Рішення № 109742328, 22.03.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/69/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом: Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро",

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 17 917,65 грн

без виклику представників сторін

установив: Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (далі відповідач) про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 17 917,65 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконання відповідачем у строк, визначений п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, обов`язку щодо внесення вищевказаної спірної суми плати, розмір якої визначено на підставі відповідного акту посадових осіб Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 23.01.2023 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду від 23.01.23 позивач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 76501 0265468 4.

Прокурор про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 76501 0265467 6.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 76501 0265469 2. Будь-яких клопотань по справі та відзив на позов не надав.

13.02.2023 відповідачем по справі через засоби поштового зв`язку направлено на адресу Господарського суду Івано-Франківської області відзив на позов (вх. №2612/23 від 17.02.2023) (факт направлення 13.02.2023 підтверджується відбитком штемпелю на пошовому конверті, який долучений до відзиву на позов) відповідно до якого проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити, мотивуючи відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.

16.02.2023 Івано-Франківською обласною прокуратурою подано до Господарського суду Івано-Франківської області відповідь на відзив (вх.№ 2563/23 від 16.02.2023) відповідно до якого проти тверджень відповідача, наведених у відзиві на позов, заперечує з підстав їх необгрунтованості, мотивуючи тим, що Укртрансбезпекою тривалий час не здійснено захисту інтересів держави щодо стягнення плати за проїзд в судовому порядку, у зв`язку із відсутністю фінансування видатків на сплату судового збору. Вказана обставина і зумовила прокурора звернутись із даним позовом в інтересах держави.

Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

21.05.2019 уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області при проведенні рейдової перевірки на автомобільній дорозі Київ-Одеса на ділянці 450 км + 500 м здійснено заходи державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

За наслідками здійсненого контролю посадовими особами управління проводився габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки МАN TGX 18.400, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки КОGEL, модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить відповідачу - ТОВ Європа Транс Агро.

Згідно з даними міжнародної товарно-транспортної накладної, яка долучена до матеріалів справи відповідач здійснював перевезення вантажу автотранспортом по маршруту с. Мліїв, Україна Южний МТП.

За результатами перевірки вказаних транспортних засобів було складено акт № 120978 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.05.2019, в якому зазначено про виявлені порушення (копія акту знаходиться в матеріалах справи ).

Про результати здійснення габаритно-вагового контролю даних транспортних засобів складено довідку № 036118 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 046900 від 21 травня 2019р., в яких зафіксовано перевищення відповідачем нормативних вагових параметрів, а саме навантаження на строєні осі №3, 4 та 5, а саме: нормативно-допустиме навантаження на першу вісь становить 11т, фактично 6,42т; нормативно допустиме навантаження на другу вісь становить 11 т, фактичне 10,7 т; в той же час як нормативно допустиме навантаження на третю, четверту та п`яту становить 34 т, однак при проведенні габаритно-вагового контролю встановлено, що фактичне навантаження на 3 вісь становить 8,6 т, на 4 вісь 8,6 т, на 5 вісь - 8,48 т, що в сукупності становить 25,68 т.

Вказаний факт підтверджується копією чека про зважування від 21.05.2019, який долучений до матеріалів справи.

За вказані порушення, згідно з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 046900 від 21.05.2019 нараховано плату за проїзд в розмірі 612,36 євро, що відповідно до курсу НБУ євро/гривня (1 євро/33,488 грн) станом на день проведення розрахунку (21.05.2019) складає 17 917,65 грн.

Листом №48354/35/24-22 від 21.12.2022 Державна служба з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області звернулась до відповідача про здійснення оплати за проїзд в розмірі 612,36 євро, направивши на адресу відповідача копії матеріалів перевірки. Відповідно до вказаного листа Управління повідомило відповідача по справі про необхідність здійснення оплати за проїзд протягом 30-ти календарних днів.

Однак, відповідач оплату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 612,36 євро не здійснив.

