Рішення № 109742854, 21.03.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2023 Справа № 914/2999/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг», м.Київ

про стягнення штрафу. Ціна позову 132 089,65грн.

За участю представників:

від позивача: Козич Володимир Любомирович - адвокат;

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м.Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг», м.Львів про стягнення штрафу в розмірі 132089,65 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 20.12.2022р.

Ухвалою суду від 20.12.2022р. підготовче засідання відкладено на 31.01.2023р.

Через систему «Електронний суд» від відповідача 30.12.2022р. надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 27146/22. На електронну адресу суду від позивача 03.01.2023р. надійшла відповідь на відзив за вх. № 261/23.

Представник позивача 31.01.2023р. подав клопотання за вх. № 2276/23 про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 31.01.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.02.2023р.

Через систему «Електронний суд» від відповідача 10.02.2023р. надійшли додаткові пояснення за вх. № 3501/23.

На електронну адресу суду від позивача 20.02.2023р. надійшли додаткові пояснення за вх. № 4314/23.

В судовому засіданні 28.02.2023р. було оголошено перерву до 21.03.2023р.

Через канцелярію суду позивач 09.03.2023р. подав додаткові пояснення за вх. № 6051/23.

Представник позивача в судове засідання 21.03.2023р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 21.03.2023р. не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, шляхом приєднання відповідача до публічного договору на умовах комерційної пропозиції № 5/3 від 01.06.2020 року тарифний план «Базовий з тарифом ОСР (передоплата)». Договірні відносини на вказаних умовах, між сторонами виникли з 01.01.2021 року. За умовами комерційної пропозиції договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022р. Договором передбачено постачання електричної енергії на електроустановки споживача, які приєднані до мереж ПрАТ «Львівобленерго» на території Пустомитівського району, Львівської області. Так, відповідно до п. 13.3 договору за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове розірвання договору.

Як стверджує позивач, оператор системи розподілу - ПрАТ "Львівобленерго", повідомив про зміну відповідачем постачальника з 01.08.2021р. за декількома об`єктами (точками обліку), в т.ч. і за об`єктами, до яких здійснювалося постачання електроенергії за договором № 1996501ВЦ. Оскільки укладений між сторонами договір до 31.12.2022 року був достроково розірваний/припинений споживачем 01.08.2021 року, то, як стверджує позивач, настали підстави для стягнення передбаченого п. 13.3. договору про постачання електричної енергії споживачу та згідно обраної споживачем комерційної пропозиції, штрафу у розмірі 132 089,65 грн.

У відповіді на відзив позивач зазначив, сторонами, у встановленому законом порядку, було погоджено істотні умови договору про постачання електричної енергії споживачу, в т.ч. щодо строку - до 31.12.2022 року та настання договірної відповідальності у виді штрафу за дострокове розірвання договору за ініціативою споживача.

Позивач вказує, що матеріалами справи підтверджується, та не спростовано відповідачем, що договір був розірваний достроково 01.08.2021 року.

При цьому, як стверджує позивач, не відповідають дійсності твердження відповідача, що не надано жодних доказів наявності тієї обставини, що договір був достроково припинений саме з ініціативи споживача, оскільки як вбачається з матеріалів справи ініціатором дострокового припинення договору був відповідач.

Позивач зазначає, що штраф за дострокове розірвання договору внаслідок зміни постачальника не створює сам по собі будь-яких обмежень на реалізацію споживачем його права на зміну постачальника.

Як вказує позивач, ні закон, ні договір, не містять жодного положення про те, що споживач у будь-якому разі обов`язково звільняється від сплати штрафу за дострокове розірвання договору внаслідок зміни постачальника, або що зі споживача заборонено стягувати такий штраф.

Позивач стверджує, що твердження відповідача про недоведеність обсягів електричної енергії за розрахунковий період, який брався для обчислення суми штрафу є голослівними, оскільки за умовами договору та комерційної пропозиції штрафні санкції нараховуються у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору.

Позивач зазначає, що в липні 2021 року відповідач спожив 38539 кВт за тарифом 2,85619. Відтак, повна вартість спожитої електричної енергії за липень 2021 року склала 132089,65 грн.

