Ухвала суду № 109743171, 21.03.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

21 березня 2023 року м. ХарківСправа № 922/2531/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засіданні Саєнко А.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м.Харкова "Шляхрембуд", м.Харків (адреса для листування: 61002, м.Харків, пров.Каплунівський,14) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23", с.Тарасівка Київської обл. (адреса: 08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Тарасівка, вул.Київська,1, оф.4) про стягнення 638373,21 грн. за участю представників:

позивача - Агєєва Е.О. - адвокат (ордер серія АІ №1318666 від 09.12.2022);

відповідача - Сонько В.В. - адвокат (ордер серія ВТ №1030912 від 13.01.2023).

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/2531/22 за позовом КП спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м.Харкова "Шляхрембуд" до ТОВ "Спеціалізована механізована колона №23" про стягнення заборгованості у розмірі 638373,21 грн за договором підряду №21/05-1 від 21.05.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області (далі - ухвала суду) від 20.12.2022 року відкрито провадження у справі №922/2531/22 та призначено підготовче засідання на 17.01.2023 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 09.02.2023 року.

Ухвалою суду від 23.01.2023 року задоволено клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву.

Протокольною ухвалою суду від 09.02.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28.02.2023 року.

Ухвалою суду від 14.02.2023 року задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку на подання заперечень на відповідь на відзив.

Протокольними ухвалами суду від 28.02.2023 року та 13.03.2023 року відкладено підготовче засідання на 13.03.2023 року та 17.03.2023 року.

Ухвалою суду від 17.03.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи.

Протокольною ухвалою суду від 17.03.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.03.2023 року о 10:00.

20.03.2023 року представник відповідача надав до суду три аналогічні заяви (вх.№6679, 6722, 6723) про відвід судді.

У зв`язку з ідентичністю поданих заяв про відвід судді суд розглядає дані заяви як одну.

Згідно з ч.3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідач зазначає, що підстави для відводу йому стали відомі лише 17.03.2023 року, у зв`язку з оголошенням судом ухвали про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи по справі, отже дана заява подається відповідно до абз.2 ч.3 ст.38 ГПК України.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про правомірність заявленого відводу протягом двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу, відповідно до абз.ч.3 ст.38 ГПК України.

В заявах про відвід заявник просить здійснити розгляд заяви суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, передавши її на розгляд іншому судді Господарського суду Харківської області.

Відповідно до частин 2,3,7,8 ст.39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи положення абз.2 ч.3 ст.39 ГПК України, у зв`язку з поданням заяви про відвід судді менш ніж за три робочі дні до судового засідання, у суду відсутні підстави для передачі даної заяви на розгляд іншому судді.

Отже питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

У зв`язку з тим, що заява про відвід судді надійшла до суду 20.03.2023 року, а судове засідання у справі призначено на 21.03.2023 року, суд дійшов висновку про розгляд даної заяви в судовому засіданні на підставі ч.8 ст.39 ГПК України.

21.03.2023 року представником відповідача подано до суду клопотання (вх.№6871) про відкладення слухання справи до вирішення питання відводу судді в порядку ст.39 ГПК України.

У судовому засіданні 21.03.2023 року представник відповідача підтримував заяву про відвід судді, з підстав, викладених у заяві, підтвердивши, що три подані заяви про відвід судді є ідентичними.

При цьому відповідач просив задовольнити клопотання про відкладення та передати розгляд заяви про відвід судді на розгляд іншому складу суду.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про передачу заяви про відвід на розгляд іншому складу суду, на підставі абз.2 ч.3 ст.39 ГПК України, у зв`язку з поданням заяви про відвід судді менш ніж за три робочі дні до судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 21.03.2023 року проти заявленого відводу судді заперечував.

В обґрунтування заяви відповідач вказує, що суддя не керувався верховенством права і ухиляючись від здійснення судочинства за принципами повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи - не забезпечив права відповідача стосовно доведеності будівельних порушень, тобто вини позивача, упереджено знехтувавши правом відповідача на проведення судової будівельно-технічної експертизи, при цьому маючи в матеріалах справи докази будівельних порушень позивача та чинні судові рішення (прецедентне право) по пов`язаним з даною справою - справам №922/2527/22 (суддя Ємельянова О.О.), № 922/2529/22 (суддя Лаврова Л.С.) і № 922/2528/22 (суддя Прохоров С.А.) та № 922/2530/22 (по одному і тому же будівельному об`єкту, за однією адресою).

