Ухвала суду № 10974064, 22.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22.07.10№ 05-5- 12 / 9917 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбуд-ХХІ"

до Територіального медичного об"єднання м. Києва "Старокиївське"

про стягнення заборгованості 1 325 771 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Позовну заяву підписано особою, повноваження якої належним чином не підтверджені.

Відповідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального Кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.          

Як вбачається з позовної заяви Вами не додано до позовної заяви належних доказів, які б підтверджували повноваження п. В.М. Лапка, в якості Директора підприємства.

Не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини з підстав викладених нижче.

Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставляння печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису "Згідно з оригіналом" та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте, додані до позовної заяви вих. №63 від 15.07.10 р., копії доказів не відповідають зазначеним вище вимогам.

Не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України справляється державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Проте, до позовної заяви № 63 від 15.07.2010 р. додане платіжне доручення № 676 від 12.07.2010 р., відповідно до якого держане мито сплачене лише в розмірі 13 257,00 грн., а ціна позову становить - 1 325 771,00 грн.

Крім того, згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.93 р. № 15, на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання пл. доручення.

Напис кредитної установи на зворотньому боці пл. доручення № 677 від 12.07.2010 р. відсутній.

А також, відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Додане до позовної заяви платіжне доручення № 676 від 12.07.2010 р., оформлене з порушенням вимог вище вказаної Інструкції, а тому не може бути сприйняте судом як належний доказ.

Не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки, подані ксерокопії фіскального чеку № 4557 від 13.07.2010 р. та опису вкладення не відповідають вимогам ст. 36 ГПК України, а тому не можуть бути належними доказами надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів. Фінансові документи, яким є і поштова квитанція, на підтвердження виконання вимог ст. 54 ГПК України мають подаватися в оригіналі.

Крім того, відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, відповідач має дві адреси: юридичну і фактичну (Договір будівельного підряду на проведення капітального ремонту № 39 від 12.09.2008 р.), однак позивачем надано докази (копія фіскального чеку від 13.07.2010 р. № 4557 та опису вкладення у цінний лист) про надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів тільки за однією адресою, а саме фактичною (у квитанції зазначений наступний поштовий індекс позивача - 01103, а отже направлено кореспонденцію на фактичну адресу).

Отже, позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів у встановленому законом порядку, а саме доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів за юридичною адресою відповідача (місце державної реєстрації юридичної особи).

Крім цого, позовна заява № 63 від 15.07.2010 р., направлена позивачу 13.07.2010 р., що підтверджує фіскальний чек № 4557 від 13.07.2010 р., не може вважатись належно відправленою відповідачу, оскільки, позовна заява, створена в майбутньому не могла направлятись відповідачу 13.07.2010 р.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з листом Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві №1021-4/л від 23.06.2010 р. з 23.06.2010 р. Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а саме при подачі позову до Господарського суду міста Києва судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу повинні сплачуватись платниками та зараховуватись до Державного бюджету України за такими реквізитами:

код –22050003;

рахунок –31218264700001;

одержувач –ГУ ДКУ у м. Києві;

код ЄДРПОУ –24262621;

банк одержувач –ГУ ДКУ у м. Києві;

МФО –820019.

Проте з платіжного доручення № 677 від 12.07.2010 р., доданого до позовної заяви як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вбачається, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за іншими реквізитами.

Також, прошу звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Додане до позовної заяви платіжне доручення № 677 від 12.07.2010 р., оформлене з порушенням вимог вище вказаної Інструкції.

Керуючись п. 1, 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.

          Суддя                                                                                                    Л.В. Прокопенко