу чергу на погашення існуючої простроченої дебіторської заборгованості без додаткового погодження такого зарахування з покупцем.

За окремою домовленістю сторін розрахунки по договору можуть також проводитись із застосуванням векселя, аграрної розписки, інших платіжних інструментів, передбачених чинним законодавством.

У разі оплати за аграрною розпискою в призначенні платежу покупець обов`язково повинен зазначити, що платіж здійснюється за аграрною розпискою. В іншому випадку до такого платежу буде застосовано умови, які зазначені даним пунктом цього договору.

З моменту передачі продавцем третій особі (новому кредитору) виданої покупцем аграрної розписки покупець зобов`язаний виконувати всі платежі по такій аграрній розписці безпосередньо третій особі (новому кредитору).

Про факт передачі продавцем аграрної розписки покупця третій особі (новому кредитору) продавець повідомляє покупця.

У разі виникнення кредиторської заборгованості за результатами отримання покупцем знижки або повернення товару продавцеві, продавець, без додаткового погодження із покупцем, тобто на власний розсуд, зараховує суму такої кредиторської заборгованості в погашення будь-якої дебіторської заборгованості покупця.

Відповідно до пункту 3.1 договору від 13.12.2021 поставка товару за даним договором може здійснюватися окремими частинами - партіями.

Партією товару сторони визнають кількість та асортимент товару, зазначеного в окремій видатковій накладній.

Не пізніше ніж за один робочий день до моменту фактичного отримання товару (партії товару) покупець зобов`язаний надати продавцю довіреність на отримання відповідного товару (партії товару) в оригіналі або у сканованій копії.

Сканкопія оформленої покупцем довіреності, направлена на електронну адресу продавця Vita.Svyrydovych@agrii.com.ua, має силу оригіналу до отримання продавцем оригіналу даної довіреності.

Довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковою, якщо представник покупця, який отримує товар, має повноваження на його отримання у відповідності до статуту чи іншого документу.

Всі поставки товару, які будуть здійснені на адресу покупця за видатковими накладними без посилання на даний договір та датою в період дії даного договору, вважаються здійсненими на умовах даного договору та за даним договором.

Пунктами 3.3, 3.7, 3.8, 3.9 договору від 13.12.2021 передбачено, що поставка товару здійснюється в терміни, зазначені в договорі, за умови відсутності заборгованості покупця.

Поставка товару здійснюється на умовах та за адресою(-ами), узгодженими сторонами додатково у відповідності з положеннями ІНКОТЕРМС в редакції 2010року, з урахуванням умов даного договору.

Товар вважається прийнятим покупцем за кількістю та якістю в момент отримання товару представником покупця від представника продавця/перевізника у відповідності до видаткової накладної. Датою поставки (відвантаження) товару покупцю визнається дата складення продавцем видаткової накладної, зазначена в її тексті.

Право власності на товар переходить до покупця в дату його поставки покупцю відповідно до п. 3.8. договору та умов поставки за положеннями ІНКОТЕРМС в редакції 2010року. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого на умовах відстрочки оплати, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару з дня наступного за днем, коли такий товар мав бути оплачений покупцем.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.4 - 6.6 договору від 13.12.2021 встановлено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20% (двадцять) відсотків річних від простроченої суми.

Крім того в разі порушення покупцем строків оплати за товар відповідно до графіку, встановленого договором, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 10% від суми, щодо якої покупцем допущено прострочення оплати товару.

Сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань за договором, і не позбавляє продавця права на інші заходи захисту своїх інтересів відповідно до чинного законодавства України.

Сторони дійшли згоди, що до вимог про стягнення штрафних санкцій за цим договором строк позовної давності складає 3 (три) роки.

Сторони дійшли взаємної згоди, що штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом всього строку позовної давності, зазначеного в п. 6.5. даного договору.

Відповідно до пункту 8.1 договору від 13.12.2021 цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань. Забороняється використання факсиміле особистого підпису представників сторін при укладенні та підписанні договору та будь-яких додатків та/або додаткових угод до нього, крім випадків, встановлених в п. 3.2. договору.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Згідно з додатковою угодою «про умови поставки» від 13.12.2021 до договору сторони узгодили поставку на умовах EXW (склад продавця) за адресою м. Синельникове, вул. Токова, 2а, «НВАК «Степова».