Як стверджує відповідач, судом відмовлено в задоволенні клопотання про призначення експертизи, що свідчить про порушення основних засад господарського судочинства, а саме - всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження усіх наявних у справі доказів, що мають значення для правильного вирішення спору. Крім того, процесуальним рішенням по справі - ухвалою про відмову у призначенні експертизи було фактично відхилено основний доказ відповідача - протокол № 31/18 випробування матеріалів від 22.03.2021.

Крім того, відповідач зазначає, що одразу після постановлення ухвали про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи, незважаючи на клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання для надання суду додаткових доказів та клопотань, у зв`язку з відмовою в призначенні експертизи судом, судом було поспішно закрито провадження у підготовчому засіданні без з`ясування усіх обставин справи та питань, передбачених ст.183 ГПК України, посилаючись при цьому на закінчення строків проведення підготовчого засідання. У зв`язку з цим на стадії судового розгляду по справі фактично досліджуватиметься лише один основний доказ, який представлений позивачем - акт виконаних робіт №2972 від 19.06.2020 за червень 2020, в результаті чого по справі буде прийнято лише рішення, яким позов буде задоволено у повному обсязі без врахування встановлених дефектів та недоробок у виконаних позивачем роботах. Таким чином, упереджені на користь позивача дії судді, з закриттям підготовчого провадження, фактично позбавили представника відповідача використати у повному обсязі свої представницькі функції відповідно до положень ст.42 ГПК України, що свідчить ще й про допущення порушення судом засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, передбачених ст.2 ГПК України та п.1 ч.1 ст.129 Конституції України.

Розглянувши заяви відповідача (вх.№6679,6722,6723) про відвід судді Аріт К.В., заслухавши пояснення представника відповідача, суд зазначає наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об`єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.

Частина 1 статті 35 ГПК України визначає підстави для відводу судді.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, згідно з ч.13 ст.32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із поданої заяви про відвід судді вбачається, що підставою для її подання є проголошення судом 17.03.2023 року ухвал суду у справі №922/2531/22 про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі експертизи та про закриття підготовчого провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 року №6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Таким чином, подана представником відповідача заява про відвід судді за своєю суттю зводиться до незгоди з процесуальною діяльністю суду в цій справі, а саме, незгода відповідача з ухвалою суду про відмову в призначенні судової будівельно-технічної експертизи, та з ухвалою про закриття підготовчого провадження у справі.

Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді (ст.35 ГПК України).

При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому законодавцем включено до статті 35 ГПК України частину 4: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо доводів відповідача про недотримання судом основних засад господарського судочинства, а саме, верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу, всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження усіх наявних у справі доказів, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Згідно з пп.10,11 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з ст.7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Підстави відмови в призначенні судової будівельно-технічної експертизи по справі викладені в ухвалі суду від 17.03.2023 року, та не можуть бути підставою для відводу судді в розумінні ст.35 ГПК України.

Суд зазначає, що правова позиція сторін, з`ясування обставин справи, дослідження доказів має розглядатись судом на стадії розгляду справи по суті, відповідно до вимог ГПК України. Отже на стадії підготовчого провадження судом у даній справі не досліджувалися докази, не з`ясовувалися обставини справи щодо суті позовних вимог та заперечень проти них, тощо.

Таким чином, твердження відповідача, що суддя, всупереч принципу верховенства права і ухилення від здійснення судочинства за принципами повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи, не забезпечив права відповідача стосовно доведеності будівельних порушень, тобто вини позивача, упереджено знехтував правом відповідача на проведення експертизи, маючи при цьому в матеріалах справи докази будівельних порушень позивача, не відповідають дійсності.

Щодо тверджень відповідача відносно обов`язкового врахування суддею прецедентного права та рішень Господарського суду Харківської області з аналогічного спору.

До прецедентного права належать не усі рішення та не усіх судових органів, а лише ті рішення верховних судів, які містять прецедентні норми права, тобто обов`язкові судові прецеденти. Прецедентне право не охоплює судові прецеденти нижчестоящих судів, які мають рекомендаційний (переконливий) характер.

Отже рішення суду першої інстанції не мають обов`язковості застосування наведених в них обставин іншими суддями, та їх незастосування не може розцінюватися як порушення.