Листом Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 29402/35/24-22 від 12.09.2022 звернулась до Івано-Франківської обласної прокуратури, в якому повідомила про допущення заборгованості відповідачем по справі на суму 612,36 євро .

Листом №15-773ВИХ-22 від 04.10.2022 Івано-Франківська обласна прокуратура звернулась до Державної служби України з безпеки на транспорті щодо вжиття заходів для стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Листом №б/н Державна служби України з безпеки на транспорті (копія долучена до матеріалів справи), у відповідь на лист Івано-Франківської обласної прокуратури, повідомила про неможливість здійснення нею претензійно-позовної діяльності, внаслідок відсутності фінансування видатків на сплату судового збору, у зв`язку із воєнним станом на території України.

Вказана обставина зумовила звернення прокурора із даним позовом до суду.

За наведеного, суд виходить з наступного.

Як визначено ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За змістом ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ № 198 від 30 березня 1994 р., перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ № 30 від 18 січня 2001 р. (далі - Правил), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою КМУ № 879 від 27 червня 2007 р. (далі - Порядок).

За змістом п. 27 Порядку, плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно з п. 28 Порядку, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

В п. 3 Правил визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 р. № 1306, за спеціальними правилами здійснюється рух транспортних засобів фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра (п. 30 Порядку).

За змістом п. 31-1 Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Згідно з пунктом 3 Порядку, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки МАN TGX 18.400, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки КОGEL, модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить відповідачу - ТОВ Європа Транс Агро

За результатами здійснення вказаної перевірки встановлено факт перевищення транспортним засобом нормативних габаритних та вагових параметрів, без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами загального користування, а також здійснено нарахування плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 612,36 євро, що складає 17 917,65 грн.

Відповідно до п. 26 Порядку, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

В п. 31-1 Порядку визначено, що перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Однак, відповідач, незважаючи на повідомлення про заборгованість та необхідність здійснення оплати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу дорогами загального користування в розмірі 17 917,65 грн, у визначений п. 31-1 Порядку строк, зазначеної оплати не здійснив та станом на момент прийняття рішення не подав суду доказів сплати вказаних коштів.

Відповідно до ст.73,74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.77,79 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави.

Згідно ч. 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як визначено у ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, зокрема, у разі їх порушення, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

У постанові ВП ВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладена правова позиція про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва.

Суд встановив, що порушення інтересів держави прокурор обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 24-2, ч. 3 ст. 29 БК України плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та великогабаритних транспортних засобів належить до доходів державного дорожнього фонду в складі спеціального фонду Державного бюджету України.

Порушення інтересів держави полягає у ненадходженні до Державного бюджету України коштів у вигляді плати за проїзд дорогами загального користування великоваговими та великогабаритними транспортними засобами та у можливості несвоєчасного, неповного фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки.

Івано-Франківська обласна прокуратура звернулась до Державної служби України з безпеки на транспорті з листом 04.10.2022 № 15-773ВИХ-22 про встановлення порушень щодо сплати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила прокуратуру про вкрай обмежене фінансування видатків на сплату судового збору, що унеможливлює ефективне ведення позовної діяльності спрямованої на відшкодування збитків, завданих державі та просила звернутися прокуратуру до суду для представництва інтересів держави (копія листа знаходиться в матеріалах справи (а.с. 30).

Окружна прокуратура міста Івано-Франківська направила Державній службі України з безпеки на транспорті повідомлення від про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді (копія листа знаходиться в матеріалах справи (а.с. 36-37)).

Викладене свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді і дотримання ним встановленого порядку.

З урахування приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та результату розгляду справи (позов задоволено) судовий збір по справі слід відшкодувати прокуратурі за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 17 917,65 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 41101091) на користь Державного бюджету України (отримувач: Дачненська сільська ТГ ГУК в Одеській області, с. Дачне, р/р UА56899990313111216000015654, ККДБ 22160100, код ЄДРПОУ 37607526) 17 917,65 грн (сімнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень шістдесят п`ять копійки) плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 41101091) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, код 03530483) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Фанда