У додаткових поясненнях за вх. № 4314/23 позивач вказує, що абзацом 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ встановлено, що для уникнення сплати штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору, споживач, який має чинний договір із фіксованим терміном (строком) дії має повідомити нового постачальника про намір укласти з ним договір за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Позивач наголошує на тому, що сторонами погоджено один фіксований термін (строк) дії договору, який був вказаний у комерційній пропозиції - 31.12.2022 року. Інших фіксованих термінів (строків) дії договору умовами договору передбачено не було.

Водночас жодного припису про те, що споживач уникає відповідальності за дострокове розірвання договору за умови, якщо він подасть повідомлення про зміну постачальника за 21 календарний день до зміни постачальника законодавство не містить.

Позивач зазначає, що покликання відповідача на те, що ним була додержана процедура зміни постачальника не стосуються предмету спору та не повинні братися до уваги судом, оскільки спірний штраф стягується зі споживача не за порушення процедури, а за факт дострокового розірвання/припинення договору.

Як стверджує позивач, покликання відповідача на судову практику у справі № 914/558/21 є недоречними, оскільки висновки у тій справі, не дивлячись на подібне правове регулювання спірних правовідносин, були зроблені за інших фактичних обставин.

Додатково позивач зазначив, що відповідач, жодним чином не спростував розрахунків позивача, не навів належних і достатніх аргументів про те чому подані позивачем докази (щодо обсягів) не мають братися до уваги і не надав жодного доказу, який би свідчив про необґрунтованість позовних вимог.

У додаткових поясненнях за вх. № 6051/23 позивач вказує, що згідно умов договору (і комерційної пропозиції) сума штрафу обчислюється виходячи з повної вартості спожитої електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді.

Електрична енергія вважається товаром у розумінні Податкового кодексу України та є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, який входить в ціну товару та оплачується покупцем. Тобто повна вартість електричної енергії, яка оплачується споживачем включає у себе податок на додану вартість. Водночас обчислення штрафу на основі повної вартості електричної енергії не суперечить закону та було добровільно погоджено сторонами при укладенні договору.

З огляду на викладене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача 132 089,65 грн. штрафу за дострокове розірвання договору.

Позиція відповідача.

У поданому суду відзиві на позовну заяву за вх. № 27146/22 відповідач зазначив, що п. 13.3 договору встановлено, що «за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору». Умовами комерційної пропозиції № 5/3 передбачено, що «у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача, постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору». Як стверджує відповідач, до позовної заяви позивачем не надано жодних доказів наявності обставин щодо ініціативи споживача (відповідача) на дострокове припинення договору, яка полягає у волевиявленні та бажанні відповідача припинити договірні відносини до закінчення встановленого договором строку дії, а лише голослівно презюмується той факт, що договір був достроково припинений саме з ініціативи відповідача.

Відповідач вказує, що умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору, а саме п. 13.5 сторони домовилися віднести обставину щодо зміни електропостачальника до «інших випадків» дострокового припинення договору. Така умова договору, на думку відповідача, відповідає закріпленому ст. 627 Цивільного кодексу України принципу свободи договору і не суперечить вимогам Закону № 2109 та/або ПРРЕЕ, а отже сторони договору мають зважати на цю умову як під час виконання договору, так і в процесі вирішення спорів, що виникають у зв`язку із таким договором, в т.ч. і щодо наслідків його дострокового припинення.

З огляду на вказане, відповідач стверджує, що договір був припинений до закінчення строку його дії не в результаті його розірвання за ініціативою відповідача (споживача), а у зв`язку із настанням обставини, яку сторони договору віднесли до «інших випадків» дострокового припинення договору. У зв`язку із вказаним, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору за ініціативою відповідача (споживача) на підставі п. 13.3 договору, на переконання відповідача, є безпідставними та протиправними.

Також, відповідач зазначає, що сума заявлених Позивачем до стягнення штрафних санкцій не підтверджується розрахунком, зробленим на підставі належних і допустимих доказів, стверджуючи, що рахунок за електричну енергію не є належним і допустимим доказом обсягу електричної енергії, оскільки, на думку відповідача, обсяг спожитої електричної енергії протягом розрахункового періоду визначається за даними звітів про показники лічильників, які подаються непобутовими споживачами оператору системи розподілу. Відтак, відповідач не визнає розрахунок штрафних санкцій позивача, вважаючи його недостовірним.

