Рішення № 109742868, 14.03.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року Справа № 915/1042/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Ткаченко О.В.

за участі секретаря Сулейманової С.М.

та представника позивача Вишневської Г.В.;

від відповідача представник не з?явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1042/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство",

68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28, ЄДРПОУ 01125821; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нота Шиппінг",

54029, м. Миколаїв, вул.8-го Березня, буд.34А, оф.305, код ЄДРПОУ 41501319; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 1993563,93 грн., розірвання договору та зобов?язання повернути майно, ?

В С Т А Н О В И В:

1. Рух справи.

08.07.2021 Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) "Українське Дунайське пароплавство" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Нота Шиппінг" заборгованості за договором № 425/КФО на відфрахтування флоту від 18.06.2018 у загальному розмірі 1451412,98 грн., у тому числі: 1223795,96 грн. ? основного боргу, 95916,60 грн. ? пені, 96578,58 грн. ? інфляційних втрат, 35121,84 грн. ? 3% річних, розірвання договору № 425/КФО на відфрахтування флоту від 18.06.2018 та зобов?язання повернути ліхтер типу ДМ "UDP-DM-2309-УДП".

Ухвалою від 06.09.2021 за такими вимогами відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 07.10.2021.

13.09.2021 від позивача надійшла заява від 08.09.2021 № ЮС-631 про збільшення позовних вимог, в якій ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" збільшило вимоги в частині стягнення з ТОВ "Нота Шиппінг" заборгованості за указаним вище договором, а саме, виклало вимогу про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1500686,82 грн., у тому числі: 1272713,30 грн. ? основного боргу, 96216,81 грн. ? пені, 96578,58 грн. ? інфляційних втрат, 35178,13 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 07.10.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 11.11.2021.

Ухвалою від 11.11.2021 відкладено підготовче засідання в даній справі на 24.11.2021.

Ухвалою від 24.11.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.01.2022.

У засіданні 20.01.2022 оголошено перерву до 24.02.2022.

23.02.2022 від позивача надійшла заява від 22.02.2022 № ЮС-166 про збільшення позовних вимог, в якій ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" збільшило вимоги в частині стягнення з ТОВ "Нота Шиппінг" заборгованості за указаним вище договором, а саме, виклало вимогу про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1993563,93 грн., у тому числі: 1622674,99 грн. ? основного боргу, 134758,51 грн. ? пені, 173100,65 грн. ? інфляційних втрат, 63029,78 грн. - 3% річних.

За приписами п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного провадження.

Ураховуючи наведене, господарський суд розглядає позов з урахуванням поданих позивачем заяв про збільшення позовних вимог.

24.02.2022 засідання не відбулось у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою від 08.11.2022 призначено дану справу до розгляду в підготовчому засіданні на 13.12.2022.

Ухвалою від 13.12.2022, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання в даній справі на 31.01.2023.

Ухвалою від 31.01.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2023.

13.03.2023 суд видалився до нарадчої кімнати до 14.03.2023.

2. Правові позиції сторін.

Позовні вимоги, з урахуванням їх збільшення, мотивовані тим, що відповідачем порушені умови укладеного між ним та ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" договору від 18.06.2018 № 425/КФО на відфрахтування флоту, а саме, зобов?язання щодо оплати виставлених Судновласником фрахтових рахунків за період 08.05.2019-31.01.2022 на загальну суму 1622674,99 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на котру позивачем нараховано пеню в порядку п. 6.2 договору, а також 3 % річних та інфляційні втрати у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивач також просить суд про розірвання договору в порядку п. 9.4 ? у зв?язку з істотним порушенням ТОВ "Нота Шиппінг" умов цього договору в частині несплати рахунків за користування ліхтером та неповернення ліхтера позивачу.

Вимога про повернення зафрахтованого за договором ліхтера обґрунтована посиланнями на п.п. 2.7-2.8, 2.10, 2.20-2.21 договору.

