Ухвала суду № 109743148, 22.03.2023, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22 березня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/2/21(921/744/21) Господарський суд Тернопільської області

у складі: судді Хоми С.О. Розглянувши: Заяву №б/н від 22.03.2023 (вх.№2504 від 22.03.2023) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про:відвести суддю Хому Світлану Омелянівну від розгляду справи №921/2/21(921/744/21) і направити справу на новий автоматизований розподіл відповідно до ст.ст.32,40 ГПК України

у справі

за первісним позовом: Приватного підприємства "Да-Руся", вул. Полковника Д. Нечая, 25б, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46003,ідентифікаційний код 39646242,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маммон", вул. Полковника Д. Нечая, 25, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46003, ідентифікаційний код 43181472,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

про-витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Маммон" на користь Приватного підприємства "Да-Руся" будівлю складської дільниці № 2 , загальною площею 1122,4 кв.м., що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. полковника Д. Нечая, 25б.

- витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Маммон" на користь Приватного підприємства "Да-Руся" земельну ділянку загальною площею 0,2315 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер: 6110100000:02:01:0050, по вул. Полковника Д. Нечая, 25 в м.Тернополі.

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Тернопільський електромеханічний завод", вул, Нечая, 25, м, Тернопіль, 46003,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маммон", вул. Полковника Д. Нечая, 25, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46003, ідентифікаційний код 43181472

про:

-витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Маммон" на користь Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" будівлю складської дільниці № 2 , площею 1122,4 кв.м., що розташована: м. Тернопіль, вул. полковника Д. Нечая, 25, та земельну ділянку площею 0,2315 га, (кадастровий номер: 6110100000:02:01:0050), що розташована: АДРЕСА_2 ;

-визнати право власності на будівлю складської дільниці № 2 , площею 1122,4 кв.м., що розташована: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 0,2315 га, (кадастровий номер: 6110100000:02:01:0050), що розташована: м. Тернопіль, вул. полковника Д. Нечая, 25, за Публічним акціонерним товариством "Тернопільський електромеханічний завод".

Без участі (виклику) учасників справи.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 01.03.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.03.2023 на 14 год. 00 хв.

22.03.2023 через канцелярію суду до матеріалів справи від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , поступила Заява №б/н від 22.03.2023 (вх.№2504 від 22.03.2023) про відвід складу суду, в якій керуючись ст.ст.35,38,39,40 ГПК України просить відвести суддю Хому Світлану Омелянівну від розгляду справи №921/2/21(921/744/21) і направити справу на новий автоматизований розподіл відповідно до ст.ст.32,40 ГПК України.

Згідно ч.1 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно ч.2 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні(або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Заява №б/н від 22.03.2023 (вх.№2504 від 22.03.2023) про відвід судді Хоми С.О. поступила 22.03.2023 (в день призначення судового розгляду по суті), питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч.7 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно.

Згідно ч.11 ст.39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши Заяву №б/н від 22.03.2023 (вх.№2504 від 22.03.2023) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про відвід судді, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначається, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Як зазначено у п. 1.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У відповідності до ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.3 ст. 35 ГПК України).

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

В пункті 28 рішення від 15.07.2010 у справі "Газета Україна-Центр проти України", Заява № 16695/04, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити,чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey . Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no.255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein . ), заява N33958/96, п. 42, 2000-XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"(Pullarv. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43) (п.29 рішення від 15.07.2010 у справі "Газета Україна-Центр проти України").

У п.31 рішення від 15.07.2010 у справі "Газета Україна-Центр проти України" зазначено, що у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі Ферантелі

та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelliand Santangelov. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).

Таким чином, правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше.

Проте, суд вважає, що заявником у його заяві про відвід судді названої презумпції не спростовано.

Так, викладеною у ч.4 ст.35 ГПК України нормою чітко вказано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Згідно статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. У розумінні п. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, (п.п.1.2.1, п.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18).