Додатково відповідач акцентує увагу суду на тій обставині, що позивач безпідставно намагається стягнути з відповідача штрафні санкції за правомірні дії останнього, які не мають ознак протиправної поведінки, оскільки у підпункті 10 п. 6.1. договору сторони встановили право споживача вільно обирати іншого електропостачальника та у зв`язку із цим розірвати договір у встановленому ним та чинним законодавством порядку. Однак, умовами договору не встановлений порядок розірвання договору за ініціативою відповідача у випадку реалізації ним законного права на зміну електропостачальника протягом дії договору.

Відтак, як стверджує відповідач, зміна електропостачальника, як підстава дострокового розірвання договору, є безумовним правом відповідача, яке він може реалізувати вільно, а накладення на нього штрафних санкцій тільки за сам факт реалізації цього права (тобто за правомірну поведінку) не лише суперечить загальним засадам цивільно-правової і господарсько-правової відповідальності, але і вимогам ч. 10 ст. 56 Закону № 2109, так як матиме місце обмеження прав відповідача, оскільки в цьому випадку на відповідача накладаються фінансові санкції у випадку зміни електропостачальника.

У додаткових поясненнях за вх. № 3501/23 відповідач зазначив, в матеріалах справи наявний лист відповідача № 408/1 від 08.07.2021 року отриманий позивачем по електронній пошті, в якому він за 21 день повідомляється про зміну електропостачальника. Відтак, ні позивачем, ні відповідачем не заперечується, що відповідач повідомив нового та попереднього електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Відповідач вказує, що зміна електропостачальника призводить до припинення дії договору на підставі пункту 13.5 договору в строк початку дії нового договору, а не до його дострокового розірвання.

Як стверджує відповідач, враховуючи законодавчо встановлений строк процедури зміни електропостачальника (21 календарний день), повідомлення попереднього енергопостачальника про початок такої процедури за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору має наслідком припинення договору з попереднім енергопостачальником не достроково, а в строк закінчення дії цього договору.

Додатково, відповідач зазначив, що на підставі аналізу двох комерційних пропозицій(№ 5/3 від 01 червня 2020 (яка укладена між сторонами) та № 5/24 від 10 грудня 2022) слід зробити висновок, що позивач, розуміючи, що повідомлення попереднього енергопостачальника про початок такої процедури за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору має наслідком припинення договору з попереднім енергопостачальником не достроково, а в строк закінчення дії цього договору, вирішив внести зміни до комерційно пропозиції чітко зазначивши, що можна змінювати договір за 21 день до фіксованого терміну (строку) дії чинного договору.

З огляду на наведене вище, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обставини, встановлені судом.

Позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (Договір), шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника №5/3 тарифний план "Базовий з тарифом ОСР (передоплата)". Заявою-приєднання передбачено, що початком постачання електричної енергії є 01.01.2021р.

У Додатку №1 до заяви-приєднання до договору сторони погодили постачання електричної енергії на автопідприємство, що знаходиться за адресою с. Деревач, Пустомитівський район, Львівська обл., ЕІС-код точки комерційного обліку споживача: 62Z9495169249368; автопідприємство, що знаходиться за адресою с. Кам`янопіль, Пустомитівський район, Львівська обл., ЕІС-код точки комерційного обліку споживача: 62Z3368332453488; АЗС що знаходиться за адресою с. Раковець, Пустомитівський район, Львівська обл., ЕІС-код точки комерційного обліку споживача: 62Z079753758402Х; автопідприємство, що знаходиться за адресою с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська обл., ЕІС-код точки комерційного обліку споживача: 62Z0384560989752 та об`єкт торгівлі і громадського харчування «Чижиків», що знаходиться за адресою с. Чижиків, Пустомитівський район, Львівська обл., 81145, ЕІС-код точки комерційного обліку споживача: 62Z9505039860367. Додатком №2 до заяви-приєднання відповідачем подано заявку про обсяги договірного споживання електричної енергії у 2021 році. Додатки №1 та №2 підписано та скріплено печаткою відповідача.