Відповідач у відзиві від 05.10.2021 № 05/10-виз-21 позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланням, зокрема, на те, що договір від 18.06.2018 № 425/КФО є таким, що розірваний судновласником (позивачем) у порядку п.п. 9.2, 9.4 цього договору (в односторонньому порядку) з 23.10.2018 ? тобто, з моменту отримання ТОВ "Нота Шиппінг" відповідного нотису ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" про розірвання договірних відносин між сторонами.

За такого, на думку відповідача, є безпідставним виставлення йому рахунків за користування ліхтером за період 08.05.2019-31.01.2022, тобто, після припинення з 23.10.2018 договірних відносин між сторонами.

У зв?язку з цими ж обставинами відповідач вважає не підлягаючою задоволенню вимогу про розірвання договору ? оскільки його вже розірвано з 23.10.2018.

Відповідач також указує, що предмет договору (ліхтер) вибув з його користування з 21.11.2018, оскільки в указану дату на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, в межах досудового розслідування по кримінальному провадженню №22018160000000172 від 20.11.2018 за фактом фіктивного підприємництва та за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах на зазначений ліхтер накладено арешт та вилучено його у відповідача.

Вимогу щодо зобов?язання повернути ліхтер ТОВ "Нота Шиппінг" також вважає не підлягаючою задоволенню, так як 20.02.2019 за актом прийому-передачі арештованого майна на відповідальне зберігання від тієї ж дати слідчий в ОВС СВ УСБУ в Одеській області передав, а директор ТОВ "Нота Шиппінг" прийняла вилучене 20.11.2018 в ході проведення ОМП за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Таїрове, вул. Рибпортовська, 98-а, майно (спірний ліхтер) на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні від 20.11.2018 № 22018160000000172.

При цьому зазначеним вище актом не визначений строк, на який судно передане на відповідальне зберігання.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 535 КПК України, суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов?язок виконати судове рішення. Станом на 05.10.2021 ТОВ "Нота Шиппінг" не отримувало ухвали Приморського районного суду м. Одеси щодо скасування арешту ввіреного йому на відповідальне зберігання майна (спірного ліхтера) та повернення цього майна.

ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" у відповіді від 21.10.2021 № ЮС-762 на відзив виклало незгоду з позицією відповідача, наполягаючи на доводах, викладених у позовній заяві.

Крім того, позивач указав, що, хоча ним дійсно було направлено офіційний нотис про дострокове розірвання договірних відносин між сторонами, ТОВ "Нота Шиппінг" листом від 22.11.2018 № 250 повідомило про безпідставність цього нотису.

Викладене, на думку позивача, свідчить про фактичне невизнання відповідачем розірвання та продовження використання ним майна ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" (спірного ліхтера).

Відтак, листом від 11.02.2019 за вих. № СЗФ-225 позивач повідомив відповідача про дію договору до моменту повного виконання останнім своїх зобов?язань за умовами договору, а саме, повернення майна та оплати фрахту за користування ним.

Додатково в підтвердження обставин щодо продовження договірних відносин сторін позивач посилається на листування між сторонами: лист відповідача від 14.03.2019 за вих. №30, відповідь ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" від 18.03.2019 за вих. №СЗФ-429; гарантійний лист відповідача від 14.03.2019 за вих. №31; лист відповідача від 11.02.2019 за вих. №23; відповідь-підтвердження ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" від 11.02.2019 за вих. № СЗФ-225, а також на безпосереднє звернення відповідача до Управління СБУ в Одеській області, в якому ТОВ "Нота Шиппінг" просило про передачу йому спірного ліхтера на відповідальне зберігання з метою проведення ремонту.

Позивач також звертає увагу суду на оплату відповідачем рахунків по договору за січень-квітень 2019 року.

Окрім іншого, позивач зазначає, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2020 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.11.2018 на спірний ліхтер; на думку позивача, зі скасуванням арешту термін відповідального зберігання ліхтера відповідачем сплинув, а тому ТОВ "Нота Шиппінг" повинно було здійснити повернення ліхтера позивачу в порт Ізмаїл своїми силами, засобами та за свій рахунок, як це передбачено пунктами 2.7, 2.8 та 2.10 договору.

Про викладені обставини позивач повідомив відповідача листом від 06.11.2020, проте цей лист ТОВ "Нота Шиппінг" залишено без реагування та виконання.

