Рішення № 10974202, 18.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/28718.08.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕ-АЛКО»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВАГА ІНТЕРТЕЙМЕНТ»

Простягнення 19320,70 грн.

          Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Єфремова О.А, дов. № б/н від 23.06.10 р.

Від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕ-АЛКО»до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВАГА ІНТЕРТЕЙМЕНТ»про стягнення 19320,70 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 509-к від 22.10.2009 р.

Ухвалою суду від 03.06.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/287 та призначено її розгляд на 07.07.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2010 р. підтримав позовні вимоги та надав документи на виконання вимог ухвали від 03.06.2010 р.

Представник відповідача у судове засідання 07.07.2010 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати документи у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 03.06.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/287 на 18.08.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні 18.08.2010 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті за наявними в ній документами, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «САНТЕ-АЛКО»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗВАГА ІНТЕРТЕЙМЕНТ»(покупець) був укладений договір постачання товарів № 509-к від 22.10.2009 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передати покупцеві у зумовлені цим договором строки товар –алкогольні та безалкогольні напої в асортименті згідно замовлень покупця, на умовах і в порядку, передбаченими цим договором та додатками до нього, а покупець прийняти товар та сплатити за нього обумовлену цим договором ціну.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2. договору постачання товару № 509-к від 22.10.2009 р. встановлено, що товар передається у власність покупця. Перехід права власності на товар відлічується з моменту передачі товару на підставі накладної та інших супроводжувальних документів на товар. Датою переходу права власності на товар є дата підписання накладної про передачу товару.

У відповідності до пункту 4.1. договору постачання товару № 509-к від 22.10.2009 р., ціна товару зазначається в національній валюті в накладних на поставку товару.

У пункті п.5.1. договору № 509-к від 22.10.2009 р. сторони погодили, що строк оплати товару, отриманого за кожною окремою накладною –в строк, що не перевищує 14 календарних днів від дати поставки. Встановлений для покупця термін сплати за товар зазначається в накладній на поставку товару.

Строк дії зазначеного договору –з моменту підписання сторонами даної угоди та діє один календарний рік, але в будь-якому випадку до повного проведення взаємних розрахунків між сторонами.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «САНТЕ-АЛКО»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «РОЗВАГА ІНТЕРТЕЙМЕНТ»товар, що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками та скріплені печатками сторін (копії в матеріалах справи):

№ ВНк-07052 від 26.10.2009 р. на суму 9286,56 грн.,

№ ВНк-07055 від 26.10.2009 р. на суму 8685,96 грн.,

№ ВНк-07056 від 26.10.2009 р. на суму 10154,58 грн.,

№ ВНк-07213 від 29.10.2009 р. на суму 2302,56 грн.,

№ ВНк-08018 від 20.11.2009 р. на суму 756,00 грн..

Проте відповідач поставлений товар оплатив частково. Зокрема, 19.02.2010 р. платіжним дорученням № 36 було здійснено оплату поставленого товару у розмірі 2000,00 грн., у зв’язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕ-АЛКО» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗВАГА ІНТЕРТЕЙМЕНТ»складало 19320,70 грн.

Позивач направив відповідачу претензію про порушення грошового зобов’язання за договором постачання товарів № 509-к від 22.10.2009 р. з вимогою оплати поставленого товару. Дана вимога залишена відповідачем без належного реагування.

У зв’язку з цим, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідача на підставі пункту 5.1. договору № 509-к суми основного боргу за прострочення оплати товару у розмірі 19320,70 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, тоді як відповідач у визначений договором постачання товарів № 509-к від 22.10.2009 р. строк не здійснив оплату товару належним чином.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 19320,00 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕ-АЛКО»стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВАГА ІНТЕРТАЙМЕНТ»заборгованості за договором постачання товару № 509-к від 22.10.2009 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВАГА ІНТЕРТЕЙМЕНТ»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 5, н.п. № 3, ЛІТ. «А», ідентифікаційний код 36590077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕ-АЛКО»(04053, м. Київ, вул. Артема, 47, ідентифікаційний код 33240672) 19320 (дев’ятнадцять тисяч триста двадцять) грн. 70 коп. боргу, 193 (сто дев’яносто три) грн. 21 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Гавриловська І.О.