Відповідно до п. 1.1. Договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

За умовами п. 1.3. Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, постачальник та споживач зобов`язується керуватися чинним законодавством України та ПРРЕЕ.

Згідно із п. 2.1. Договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За приписами п. 2.3. Договору, обсяг проданої за розрахунковий період електричної енергії визначається оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання між постачальником та споживачем акту прийому- передачі товарної продукції.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.

За умовами п. 3.2. Договору споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.

Відповідно до п. 5.5. Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно із пп.10 п. 6.1. Договору споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку.

За приписами пунктів 10.1 та 10.2 Договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така заміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.

За умовами п. 13.1 Договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до п. 13.3. Договору, за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Згідно із п. 13.5. Договору дія цього договору також припиняється у разі зміни електропостачальника.

01.06.2020р. ТзОВ «Альянс Холдинг» підписано комерційну пропозицію постачальника №5/3 від 01.06.2020р. тарифний план "Базовий з тарифом ОСР (передоплата)", яка згідно її умов набуває чинності з 01.01.2021р.

Положеннями комерційної пропозиції постачальника №5/3 від 01.06.2020р. тарифний план "Базовий з тарифом ОСР (передоплата)" передбачені умови комерційної пропозиції, зокрема: розрахунковим періодом є відповідний календарний місяць (з першого по останнє число відповідного календарного місяця); договір набирає, чинності з дати постачання електричної енергії, вказаної у заяві-приєднання споживача до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, якщо протягом трьох робочих днів, споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраній комерційній пропозиції; договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022 року або до повного виконання грошових зобов`язань за договором. Окремо в комерційній пропозиції №5/3 від 01.06.2020р. тарифний план "Базовий з тарифом ОСР (передоплата)" встановлено розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору. Так, комерційною пропозицією визначено, що у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача, постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору.

З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника, споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день додати закінчення терміну (строку) дії чинного договору (абзац 3 п. 6.1.3. ПРРЕЕ).

Листом №145-07-3452 від 20.07.2021р., ПрАТ "Львівобленерго" повідомило позивача про отримання запиту на зміну електропостачальника для відповідача з 01.08.2021 року, зокрема за адресами і ЕІС-кодами точок комерційного обліку, що визначені додатком №1 до заяви-приєднання до договору.

Також, листом вих. №408/1 від 09.07.2021, відповідач повідомив позивача, що ТОВ "Альянс Холдинг" укладено новий договір про постачання електричної енергії споживачу з новим електропостачальником, а саме з ТОВ "Енергопостачальник" (ЕІС-код 62Х637749934076J), початком дії якого є 01.08.2021 року.

Таким чином, судом встановлено, що укладений сторонами договір було достроково припинено за ініціативною споживача, в порядку, визначеному п. 13.5 договору.

Зважаючи на те, що Договір було розірвано за ініціативою споживача, позивач надіслав відповідачу рахунок на оплату штрафу, нарахованого згідно із умовами Комерційної пропозиції №5/3, та вимагав від відповідача оплатити його, що підтверджується наявними у матеріалах справи листом №904-2021-4065 від 13.08.2021р. та рахунком від 13.08.2021 року.

Листом № 511 від 25.08.2021р. відповідач повідомив позивачу про те, що не погоджується із нарахуванням штрафних санкцій та просив виправити акт звірки, шляхом виключення п. 5 «Штраф за дострокове розірвання договору про постачання електроенергії споживачу».

На підтвердження вартості електричної енергії у липні 2021 року та обсягу спожитої відповідачем електричної енергії у даному розрахунковому періоді, позивач до позовної заяви долучив рахунок за електричну енергію №6610001114210719 за липень 2021 року, на суму 130817,28грн за 38 539кВт год електричної енергії.

До відповіді на відзив позивачем долучено копії двох актів приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії, складених ПрАТ "Львівобленерго" та ТОВ «Львівенергозбут» про фактичний обсяг спожитої енергії споживачем ТзОВ «Альянс Холдинг» за період з 01.07.2021р. по 31.07.2021р. в розмірі 23746кВт/год та 14793кВт/год.