У письмових поясненнях від 23.11.2021 № ЮС-886 позивач також виклав позицію про те, що ТОВ "Нота Шиппінг", направивши позивачу листа від 22.11.2018 № 250 про безпідставність нотису, фактично використало своє право, передбачене п. 9.2 договору, щодо продовження дії договору за ініціативою однієї із сторін шляхом надання письмового повідомлення про це іншій стороні не менше, ніж за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії або розірвання договору, з зазначенням дати повернення ліхтерів.

ТОВ "Нота Шиппінг" у запереченнях від 09.12.2021 № 09/12-з-21 наполягало на твердженнях про припинення договірних відносин між сторонами з моменту отримання відповідачем нотису позивача.

На думку відповідача, односторонню відмову ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" від договору, яку сторони узгодили в п. 9.4 договору, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням судновласника, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов?язків.

Відповідач також зазначив, що переписка між сторонами, на яку посилається позивач, лише підтверджує те, що про розірвання договору повідомлений не тільки відповідач, але й всі служби; відповідач гарантує не тільки повернення ліхтера своїми силами та за свій рахунок, але і постановку його на ремонт; ліхтер вибув з володіння та користування ТОВ "Нота Шиппінг" з моменту його вилучення (21.11.2018) у зв?язку з арештом на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, в межах досудового розслідування по кримінальному провадженню №22018160000000172 від 20.11.2018; з моменту вилучення ліхтера у відповідача до ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" неодноразово безуспішно звертався Слідчий відділ Управління СБУ в Одеській області щодо розгляду питання прийому-передачі від слідчого відділу на відповідальне зберігання спірного ліхтера, допоки відповідач не взяв це зобов?язання на себе.

ТОВ "Нота Шиппінг" також указало, що перерахування грошових коштів 19.12.2018, 16.01.2019, 20.02.2019, 18.03.2019 та 11.04.2019 в загальному розмірі 299354,32 грн., на які позивач послався в якості оплат по договору, насправді здійснені без належної правової підстави, у зв?язку з чим відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням повернути помилково сплачені кошти.

На думку відповідача, враховуючи що ТОВ "Нота Шиппінг" не отримувало ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2021, на яку посилається позивач, та також те, що слідчий не звертався до відповідача з вимогою про повернення переданого судна із зберігання, ? у відповідача відсутній обов?язок повернення ввіреного йому майна.

Позивач у письмових поясненнях від 18.01.2022 № ЮС-51 наполягав на доводах, викладених у раніше поданих документах по суті справи, щодо продовження договірних відносин між сторонами після 23.10.2018.

Відповідач у письмових поясненнях від 13.12.2022 додатково зазначив про безпідставність, на його думку, доводів ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" про незаконне утримання ТОВ "Нота Шиппінг" спірного ліхтера, оскільки з моменту передачі відповідачу на відповідальне зберігання ліхтера, поклажодавець - слідчий відділ Управління СБУ в Одеській області, жодного разу не звертався в вимогою про повернення вказаного майна.

Крім того, відповідач зазначив, що він за час зберігання спірного ліхтера організував та оплатив його ремонт, весь цей час сплачує послуги по відстою судна.

Натомість, позивач з моменту взяття відповідачем ліхтера на відповідальне зберігання і по даний час, не дивлячись на те, що баржа відремонтована, не здійснив жодних дій щодо відновлення, або отримання документів Регістру; станом на 17.02.2022 клас спірного судна знятий і воно не має діючих класифікаційних свідоцтв, у зв?язку з чим відповідач не мав та не має можливості експлуатувати ліхтер, а лише зазнає значних матеріальних збитків через його вимушене утримання.

ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" у запереченнях від 30.01.2023 № ЮД-41 зазначило, зокрема, що твердження ТОВ "Нота Шиппінг" про неможливість використання ним спірного ліхтера через зупинення дії документів регістру та бездіяльність судновласника є надуманими та голослівними, оскільки згідно умов договору відповідні дії мають бути вчинені відповідачем, як фрахтувальником.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

Від відповідача, належним чином повідомленого про час та місце проведення судового засідання, представник не з?явився.

Вислухавши представника позивача, який наполягав на доводах, викладених у поданих позивачем документах по суті справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

3. Встановлені судом обставини справи та положення законодавства, що підлягають застосуванню.

Між сторонами у справі було укладено договір від 18.06.2018 № 425/КФО на відфрахтування флоту (далі ? договір), згідно умов якого ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" (Судновласник) зобов?язалося надати ТОВ "Нота Шиппінг" (Фрахтувальнику) ліхтер типу ДМ "UDP-DM-2309-УДП" для використання під накопичення зернових та інших навалочних вантажів в українських портах чорноморського басейну, внутрішніх водах України, за виключенням портів Криму та азовського басейну, перевозки накопичених партій між зазначеними портами та перевалки вантажів (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору період використання ліхтера: 12 послідовних календарних місяців у 2018-2019 роках від дати Акту приймання-передачі ліхтера від Судновласника Фрахтувальнику, але у періоді дії цього договору. Період використання може бути змінений за згодою сторін.

Місце прийому/передачі ліхтера від Судновласника Фрахтувальнику ? порт Миколаїв; місце прийому/передачі ліхтера від Фрахтувальника Судновласнику ? порт Ізмаїл (п.п. 2.1-2.2 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що прийом-передача ліхтера оформлюється двостороннім Актом прийому-передачі з описом технічного стану ліхтера, строку дії регістрових документів та ін. Акти прийому-передачі оформлюються у двох екземплярах по одному для кожної зі сторін. Ініціатором складання Актів прийому-передачі ліхтерів від Судновласника Фрахтувальнику є Судновласник, а від Фрахтувальника Судновласнику ? Фрахтувальник.

Згідно п. 2.5 договору представники Судновласника та Фрахтувальника спільно визначають попередній об?єм та вартість робот, необхідних для приведення ліхтера у стан, придатний для наступної експлуатації. Попередні та виконавчі ремонтні відомості з зазначенням кінцевої вартості ремонту складаються представником бази ремонту під наглядом Регістру та погоджуються з уповноваженими представниками Сторін. Судновласник має право контролювати види та вартість ремонтних робіт.

Ремонт ліхтера має бути виконаний на протязі орієнтовно трьох місяців від дати погодження Акту прийому-передачі ліхтера. У випадку порушення даного строку та не погодження сторонами його продовження, ліхтер по письмовій вимозі Судновласника має бути повернутий у порт Ізмаїл без додаткових витрат з боку Судновласника (п. 2.6 договору).

Після закінчення ремонту у строки, передбачені п. 2.6 договору, та отримання документів Регістру, представники сторін на протязі 10 календарних днів складають та підписують Акт введення ліхтера в експлуатацію. Дата введення в експлуатацію повинна відповідати даті класифікаційного свідоцтва Регістру (п. 2.11 договору).

Буксировка ліхтера від бази ремонту або відстою після ремонту до місця експлуатації ліхтера, а також повернення ліхтера у порт Ізмаїл після завершення передбаченого договором строку використання ліхтера організовується Фрахтувальником його силами, засобами та за його рахунок. Для виконання даної операції можуть бути використані буксири Фрахтувальника, а також буксири, найняті Фрахтувальником у третіх осіб. Повернення ліхтерів з порту експлуатації в порт Ізмаїл виконується силами, засобами та за рахунок Фрахтувальника без додаткового погодження з Судновласником на протязі максимально 30 днів після закінчення строку використання ліхтера, передбаченого договором. При доставці ліхтера з порту експлуатації, Фрахтувальник несе повну відповідальність за збереження ліхтера та його технічний стан. Фрахтувальник інформує Судновласника про дати відправки ліхтера з порту експлуатації в порт Ізмаїл не менш, ніж за 7 робочих днів (п. 2.10 договору).

Сторонами погоджено, що ставка фрахту за використання ліхтера для виконання функцій по даному договору складає еквівалент у національній валюті USD 50 (50 доларів США) плюс ПДВ за ліхтер за добу за послідовний календарний період, починаючи від дати підписання Акту введення ліхтера в експлуатацію до дати підписання Акту прийому-передачі ліхтера від Фрахтувальника Судновласнику. Неповна доба рахується як повна (п. 4.1 договору).

Фрахтові рахунки виставляються Судновласником щомісячно на протязі перших 5 днів поточного календарного оплачуваного місяця передплатою до кінця поточного оплачуваного календарного місяця. Оплата рахунків здійснюється на протязі 5 робочих днів від дати фактичного отримання рахунка Фрахтувальником. Банківські перекази без витрат Бенефіціара. Рахунки, направлені по електронній пошті, факсу або іншими засобами зв?язку, використовуваними сторонами договору, приймаються до оплати. Оригінали рахунків, актів виконаних робіт та інших документів Судновласник направляє Фрахтувальнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п. 4.2 договору).

Підставою для виставлення фрахтувальнику рахунку є даний договір, Акти прийому-передачі ліхтера та Акти вводу/виводу ліхтера в/з експлуатацію. Судновласник передає Акт виконаних робіт Фрахтувальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним (п. 4.3 договору).

Сторонами також погоджено, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 15.06.2019 (п. 9.1 договору).

Даний договір може бути продовженим або розірваним за ініціативою однієї із сторін шляхом надання письмового повідомлення про це іншій стороні не менше, ніж за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії або розірвання договору, із зазначенням дати повернення ліхтера в порт Ізмаїл (п. 9.2 договору).

У разі порушення Фрахтувальником умов даного Договору, а саме: несвоєчасної оплати платежів, передбачених даним договором (при затримці виплати більше, ніж на 30 календарних днів відносно дати оплати, зазначеної в рахунку), недотримання схоронності ліхтеру та безпечного його використання, відсутність полісів страхування, Судновласник має право в односторонньому порядку, достроково, не вдаючись до судового розгляду, розірвати даний договір (п. 9.4 договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" передало ТОВ "Нота Шиппінг" спірний ліхтер згідно Акту приймання-передачі судна від 26.06.2018; у подальшому ліхтер введено в експлуатацію згідно Акту вводу в експлуатацію ліхтера від 25.07.2018.

У подальшому позивачем направлено відповідачу нотис від 23.10.2018 № СЕФ-1544, в кому зазначено про розірвання договірних відносин між сторонами у порядку п. 9.4 договору ? у зв?язку з порушенням Фрахтувальником строків оплати за використання ліхтера більше ніж на 30 календарних днів, відсутністю полісів страхування з моменту прийняття ліхтера в експлуатацію.

Відповідач у листі від 22.11.2018 № 250 повідомив позивача про те, що вважає нотис від 23.10.2018 № СЕФ-1544 безпідставним та таким, що не підписаний уповноваженою особою.

У подальшому листом від 11.02.2019 № СЕФ-225 позивач повідомив відповідача про те, що, не зважаючи на направлений раніше нотис про припинення дії договору, згідно п. 9.6 цього договору, договірні зобов?язання вважаються виконаними тільки після виконання сторонами всіх зобов?язань по ньому, після завершення всіх взаєморозрахунків та повернення ліхера в порт Ізмаїл з підписанням Актів прийому-передачі. При цьому позивач указав, що договір не може вважатися таким, що припинив свою дію, поки не будуть виконані вищевказані умови з боку Фрахтувальника.

Відповідач листом від 11.02.2019 № 23 повідомив позивача про те, що повідомлення усіх служб про розрив договору від 18.06.2018 № СЕФ-218 викликало складності в організації підготовки постановки ліхтера на ремонт. У зв?язку з цим ТОВ "Нота Шиппінг" просило позивача підтвердити те, що договір не розірвано і відповідач виконує зобов?язання по ньому.

Листом від 14.03.2019 № 30 ТОВ "Нота Шиппінг" повідомило позивача про намір сплатити рахунок за фрахт за березень до 19.03.2019 та про те, що усі витрати, пов?язані з переміщенням та поверненням ліхтера в експлуатаційному стані будуть здійснюватися силами та за рахунок відповідача. Відповідач також просив не нараховувати фрахт за період ремонту ліхтера та надіслати акт виводу ліхтера з експлуатації.