Сторонами підписані специфікації, що є додатками до договору - додаток №9 ЗП від 27.05.2022 на загальну суму 139721грн.76коп., додаток №8 ЗП від 17.05.2022 на загальну суму 226875грн.60коп., додаток №6 ЗП від 05.05.2022 на загальну суму 92799грн.31коп., додаток №5 НП від 04.05.2022 на загальну суму 17255грн.78коп. та додаток №4 НК від 03.05.2022 на загальну суму 510821грн.48коп. В цих специфікаціях сторони узгодили найменування продукції, її кількість, ціну за одиницю, строк оплати та строк поставки.

Відповідно до видаткових накладних №АІ000008644 від 20.05.2022 на суму 226875грн.60коп., №АІ000009184 від 31.05.2022 на суму 139721грн.76коп., №АІ000008084 від 13.05.2022 на суму 510821грн.48коп., №АІ000007936 від 11.05.2022 на суму 92799грн.33коп., №АІ000007618 від 06.05.2022 на суму 17256грн.00коп. позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 987474грн.17коп.

З огляду на зміст перелічених вище специфікацій та видаткових накладних отриманий товар мав бути сплачений в такі строки:

за видатковою накладною №АІ000008644 від 20.05.2022 на суму 226875грн.60коп. - до 18.05.2022,

за видатковою накладною №АІ000009184 від 31.05.2022 на суму 139721грн.76коп. - до 29.05.2022,

за видатковою накладною №АІ000008084 від 13.05.2022 на суму 510821грн.48коп. - до 15.10.2022,

за видатковою накладною №АІ000007936 від 11.05.2022 на суму 92799грн.33коп. - до 13.05.2022,

за видатковою накладною №АІ000007618 від 06.05.2022 на суму 17256грн.00коп. - до 13.05.2022.

Згідно з матеріалами справи відповідач оплатив вартість отриманого товару на суму 539396грн.69коп. Сума боргу становить 460821грн.48коп. Вказана сума боргу утворилась внаслідок часткової оплати вартості товару, поставленого за видатковою накладною №АІ000008084 від 13.05.2022. Часткова оплата в розмірі 50000грн. була здійснення відповідачем 27.12.2022.

Докази оплати відповідачем вартості поставленого товару у розмірі 460821грн.48коп. в матеріалах справи відсутні. Строк оплати вказаної суми є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 460821грн.48коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

На підставі пункту 6.1 договору позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 59782грн. та 20% річних в розмірі 23913грн. за періоди 16.10.2022 - 26.12.2022 та 28.12.2022 - 13.01.2023.

Суд перевірив складені позивачем розрахунки пені та 20% річних.

За видатковою накладною №АІ000008084 від 13.05.2022 на суму 510821грн.48коп. товар мав бути сплачений в строк до 15.10.2022. Часткова оплата в розмірі 50000грн. відбулась 27.12.2022.

Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки 15.10.2022 припадає на суботу, товар мав бути сплачений в строк до 17.10.2022. Таким чином належним періодом для розрахунку пені та 20%річних (з огляду на визначені позивачем часові проміжки) є 18.10.2022- 26.12.2022 та 28.12.2022 - 13.01.2023.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 59714грн.34коп. та 20%річних в розмірі 23885грн.73коп. за періоди 18.10.2022- 26.12.2022 та 28.12.2022 - 13.01.2023. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 67грн.66коп. та 20%річних в розмірі 27грн.27коп. слід відмовити.

Станом на 18.10.2022 був порушений строк оплати товару на суму 510821грн.48коп. На підставі пункту 6.2 договору позивач нарахував та заявив до стягнення 10% штрафу від суми вартості товару, щодо якої відповідачем допущено прострочення оплати товару, в розмірі 51082грн.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок штрафу. Розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 51082грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про нарахування відсотків річних на залишок боргу у відповідності до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, з дня винесення рішення до моменту виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області за формулою: Сума відсотків річних = Сума, що підлягає оплаті * 20% * Кількість днів прострочення/365 днів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Слід зазначити, що законодавець наділив суд правом, а не обов`язком, у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Вказане положення є нормою процесуального права і не містить імперативного характеру. У відповідних нормах матеріального права таке положення не зафіксоване, а тому у суду не має обов`язку задовольняти вимогу щодо автоматичного нарахування таких сум до моменту виконання судового рішення.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000грн., суд зазначає наступне.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрії України" в даній справі здійснювалось адвокатом Заматовим Р.В.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду копії: договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №26/12 від 26.12.2022; свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю №2030 від 26.10.2005; довіреності №79 від 10.12.2022; акту виконаних послуг від 11.01.2023 на суму 10000грн., розрахунку адвокатських послуг від 11.01.2023 до договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №26/12 від 26.12.2022.