Також, до клопотання про долучення доказів за вх. № 2276/23 позивачем долучено копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2022р. із якого вбачається, що в липні 2021 року позивач здійснив постачання відповідачу електроенергію на суму 132089,65грн. Вказаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2022 р. підписаний представником відповідача та скріплений печаткою юридичної особи.

У зв`язку із достроковим розірванням відповідачем договору, шляхом зміни електропостачальника, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення штрафу у розмірі 132089,65грн., який становить повну вартість спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору, тобто з 01.08. 2021 року (38 539кВт/год.).

Позиція суду.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1-2 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За приписами ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного позивачем та відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу, який є публічним договором приєднання, шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції №5/3 тарифний план «Базовий з тарифом ОСР (передоплата)».

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За приписами ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ).

З огляду на наведене, до правовідносин, що виникли на підставі договору застосовуються норми ЗУ «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога майнового характеру про стягнення із відповідача штрафу за дострокове розірвання договору у розмірі 132089,65 грн.

Підставою заявлених позовних вимог є дострокове розірвання з ініціативи відповідача договору з 01.08.2021р. За умовами Договору та Комерційної пропозиції №5/3 за дострокове розірвання/припинення договору передбачено нарахування штрафних санкцій у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору.

За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому ст. 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (відповідну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №916/1684/18).

Пунктом 2 Комерційної пропозиції №5/3 «Строк дії договору та умови пролонгації» передбачено, що договір набирає, чинності з дати постачання електричної енергії, вказаної у заяві-приєднання споживача до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, якщо протягом трьох робочих днів, споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраній комерційній пропозиції та діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022 року або до повного виконання грошових зобов`язань за договором.

Згідно із п. 13.5. Договору дія цього договору також припиняється у разі зміни електропостачальника.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема, змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Статтею 59 ЗУ «Про ринок електричної енергії» встановлено умови та порядок зміни електропостачальника.

Пунктом 6.1.1. ПРРЕЕ передбачено, що споживач має право в установленому цими правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.

За умовами п. 3.2. Договору споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.

За приписами пунктів 10.1 та 10.2 Договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така заміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.

Листом за вих. №408/1 від 09.07.2021, відповідач повідомив позивача, що ТОВ "Альянс Холдинг" укладено новий договір про постачання електричної енергії споживачу з новим електропостачальником, початком дії якого є 01.08.2021 року, а ПрАТ "Львівобленерго" листом за вих. №145-07-3452 від 20.07.2021р. повідомило позивача про отримання запиту на зміну електропостачальника для відповідача з 01.08.2021 року, зокрема за адресами і ЕІС-кодами точок комерційного обліку, що визначені додатком №1 до заяви-приєднання до договору. Оскільки, строк дії Договору за умовами комерційної пропозиції №5/3 тарифний план «Базовий з тарифом ОСР (передоплата)» погоджений сторонами до 31.12.2022, а відповідач змінив електропостачальника з 01.08.2021 (до закінчення погодженого сторонами строку дії договору), внаслідок чого відбулось дострокове розірвання Договору, що призвело до припинення його дії з ініціативи ТОВ «Альянс Холдинг» на підставі п. 13.5. Договору.

При цьому, суд критично оцінює покликання відповідача на те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами факт дострокового припинення договору саме за ініціативи ТОВ «Альянс Холдинг», оскільки такі твердження спростовуються наведеними вище листами відповідача та ПрАТ «Львівобленерго». Під час розгляду справи відповідач жодним чином не заперечив щодо змісту вказаних листів, достовірності інформації, викладеній у них чи щодо їх належності чи допустимості як доказів по справі.

За приписами п 10 ч. 7 ст. 56 ЗУ «Про ринок електричної енергії» умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

З огляду на наведене вище, Законом України «Про ринок електричної енергії» передбачена можливість встановлення в договорі постачання електричної енергії споживачу умови про сплату санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

З метою реалізації такого права сторони погодили в пункті 13.3. Договору, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативною споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Абзацом 4 пункту 6.1.3 розділу 6.1 глави VI ПРРЕЕ (в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Умовами Комерційної пропозиції №5/3 визначено, що з метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника, споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день додати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

З огляду на викладене вище, враховуючи принцип свободи договору, закріплений ст. 627 ЦК України, та можливість встановлення санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії споживачу, передбачене ст. 56 ЗУ «Про ринок електричної енергії», сторони передбачили у Договорі санкцію (штраф) за дострокове припинення (розірвання) договору з ініціативи споживача.