Додатково відповідачем надано позивачу гарантійний лист від 14.03.2019 № 31, в якому підтверджено обов?язок повернути ліхтер судновласнику у експлуатаційному стані та за рахунок ТОВ "Нота Шиппінг".

Позивач листом від 18.03.2019 № СЕФ-429 повідомив відповідача про те, що вивод ліхтера з експлуатації на період ремонту не передбачений договором, оскільки пошкодження виникли внаслідок порушень з боку фрахтувальника правил експлуатації та порушення умов договору, а тому фрахт буде продовжувати нараховуватися.

Листами від 24.06.2019 № ЧМ-252, від 09.07.2019 № СЕФ-1065, від 14.09.2019 № СЕФ-1253 позивач неодноразово просив відповідача про сплату наявної заборгованості за рахунками та вжиття заходів щодо завершення ремонту та відновлення ліхтера після аварії.

Відповідач в листі від 25.09.2019 № 133 виклав позицію про те, що договір припинено за ініціативою ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" в односторонньому порядку та запропонував позивачу укласти новий договір фрахту на спірний ліхтер на тих самих умовах.

Позивач в листі від 26.09.2019 № ЧМ-369 зазначив, що для укладення нового договору відповідачу потрібно виконати зобов?язання за попереднім договором, погасити заборгованість, продовжити терміни дії документів Регістру та повернути ліхтер.

Листом від 09.10.2019 № СЕФ-1534 позивач знову просив відповідача про погашення заборгованості за договором, продовження термінів дії документів Регістру та повернення ліхтера.

У подальшому позивачем направлено відповідачу претензію від 08.10.2019 № ЮС-667, в якій вимагав сплати фрахтових рахунків, компенсаційних та штрафних виплат.

ТОВ "Нота Шиппінг" у листі від 29.10.2019 № 5-НШ вкотре виклало позицію щодо розірвання договору з 23.10.2018, а також зазначило, що після припинення дії договору фактичного використання ліхтера не здійснювалося, оскільки 21.11.2018 на зазначений ліхтер накладено арешт ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси в рамках кримінального провадження від 20.11.2018 № 22018160000000172.

Отже, з 21.11.2018 відповідач фактично припинив здійснювати користування ліхтером а з 20.02.2019, згідно акту прийому-передачі арештованого майна на відповідальне зберігання від 20.02.2019, ТОВ "Нота Шиппінг" стало відповідальним зберігачем спірного ліхтера; дозволу на використання ліхтера відповідальному зберігачу не надавалося.

У подальшому з 19.05.2019 клас судна (спірного ліхтера) знято у зв?язку з непред?явленням до огляду більше 6 місяців, тобто, припинилася дія дозвільних документів на ліхтер.

У зв?язку з наведеними обставинами відповідач зазначив, що вважає безпідставними всі виставлені ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" рахунки за користування ліхтером у спірний період, як і відповідні акти виконаних робіт (наданих послуг).

Крім того, в листі від 27.06.2019 № 93 відповідач зазначив, зокрема, про помилкову оплату частини виставлених ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" рахунків, у зв?язку з чим просив про повернення безпідставно сплачених коштів.

Листом від 19.11.2020 № 140-НШ відповідач також повідомив позивача про те, що для недопущення понадтермінового зберігання ТОВ "Нота Шиппінг" спірного ліхтера та понесення відповідних витрат позивачу належить надати товариству належним чином посвідчений примірник ухвали Приморського районного суду м. Одеси про скасування арешту ліхтера та регістрові документи для можливості передачі ліхтера.

Судом встановлено, що позивачем виставлені та направлені відповідачу рахунки та акти виконаних робіт по договору за період 08.05.2019-31.01.2022 на загальну суму 1622674,99 грн., які повернені відповідачем як помилково надіслані.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, зазначені рахунки ТОВ "Нота Шиппінг" не оплачені, а спірний ліхтер не повернено позивачу і досі.

Викладені обставини є підставою для звернення ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" до суду з позовом у даній справі.

З урахуванням зазначених вище позицій сторін у справі, в даному випадку дослідженню підлягає наявність або відсутність факту розірвання укладеного між сторонами договору.