Між адвокатом Заматовим Р.В. (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрії Україна" (далі - клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №26/12 від 26.12.2022 (далі - договір від 26.12.2022).

Згідно з пунктом 1.1 договору від 26.12.2022 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу з усіх питань, пов`язаних з поданням клієнтом позову до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з ТОВ "Мульті Аграр Дніпро" за договором купівлі-продажу № 22 НХ 031 ДНЦА від 13.12.2021.

Підпунктами 2.1.1.-2.1.5. пункту 2.1. договору від 26.12.2022 визначено, що адвокат приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в судах, в державних та недержавних органах, установах, підприємствах, організаціях; вивчає надані клієнтом документи (в тому числі первинні, але не виключно), які мають значення для виконання доручення; формує правову позицію клієнта, погоджує її з клієнтом та готує відповідні процесуальні документи від імені клієнта при розгляді будь-яких цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних справ; узагальнює та аналізує практику розгляду судових та інших аналогічних справ; надає клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків; надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 договору від 26.12.2022 ціна за один час роботи складає 2000грн.

Пунктом 4.2 договору від 26.12.2022 передбачено, що оплата за даним договором здійснюється протягом 30 днів після складання повного тексту судового рішення, яке набрало законної сили.

В пункті 7.1 договору від 26.12.2022 визначено, що даний договір укладений на строк до 31.12.2025 та набирає чинності з моменту його підписання.

Згідно з наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі виконаних послуг від 11.01.2023 до договору від 21.11.2022 на суму 10000грн., підписаним адвокатом та клієнтом, виконавець надав, а клієнт прийняв правничу допомогу:

- складання і подання позовної заяви - витрачений час 2 години - вартість 4000грн.;

- підготовка додатків до позову - витрачений час 1 година - вартість 2000грн.;

- розрахунок штрафних санкцій - витрачений час 1 година - вартість 2000грн.;

- участь у судовому засіданні - витрачений час 1 година - вартість 2000грн.

Станом на 23.03.2023 відповідач не надав до суду заперечень щодо витрат позивача на правничу допомогу. Заява про зменшення розміру витрат до суду не надходила.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (частини перша, друга статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд розглядає питання щодо розподілу витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 9900грн. (10000грн. х 0,99%).

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) ЄСПЛ також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Також суд виходить з того, що ЄСПЛ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)) присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, Верховний Суд дійшов висновків, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме - пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 вказано, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Як зазначалось раніше, до складу витрат на правничу допомогу в розмірі 10000грн. увійшла вартість послуг з:

- складання і подання позовної заяви - витрачений час 2 години - вартість 4000грн.;

- підготовка додатків до позову - витрачений час 1 година - вартість 2000грн.;

- розрахунок штрафних санкцій - витрачений час 1 година - вартість 2000грн.;

- участь у судовому засіданні - витрачений час 1 година - вартість 2000грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи. Тому включення до складу витрат на правничу допомогу вартості послуги «участь у судовому засіданні» в розмірі 2000грн. необґрунтоване.

Адвокат склав розрахунки штрафу, пені та 20% річних за періоди 16.10.2022 - 26.12.2022 та 28.12.2022 - 13.01.2023 за порушення відповідачем строків оплати товару за однією видатковою накладною. Арифметичні розрахунки не є складними.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, враховуючи незначну кількість виготовлених під час розгляду справи представником позивачадокументів та їх зміст, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов до висновку не присуджувати позивачу всі його заявлені до стягнення витрати на професійну правову допомогу.

Підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 7000грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу залишається на позивачеві.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 231, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрії України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Аграр Дніпро» про стягнення суми боргу в розмірі 460821грн.48коп., пені в розмірі 59782грн., 20% річних в розмірі 23913грн., штрафу в розмірі 51082грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Аграр Дніпро» (ідентифікаційний код: 41530182; місцезнаходження: 52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, селище Кудашівка, вул. Калинова, буд. 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрії України» (ідентифікаційний код: 38948033; місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14) суму боргу в розмірі 460821грн.48коп., пені в розмірі 59714грн.34коп., 20% річних в розмірі 23885грн.73коп., штрафу в розмірі 51082грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 8932грн.55коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова