Постанова № 109744356, 23.03.2023, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/340/23

Провадження № 3/550/178/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року смт. Чутове

Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Оболєнська С.А., розглянувши справу, яка надійшла від СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, раніше, протягом року, до адміністративної відповідальності не притягувався,

в с т а н о в и в :

03.03.2023 ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 ухилився відвиконання,передбачених законодавствомбатьківських обов`язківщодо своєїмалолітньої дитини,а самене забезпечивнадання останнійсвоєчасної медичноїдопомоги,чим порушиввимоги ст.150Сімейного кодексуУкраїни тавчинила адміністративнеправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Також 15.03.2023року близько19год 00хв ОСОБА_1 ,перебуваючи повул.Набережній вс.Тойбік Полтавськогорайону Полтавськоїобласті,вчинив домашнєнасильство психологічногохарактеру відносносвоєї співмешканки,а самеображав їїнецензурною лайкою,чим заподіявшкоду психологічногонасильства таскоїла адміністративнеправопорушення,передбачене ст.173-2 ч. 1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень визнав повністю.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» (надалі Закон).

Відповідно до статті 1 Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Частина 1статті 173-2КУпАП передбачаєвідповідальність за вчиненняособою,домашнього насильства,насильства заознакою статі,тобто умисневчинення будь-якихдіянь (дійабо бездіяльності)фізичного,психологічного чиекономічного характеру(застосуваннянасильства,що неспричинило тілеснихушкоджень,погрози,образи чипереслідування,позбавлення житла,їжі,одягу,іншого майнаабо коштів,на якіпотерпілий маєпередбачене закономправо,тощо),внаслідок чогомогла бутичи булазавдана шкодафізичному абопсихічному здоров`юпотерпілого,а таксамо невиконаннятермінового заборонногоприпису особою,стосовно якоївін винесений,або неповідомленняуповноваженим підрозділаморганів Національноїполіції Українипро місцесвого тимчасовогоперебування вразі йоговинесення.

Крім того, статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року(із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Факти допущених порушень підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 282448 від 14.03.2023, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 056975 від 15.03.2023, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , та іншими матеріалами справи.

Таким чином, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП, є доведеною повністю.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Обираючи вид стягнення правопорушникові, враховується характер вчинених правопорушень, особа правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.

Відповідно ст.36КУпАП України при вчиненні особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, тому на правопорушника необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 1 ст.173-2 КУпАП, що вважаю достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Суддя вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданнюКодексу України про адміністративні правопорушеннящодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України"Просудовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн.

Керуючись ст.ст.40-1, 173-2, 184, 279, 280, 283,284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Справу про адміністративне правопорушення за № 550/339/23 (провадження № 3/550/177/23) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184КУпАП об`єднати зі справою про адміністративне правопорушення за № 550/340/23 (провадження № 3/550/178/23) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, присвоївши об`єднаній справі №550/340/23 (провадження №3/550/178/23).

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст.173-2,ч.1ст.184КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч. 1 ст.173-2 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн);

- за ч. 1 ст.184КУпАП -у виді попередження.

Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн) на р/р № UA138999980313060106000016704, одержувач: ГУК у Полт.обл./тг смт Чутове/21081100, КЗПО: 37959255, банк: Казначейство України (ЕАП).

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 340 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (536,80 грн) на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С. А. Оболєнська