Законодавством передбачено, що за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов?язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам (ст. 912 ЦК України).

Положеннями ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Аналогічні положення містить стаття 291 ГК України.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом наведених положень закону одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином. який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі.

За своїм змістом укладений між сторонами у справі договір фрахтування судна належить до групи договорів майнового найму.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ст. 782 ЦК України).

Стаття 782 ЦК України є спеціальною нормою, яка встановлює підстави і наслідки відмови від договору найму. Підставою для відмови є порушення договору з боку наймача у вигляді невнесення ним плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. А наслідком ? припинення договору в момент отримання повідомлення наймачем.

Отже, відмова від договору найму за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав наймодавця, а тому не вимагає згоди другої сторони. За змістом ст. 782 ЦК України, а також виходячи з положень ст.ст. 205, 654 ЦК України, відмова від договору має вчинятися наймодавцем письмово. Додаткових вимог вказані положення ЦК України не містять.

Відмова від договору вважається такою, що відбулася, якщо наймодавець направив наймачу відповідну заяву (лист, повідомлення), надавши суду докази такого направлення та отримання її наймачем.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 26.02.2020 у справі № 910/4391/19.

Як зазначалося вище, пунктом 9.4 укладеного між сторонами у справі договору передбачено, що у випадку порушення Фрахтувальником умов даного договору, а саме несвоєчасної сплати платежів, передбачених даним договором (при затримці оплати більш ніж на 30 календарних днів відносно дати оплати, вказаної в рахунку), недотримання збереження ліхтера і безпечного його використання, відсутність полісів страхування, Судновласник має право в односторонньому порядку, достроково, не вдаючись до судового розгляду, розірвати даний договір.

Таким чином, у даному випадку сторони, врахувавши встановлену законом свободу договору, на власний розсуд погодили підстави та порядок дострокового припинення дії цього договору, що не суперечить вимогам законодавства.

Отже, односторонню відмову позивача від договору, яку сторони узгодили умовами пункту 9.4 договору, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням судновласника, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов?язків.

З урахуванням викладеного, а також того, що поясненнями сторін та матеріалами справи не спростовано зазначених у нотисі від 23.10.2018 № СЕФ-1544 тверджень позивача про порушення фрахтувальником строків оплати за використання ліхтера більше ніж на 30 календарних днів, суд визнає, що зазначений нотис є передбаченим положеннями законодавства та умовами договору волевиявленням позивача, спрямованим на припинення цивільних прав та обов?язків за договором.

При цьому згода або незгода фрахтувальника на розірвання договору, як і подальше листування сторін розірваного договору, в даному випадку не мають юридичного значення та не впливають на юридичний факт розірвання договору з 23.10.2018.

Отже, договірні відносини між сторонами припинені з 23.10.2018, що, у відповідності до п. 9.6 договору, свідчить про виникнення у відповідача зобов?язання щодо оплати отриманих в межах договору (під час його дії) послуг, а також щодо повернення ліхтера до порту Ізмаїл.

Крім того, це свідчить про:

- відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання договору ? оскільки його вже розірвано в односторонньому порядку;

- відсутність у позивача підстав для виставлення відповідачу рахунків за фрахт за спірний період ? оскільки він не увійшов до періоду дії договору.

Поряд із цим, ураховуючи те, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем обов?язку щодо повернення ліхтера у визначеному договором порядку ? відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

Отже, позов ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" належить задовольнити частково.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

У судовому засіданні 14.03.2023, згідно зі ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" задовольнити частково.

2. Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Нота Шиппінг", 54029, м. Миколаїв, вул.8-го Березня, буд. 34А, оф.305, код ЄДРПОУ 41501319, повернути Приватному акціонерному товариству "Українське Дунайське пароплавство", 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28, ЄДРПОУ 01125821, в порт Ізмаїл ліхтер типу ДМ "UDP-DM-2309-УДП".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нота Шиппінг", 54029, м. Миколаїв, вул.8-го Березня, буд. 34А, оф.305, код ЄДРПОУ 41501319, на користь Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство", 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28, ЄДРПОУ 01125821, грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2270 грн.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2023.

Суддя О.В.Ткаченко