Щодо тверджень відповідача про відкладення розгляду клопотання про призначення експертизи, визначивши дату після розгляду найближчої аналогічної справи, що свідчить про упередженість судді.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, з підстав, зазначених у статтях 183, 202 ГПК України, однією з яких є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Щодо дати судового засідання - судом було запропоновано й інші дати (пропонувалося призначити раніше розгляд справи), проте відповідач заявив клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні іншого суду, тому дата судового засідання було погоджена із учасниками судового процесу та відповідним судом, який обрав відповідач для участі в режимі відеоконференції.

Щодо доводів відповідача відносно упереджених на користь позивача дій судді, пов`язаних з закриттям підготовчого провадження, у зв`язку з чим суд фактично позбавив представника відповідача використати у повному обсязі свої представницькі функції відповідно до положень ст.42 ГПК України.

Відповідач зазначає в заяві про те, що суд відмовив в клопотанні про відкладення підготовчого засідання, хоча був строк для його відкладення, чим умисно порушив права відповідача.

Суд зазначає, що положеннями ст.129 Конституції України, ст.2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Суд зазначає, що відповідач в два перших підготовчі засідання (17.01.2023 та 09.02.2023) не з`явився, у зв`язку з чим, судом з власної ініціативи було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи неодноразове відкладення підготовчого засідання та продовження судом строку проведення підготовчого провадження, у відповідача було достатньо часу реалізувати свої процесуальні права під час підготовчого провадження у справі.

При цьому суд зазначає, що судом було задоволено всі подані раніше клопотання відповідача: про продовження строку на подання відзиву; про продовження строку на подання заперечень на відповідь на відзив; про відкладення розгляду справи; про проведення судових засідань в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Одеської області.

Зазначене спростовує доводи відповідача щодо порушення принципу рівності сторін та упередженості судді на користь позивача, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Твердження відповідача про те, що він вважав, що судом буде задоволено клопотання про призначення експертизи, та у зв`язку з відмовою в його задоволенні, у відповідача виникла необхідність надання додаткових пояснень по справі, не може бути підставою для виходу за межі встановленого ГПК України строку проведення підготовчого провадження.

При цьому суд зазначає, що відповідач надав до суду клопотання про призначення експертизи після спливу 2-х місяців підготовчого провадження, менш ніж за місяць до закінчення строку підготовчого провадження, з урахуванням продовження цього строку.

В підготовчому засіданні 17.03.2023 року суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи та зазначив сторонам про необхідність закриття підготовчого провадження у справі, у зв`язку з закінченням строку його проведення.

При цьому відповідач заявив клопотання про відкладення підготовчого провадження, з метою надання додаткових пояснень по справі.

Судом було відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскільки останній строк підготовчого провадження, з урахуванням продовження, був 20.03.2023 року.

Отже, після 17.03.2023 року залишився лише 1 робочій день до закінчення строку, та таке відкладення підготовчого засідання на один день є недоцільним, та з урахуванням заявленого клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні іншого суду є технічно неможливим.

В той же час суд зазначав, що відповідач має право подати до першого судового засідання пояснення по суті спору, які будуть прийняті судом до розгляду.

Пунктами 1-4 ч.1, ч.3 ст.35 та статтею 36 ГПК України визначений перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу). Жодної з перелічених законом підстав заявником не наведено.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч.1 ст.35 ГПК України), однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

У заяві ТОВ "Спеціалізована механізована колона №23" про відвід судді Аріт К.В. від розгляду справи №922/2531/22 заявником не зазначено та до заяви не долучено належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу. Заявником у поданому клопотанні документально не обґрунтовано обставин, визначених вимогами статтями 35, 36 ГПК України.

Доводи, викладені у заяві про відвід судді, зводяться виключно до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді і не можуть бути підставою для відводу.

Інших обґрунтувань, які б свідчили про будь-яку можливу упередженість судді під час розгляду даної справи, скаржник не навів.

Отже, викладені відповідачем у заяві доводи та обставини не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді.

Судом не встановлено інших підстав, визначених законом, для відводу судді.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відвід судді Аріт К.В.

Згідно з ч.11 ст.39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 2, 7, 13, 35, 38, 39, 42, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23" (вх.№№6679,6722,6723 від 20.03.23) про відвід судді Аріт К.В. по справі №922/2531/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 21.03.2023

Суддя К.В. Аріт