Рішення № 109742542, 16.03.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2023Справа № 910/1382/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс"

про стягнення 281926,57 грн.

за участі представників:

від позивача: Гладкий С.М.,

від відповідача: Куниця В.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" про стягнення 281926,57 грн. пені за порушення строків поставки товару за договором поставки від 22.03.2022 № 86/ВЗЗ-2022. Також позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що заявка від 24.05.2022 на поставку товару із визначенням строків поставки надіслана на електронну пошту відповідача лише 27.06.2022, тобто після вказаного в заявці строку для поставки. Крім того, відповідач просив зменшити розмір нарахованих санкцій на 90 %.

У відповіді на відзив позивач вказав, що заявка від 24.05.2022 отримана уповноваженим представником відповідача 24.05.2022, у зв`язку з чим відповідачем прострочено строки поставки. Також відповідачем надано на огляд суду оригінали документів, долучених до позовної заяви.

Під час судового засідання 16.03.2023 судом досліджено оригінали наданих позивачем документів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2022 між позивачем (замовник) та відповідачем (учасник) укладено договір № 86/ВЗЗ-2022, відповідно до пункту якого учасник зобов`язується поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 3.1. договору ціна договору складає 19 369 740 грн., у тому числі ПДВ 20%: 3 228 290 грн.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що дата та місце поставки Товару зазначається у письмовій заявці Позивача, сканкопія якої надсилається Позивачем з його офіційної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, вказану у розділі цього Договору. Учасник зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити замовнику (його уповноваженій особі) отримання заявки.

Відповідно до пункту 5.6 договору право власності на товар переходить від учасника до замовника після прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб замовника та учасника на видатковій накладній.

Пунктом 10.1. договору визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

Згідно пункту 11.8 договору усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв`язку на адреси, вказані у розділі 13 цього договору). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а учасник з моменту направлення замовником відповідного листа (на електронну пошту учасника, вказану у розділі 13 цього договору; передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання учасником).

У зв`язку зі зміною реквізитів між сторонами укладено додаткову угоду від 12.08.2022 № 1 до договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору (специфікації) найменування товару (асортимент): Формений одяг (ДК 021:2015-18110000-3- Костюм літній польовий), загальна кількість товару 13 000 к-т, загальною вартістю 3228290 грн. із ПДВ.

Із матеріалів справи вбачається, що 24.05.2022 позивачем оформлено заявку № 78/8/2-562/1 до договору на поставку товару за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська 8-А, у кількості 1000 к-т - 30.05.2022; 7000 к-т - 30.06.2022; 5000 к-т - 30.07.2022 року.

Відповідно до долученої позивачем роздруківки з поштової скриньки заявка від 24.05.2022 № 78/8/2-562/1 направлена відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 27.06.2022 року.

При цьому, як стверджував позивач у позовній заяві, дана заявка надана представнику відповідача - Гречнєву О.М., під особистий підпис 24.05.2022 року. Згідно з копією довіреності від 10.05.2022 № 96 Гречнєва О.М. уповноважено представляти інтереси відповідача з позивачем зокрема щодо здачі-приймання продукції, підписання актів, подавати та отримувати всі необхідні документи.

Так, на долученій позивачем до матеріалів справи копії заявки від 24.05.2022 № 78/8/2-562/1 міститься напис «Отримав», підпис, прізвище та дата « 24.05.2022».

Натомість, при дослідженні оригіналу даної заявки від 24.05.2022 № 78/8/2-562/1 у судовому засіданні судом встановлено, що дата « 24.05.2022» на оригіналі заявки поруч із підписом відсутня.

Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем передання заявки від 24.05.2022 № 78/8/2-562/1 представнику відповідача саме 24.05.2022 року. У зв`язку з цим, суд виходить із наданої позивачем роздруківки з поштової скриньки щодо направлення відповідачку вказаної заявки 27.06.2022 року.

У свою чергу, відповідачем поставлено товар 28.06.2022 у кількості 1 000 к-т. на загальну суму 1 489 980 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000153 від 28.06.2022); 08.07.2022 у кількості 1 160 к-т на загальну суму 1 728 376,80 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000175 від 08.07.2022); 15.07.2022 у кількості 1 460 к-т. на загальну суму 2 175 370,80 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000188 від 15.07.2022); 18.07.2022 у кількості 700 к-т. на загальну суму 1 042 986 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000189 від 18.07.2022); 20.07.2022 у кількості 431 к-т. на загальну суму 6420181,38 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000195 від 20.07.2022); 22.07.2022 у кількості 1 820 к-т. на загальну суму 2 711 763,60 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000205 від 22.07.2022); 29.07.2022 у кількості 1 550 к-т. на загальну суму 2 309 469,80 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000207 від 29.07.2022); 02.08.2022 у кількості 1 200 к-т. на загальну суму 1 787 976 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000211 від 02.08.2022); 03.08.2022 у кількості 1 610 к-т. на загальну суму 2 398 867,80 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000212 від 03.08.2022); 10.08.2022 у кількості 1 000 к-т. на загальну суму 1 489 980 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000224 від 10.08.2022); 16.08.2022 у кількості 1 069 к-т. на загальну суму 1 592 788,62 грн. (видаткова накладна № ОТ-0000239 від 16.08.2022).

