Ухвала суду № 109742374, 20.03.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

20.03.2023Справа № 910/4028/23

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Електроград"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРАНТ"

2) Фізичної особи-підприємця Облоги Вадима Васильовича

про стягнення

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Електрогард" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Марант" та 2) Фізичної особи-підприємця Облога Вадима Васильовича про солідарне стягнення основного боргу у розмірі 18402,59 грн, пені у розмірі 11434,48 грн, штрафних санкцій у розмірі 5520,78 грн, 3% річних у розмірі 1270,53 грн та втрат від інфляції у розмірі 8005,57 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить: стягнути з відповідача-2 заборгованість за договором оренди від 20.12.2017 № 11-18-О та штрафні санкції, в зв`язку з невиконанням грошових зобов`язань. Предметом зазначеного договору оренди є офісне приміщення № 117, площею 14,4 кв. м та складське приміщення площею 72,0 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 12.

Позовні вимоги до відповідача-1 мотивовані невиконанням зобов`язань за договором про переведення боргу від 30.10.2020, за яким відповідач-1 набув обов`язків нового боржника, від відповідача-2, що виникли з договору оренди від 20.12.2017 № 11-18-О.

Оскільки, позовні вимоги заявлені до обох боржників солідарно, суд позбавлений можливості роз`єднати позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, і виділити їх в окремі провадження.

Вивчивши позовні матеріали, суддя приходить до висновку, що вказана справа підлягає направленню до Господарського суду Дніпропетровської області за виключною підсудністю, при цьому суд виходить із наступного.

Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Так, за загальним правилом та приписами ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Разом з тим, частиною 3 ст. 30 ГПК України встановлено виключну підсудність деяких справ - спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами Господарського процесуально кодексу України виключна підсудність щодо наведеної категорії спорів застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто, може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, від 16.02.2021 у справі №911/2390/18.

Отже з позовних матеріалів вбачається, що орендна плата стягується щодо об`єкта нерухомого майна, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 12.

З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості з орендної плати та санкції за вчинене порушення має пред`являтися за місцем знаходження нерухомого майна, відповідно до правил виключної підсудності.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 638/1998/17.

Зокрема, у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 Господарського процесуально кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань, пов`язаних з володінням нерухомим майном (споживанням комунальних послуг на об`єкті нерухомого майна), поширюються норми частини 3 статті 30 Господарського процесуально кодексу України.

Тобто, спір у даній справі виник з приводу стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань, пов`язаних з існуванням прав на нерухомість, що в силу викладеної у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду правової позиції вказує на поширення щодо нього правил виключної підсудності, встановлених ч. 3 ст. 30 Господарського процесуально кодексу України.

Відтак, враховуючи, що відповідна нерухомість розташована у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, то спір у цій справі за правилами виключної підсудності підлягає розгляду саме Господарським судом Дніпропетровської області.

У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Електрогард" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Марант" та 2) Фізичної особи-підприємця Облога Вадима Васильовича про солідарне стягнення заборгованості підлягає направленню до Господарського суду Дніпропетровської області.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 27, 29, 30, 31, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву № 910/4028/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Електрогард" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Марант" та 2) Фізичної особи-підприємця Облога Вадима Васильовича про солідарне стягнення заборгованості передати за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

2. Згідно ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя І.В.Усатенко