Як вбачається із поданої Заяви про відвід третя особа стверджує, зокрема, що під час судового засідання у даній справі, що відбулось 15.02.2023 р., суд усно проголосив протокольну ухвалу про витребування у третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1, документів: копія договору іпотеки від 31.10.208 р., копія договору про відступлення вимоги за договором іпотеки за реєстр за №385, копія договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки за реєстр №382 та копія договору відступлення права вимоги за кредитним договором. Звукозапис судового засідання, що відбулось 15.02.2023 у підсистемі «Електронний суд» відсутній, у зв`язку з чим 20.03.2023 р. представником ОСОБА_1 подано клопотання про надання його копії для ознайомлення для належної підготовки до розгляду даної справи по суті. Суд з надуманих причин неодноразово не надавав можливості представнику ОСОБА_1 ознайомитись з цим звукозаписом. Наведене підтверджене наданням до суду представником ОСОБА_1 27.02.2023 поясненням, яке наявне в матеріалах справи. Тобто, ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення з приводу можливості/неможливості надання на вимогу суду документів, які останній витребовував. Зрозуміло, що це ОСОБА_1 робив не з власної ініціативи, а на усну вимогу суду (протокольну ухвалу). З незрозумілих причин суд змінив зміст власної ж протокольної ухвали від 15.02.2023, вказавши те, чого не було насправді. Суд, при постановленні ухвали від 16.03.2023 на етапі судового розгляду справи по суті вчинив дію, яку слід вчиняти у підготовчому засіданні, оскільки насправді суд не виправив описку, а змінив суть протокольної ухвали від 15.02.2023.

Заявник вважає, що судом грубо та зумисно порушено вимоги ст.243 ГПК України, а саме:

-протокольна ухвала від 15.02.2023 була проголошена у судовому засіданні усно, тому виправлення в ній описок та арифметичних помилок взагалі не передбачено ГПК України;

-протокольна ухвала від 15.02.2023 , що проголошена у судовому засіданні 15.02.2023 , не івідповідає тій, яка вказана в ухвалі від 16.03.2023;

-в ухвалі від 16.03.2023 судом не виправлено описки та арифметичні помилки, а змінено ухвалу повністю.

Заявник вважає, що наведені факти не надають довіри складу суду при розгляді справи №921/2/21(921/744/21).

З метою для належної підготовки до розгляду даної справи по суті 20 березня 2023 року представником ОСОБА_1 подано до суду заяви про надання можливості ознайомитись з матералами справи та отримати копію запису фіксування судового засідання технічними засобами. Тричі суд відмовив представнику ОСОБА_1 з надуманих причн у реалізації його права, передбаченого ст.ст.42,50 ГПК України. Дана ситуація повторювалась неодноразово протягом участі ОСОБА_1 у даній справі, щоразу бажання третьої особи скористатись своїми процесуальними правами сприймалось судом як щось надзвичайно та штучно створювались різноманітні перешкоди. Отже. систематичне ненадання можливості третій особі ОСОБА_1 користатись своїми процесуальними правами є грубим порушенням норм ст.ст.7,13 ГПК України.

Заявник вважає, що у ненаданні йому можливості реалізувати свої процесуальні права вбачається незаконна відмова в доступі до правосуддя ( у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної вимоги, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав.

Наведене вище дає підстави для висновку, що даний склад суду є упередженим стосовно учасника ОСОБА_1 , відтак дотримання цим складом суду при подальшому розгляді даної справи принципів верховенства права, рівності сторін, диспозитивності і забезпечення права позивача на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист основоположних свобод, вбачається неможливим.

Розглянувши Заяву про відвід судді Хоми С.О., судом встановлено, що дана заява не містить посилання на жодну, передбачену законом підставу для відводу судді. У чому полягає явна упередженість та необ`єктивність судді з заяви також не вбачається.

Ухвалою суду від 16.02.2023 Заяву № без номера від 14.02.2023 (вх.№1320 від 14.02.2023) ОСОБА_1 , яка сформована в системі "Електронний суд" 14.02.2023 про надання доступу до електронної справи № 921/2/21(921/744/21) задоволено та внесено дані - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №921/2/21(921/744/21) в підсистемі "Електронний суд", надано доступ третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 до електронної справи № 921/2/21(921/744/21) в підсистемі "Електронний суд". Таким чином, ОСОБА_1 має вільний доступ до електронної справи №921/2/21(921/744/21) в підсистемі "Електронний суд".