08.11.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією претензію від 08.11.2022 № 78/8/2-2123 про сплату пені за порушення строків поставки товару, однак відповіді або грошових коштів не отримав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до заявки позивача від 24.05.2022 № 78/8/2-562/1 до договору поставка товару мала бути здійснена відповідачем за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська 8-А, у кількості 1000 к-т - 30.05.2022; 7000 к-т - 30.06.2022; 5000 к-т - 30.07.2022 року.

У той же час, як встановлено судом, дана заявка від 24.05.2022 № 78/8/2-562/1 направлена відповідачу на електронну пошту лише 27.06.2022 року.

За змістом частини 1 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (частина 4 статті 612 ЦК України).

Отже, прострочення з поставки товару у кількості 1000 к-т до 30.05.2022 відбулося внаслідок прострочення кредитора, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення відповідальності за прострочення поставки товару в цій частині на відповідача.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.3. договору сторони узгодили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

За арифметичним перерахунком суду нарахована позивачем підлягає стягненню в сумі 240207,13 грн., а саме: 12 098,64 грн. за порушення строку поставки 1 160 к-т. товару з 01.07.2022 по 07.07.2022 згідно з видатковою накладною № ОТ-0000175 від 08.07.2022; 30 455,19 грн. за порушення строку поставки 1 460 к-т. товару з 01.07.2022 по 14.07.2022 згідно з видатковою накладною № ОТ-0000188 від 15.07.2022; 17 730,76 грн. за порушення строку поставки 700 к-т. товару з 01.07.2022 по 18.07.2022 згідно з видатковою накладною № ОТ-0000189 від 08.07.2022; 12 201,45 грн. за порушення строку поставки 431 к-т. товару з 01.07.2022 по 19.07.2022 згідно з видатковою накладною № ОТ-0000195 від 20.07.2022; 56 947,04 грн. за порушення строку поставки 1 820 к-т. товару з 01.07.2022 по 21.07.2022 згідно з видатковою накладною № ОТ-0000205 від 22.07.2022; 59 617,08 грн. за порушення строку поставки 1 429 к-т. товару з 01.07.2022 по 28.07.2022 згідно з видатковою накладною № ОТ-0000207 від 29.07.2022; 3 575,95 грн. за порушення строку поставки 1 200 к-т. товару з 31.07.2022 по 01.08.2022 згідно з видатковою накладною № ОТ-0000211 від 02.08.2022; 7 196,60 грн. за порушення строку поставки 1 610 к-т. товару з 31.07.2022 по 02.08.2022 згідно з видатковою накладною № ОТ-0000212 від 03.08.2022; 14 899,80 грн. за порушення строку поставки 1 000 к-т. товару з 31.07.2022 по 09.08.2022 згідно з видатковою накладною № ОТ-0000224 від 10.08.2022; 25 484,62 грн. за порушення строку поставки 1 069 к-т. товару з 31.07.2022 по 15.08.2022 згідно з видатковою накладною № ОТ-0000239 від 16.08.2022 року.

У свою чергу, відповідач просив зменшити розмір нарахованої пені на 90 % на підставі статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України.

На обґрунтування даного клопотання відповідач вказав, що розмір нарахованих санкцій є надмірно великим, позивачем не зазначено які саме негативні наслідки чи збитки виникли внаслідок незначного прострочення відповідачем поставки товару. Крім того, відповідач тривалий час є основним із постачальників форменого одягу для силових відомств. При цьому, відповідач також послався на екстрені та планові відключення електропостачання виробництва внаслідок масованих ракетних обстрілів, зміну логістичних шляхів постачання та відвантаження сировини й комплектуючих, збільшення часу їх доставки в Україну через введений воєнний стан.

У запереченнях проти зменшення нарахованої пені позивач наголосив, що фінансування виконання зобов`язань позивача за договором відбувається за рахунок Державного бюджету України, відтак стягнення пені в повному обсязі не призведе до збагачення позивача, як учасника в сфері господарювання.

За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Судом ураховані посилання відповідача про введення екстрених та планових відключень електропостачання, однак відповідні обставини мали місце після здійснення спірної поставки товару, а саме з 10.10.2022 згідно з відомостями ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» (https://www.dtek-kem.com.ua/ua/news/dlya-zberezhennya-cilisnosti-energosistemi-nek-ukrenergo-priynyala-rishennya-pro-timchasove-obmezhennya-elektropostachannya-v-kiyevi-ta-oblasti-onovleno).

У той же час, відповідач зобов`язання зі спірної поставки товару за договором за заявкою позивача від 24.05.2022 № 78/8/2-562/1 виконав до звернення з даним позовом до суду в повному обсязі. Приймаючи до уваги наведені відповідачем обставини для зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, суд дійшов висновку зменшити розмір заявленої до стягнення з відповідача пені на 10 %, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 216186,42 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" (02132, м. Київ, вул. Садова, 49-А, буд. 12; ідентифікаційний код 30435050) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 216186 (двісті шістнадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 42 коп. пені, а також 3603 (три тисячі шістсот три) грн. 11 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 21.03.2023 року.

Суддя К.В. Полякова