При цьому така санкція (штраф) може бути накладена постачальником на споживача незалежно від того, чи передбачено договором постачання електричної енергії споживачу можливість його дострокового розірвання у зв`язку зі зміною електропостачальника, або ж розірвання договору у зв`язку зі зміною електропостачальника є випадком, не передбаченим умовами договору.

За умовами договору про постачання електричної енергії споживач зобов`язаний за вимогою постачальника сплатити санкцію (штраф) за дострокове припинення (розірвання) договору з його ініціативи, в тому числі у разі зміни електропостальника, якщо така санкція (штраф) передбачена умовами вказаного договору або комерційної пропозиції до нього, та за умови, що договір має фіксований термін (строк) дії, а повідомлення новому електропостачальнику про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу направлено в іншій термін, ніж за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №926/1297/21.

У Договорі сторони погодили накладення штрафу саме за дострокове розірвання/припинення договору за ініціативою споживача, а однією із підстав такого розірвання/припинення є зміна електропостачальника. Оскільки відповідач, з власної ініціативи 01.08.2021р., тобто до закінчення фіксованого строку дії договору, змінив електропостачальника, то договірні відносини сторін припинились достроково, що згідно із умовами договору та Комерційної пропозиції №5/3 є підставою для застосування штрафних санкцій.

При цьому за умови дотримання встановленого Комерційною пропозицією №5/3 порядку дострокового розірвання договору, відповідач не був позбавлений можливості уникнути застосування до нього штрафних санкцій, зокрема, за умови повідомлення діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, а тому відповідна умова договору не може вважатися нікчемною. Крім того, штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов`язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов`язання, про які йдеться у ч. 10 ст. 56 ЗУ «Про ринок електричної енергії», не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише «вартості зміни постачальника», витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати). Як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон України «Про ринок електричної енергії» передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладених в ухвалі від 30.06.2021 у справі №914/2404/20 та постанові від 04.02.2020 у справі №914/545/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019р. у справі №904/4156/18 зазначено, що за змістом положень ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Відповідно до п. 2 Комерційної пропозиції №5/3 «Розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору» у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача, постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору.

Оскільки Договір було розірвано з 01.08.2021 року, то нарахування штрафу повинно здійснюватися, виходячи з вартості електричної енергії спожитої у липні 2021 року.

Наявними у матеріалах справи рахунком за електричну енергію №6610001114210719 за липень 2021 року, та актами приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії ТОВ «Альянс Холдинг» за липень 2021 року підтверджується, обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у липні 2021 року в розмірі 38 539кВт год вартістю 132089,65 грн.

Наведені докази відповідають критеріям належності та допустимості, що визначені процесуальним законодавством.

Зазначене вище спростовує покликання відповідача на те, що позивач не надав доказів обсягу спожитої електричної енергії в липні 2021 року.

Стосовно звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць, який, на думку відповідача, є належним і допустимим доказом обсягу спожитої електричної енергії в липні 2021 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із п.п. 8.6.8. глави 8.6. розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №311, непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.

З наведеного вбачається, що відповідний звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць повинен надаватися оператору системи саме відповідачем.

Відтак, у разі якщо відповідач не погоджується із тим обсягом електричної енергії, який визначений між оператором системи розподілу та постачальником у Акті приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії ТОВ «Альянс Холдинг» за липень 2021 року, він не був позбавлений права надати суду відповідний звіт, однак таким правом не скористався.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у липні 2021 року, який відповідачем не спростовано, а також вартість спожитої ним електричної енергії, розміру якої відповідачем не заперечується, відтак заявлений до стягнення розмір штрафу є обґрунтованим.

Доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати штрафу відповідачем не представлено.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача про стягнення штрафу в розмірі 132089,65 грн. за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу, є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 86, 126, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4; ідентифікаційний код 34430873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 1; ідентифікаційний код 42092130) 132089,65 штрафу та 2481,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний тест рішення складено 22.03.2023р.

Суддя Іванчук С.В.