Також представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 брала участь в судових засіданнях, та знайомилась з матеріалами справи.

А тому, твердження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , що йому відмовлено в доступі до правосуддя, є голослівними, та жодними доказами не підтвердженими.

Як на підставу для відводу судді заявник вказує про те, що звукозапис судового засідання, що відбулось 15.02.2023 у підсистемі «Електронний суд» відсутній. Як вбачається із бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» щодо даної справи №921/2/21(921/744/21) міститься картка збереження технічного запису та протоколу (журналу) судового засідання від 15.02.2023. Як судом вже зазначалось, ОСОБА_1 має вільний доступ до електронної справи №921/2/21(921/744/21) в підсистемі "Електронний суд", а тому може вільно знайомитись із Протоколами всіх судових засідань (разом з технічними записами судового засідання), в тому числі і Протоколом судового засідання (разом з технічним записом судового засідання), що відбулось 15.02.2023.

Згідно частини 6, 7 статті 222 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право отримати копію технічного запису судового процесу. Розмір судового збору за видачу в електронній формі копії технічного запису судового засідання встановлюється законом.

Жодною нормою статті Господарського процесуального кодексу України не передбачено строки, у які суд має виготовити копію технічного запису судового процесу та видати учаснику справи.

Ухвалою від 16.03.2023 судом виправлено допущену описку в протокольній ухвалі від 15.02.2023 у справі № 921/2/21(921/744/21), а саме вважати вірним речення:

«витребувати від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 засвідчену копію договору про відступлення права вимоги за кредитним договором (укладений між ВАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Фінансова команія Інвест-Фінанс»), що укладений між ТОВ «Фінансова команія Інвест-Фінанс» та ОСОБА_1 » замість:«витребувати від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 засвідчену копію договору від 31.10.2008».

При цьому судом було встановлено, що Протокольною ухвалою від 15.02.2023 у справі № 921/2/21(921/744/21) витребувано від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 засвідчену копію договору від 31.10.2008.У протокольній ухвалі від 15.02.2023 у справі № 921/2/21(921/744/21) було допущено технічну описку, а саме вказано речення: «витребувати від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 засвідчену копію договору від 31.10.2008». замість вірного речення: «витребувати від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 засвідчену копію договору про відступлення права вимоги за кредитним договором (укладений між ВАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Фінансова команія Інвест-Фінанс»), що укладений між ТОВ «Фінансова команія Інвест-Фінанс» та ОСОБА_1 ».

Відповідно до статті 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі №925/1076/16 наголосив, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважав за необхідне виправити допущену описку у протокольній ухвалі від 15.02.2023 у справі № 921/2/21(921/744/21).

Твердження заявника про те, що під час судового засідання у даній справі, що відбулось 15.02.2023 р., суд усно проголосив протокольну ухвалу про витребування у третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 , документів: копія договору іпотеки від 31.10.208 р., копія договору про відступлення вимоги за договором іпотеки за реєстр за №385, копія договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки за реєстр №382 та копія договору відступлення права вимоги за кредитним договором, спростовується самою протокольною ухвалою , в якій зазначено про те, що суд витребовує від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 засвідчену копію договору від 31.10.2008. (протокол судового засідання №1259189, дія під номером 37). Тобто, лише одного договору, а не декілька договорів, як стверджує заявник. При цьому представник третьої особи була присутня в судовому засіданні 15.02.2023 і їй повинно бути відомо, які документи необхідно було подати до матеріалів справи. При цьому, що суд в судовому засіданні роз`яснював про який договір йде мова.

Із Заяви про відвід судді вбачається, що заявник не згідний саме з винесеною судом ухвалою від 16.03.2023, якою судом виправлено допущену описку в протокольній ухвалі від 15.02.2023 у справі № 921/2/21(921/744/21).

Однак, як викладено у ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 35,39,234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні Заяви №б/н від 22.03.2023 (вх.№2504 від 22.03.2023) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про відвід судді - відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

3.Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.О. Хома