Рішення № 109739260, 17.03.2023, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/83/23

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2023 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бойка А.В.,

з участю секретаря Москаленко С.П.,

представника позивача - адвоката Царківського О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Царківський Олександр Юрійович до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

Встановив:

24 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, згідно з якими ОСОБА_1 оскаржив постанови поліцейського з РПП СПД №2 ВП №4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Панасюка Богдана Андрійовича серії БАВ №180340 від 14.01.2023 про накладення на нього штрафу в розмірі 1190 грн. за ч. 1 ст.121-3 КУпАП та серії БАВ №180339 від 14.01.2023 про накладення на нього штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст.126 КУпАП.

Позов мотивований тим, що 14.01.2023 поліцейським з РПП СПД №2 ВП №4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Панасюком Б. А. було винесено постанову серії БАВ №180340, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 1190 гривень. Відповідно до постанови, 14.01.2023 о 16 год. 55 хв. в м. Погребище по вул. Б. Хмельницького водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen golf», д. н. з. НОМЕР_1 , з номерним знаком, що був забруднений та не давав можливості визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, чим порушила п. 2.9в ПДР України.

Крім того, 14.01.2023 поліцейським з РПП СПД №2 ВП №4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Панасюком Б. А. було винесено постанову серії БАВ №180339, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Відповідно до постанови, 14.01.2023 о 16 год. 55 хв. в м. Погребище по вул. Б. Хмельницького водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen golf», д. н. з. НОМЕР_1 , під час перевірки документів відмовився пред`явити посвідчення водія та реєстраційні документи, чим порушила п. 2.1а, 2.1б ПДР України.

Позивач стверджує, що викладені у постанові обставини не відповідають дійсності, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. Вважає, що перевірка документів інспектором поліції є протиправною, а тому просить зазначені вище постанови скасувати.

Ухвалою суду від 24.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 16.02.2023 підготовче судове засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.

20.02.2023 на електронну пошту суду від Головного управління Національної поліції у Вінницькій області суду надійшов відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Царківський О. Ю. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Вказав, що ОСОБА_1 жодні правила дорожнього руху не порушувалось, а тому вимога поліцейського про пред`явлення документів для перевірки є незаконна.

Представник відповідача до суду не з`явився, однак у відзиві на позовну заяву щодо задоволення позову заперечив, посилаючись на правомірність дій поліцейського при прийнятті оскаржуваних постанов. Вказує, що у зв`язку з введенням воєнного стану з 24.02.2022 Указом Президента України «Про ведення воєнного стану» №64/2022 на всій території України право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції (а. с. 25-28).

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд визнає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з таких міркувань.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що 14.01.2023 поліцейським з РПП СПД №2 ВП №4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Панасюком Б. А. було винесено постанову серії БАВ №180340, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 1190 гривень. Відповідно до постанови, 14.01.2023 о 16 год. 55 хв. в м. Погребище по вул. Б. Хмельницького водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen golf», д. н. з. НОМЕР_1 , з номерним знаком, що був забруднений та не давав можливості визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, чим порушила п. 2.9в ПДР України (а. с. 7).

Крім того, 14.01.2023 поліцейським з РПП СПД №2 ВП №4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Панасюком Б. А. було винесено постанову серії БАВ №180339, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Відповідно до постанови, 14.01.2023 о 16 год. 55 хв. в м. Погребище по вул. Б. Хмельницького водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen golf», д. н. з. НОМЕР_1 , під час перевірки документів відмовився пред`явити посвідчення водія та реєстраційні документи, чим порушила п. 2.1а, 2.1б ПДР України (а. с. 8).

Не погоджуючись з вказаними постановами, позивач звернувся до суду з позовом у якому зазначає, що обставини, наведені в оскаржуваних постановах не відповідають дійсності. Позивач наполягає, що не порушував ПДР України, а тому жодних підстав вимагати надати посвідчення водія у працівників поліції не було.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 40 «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, а також може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Частина 1 ст.121-3 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у якого, зокрема, забруднений номерний знак, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів.

Однак відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови серії БАВ №180340 від 14.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП не надано.

Так, судом встановлено, що як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, відповідачем надано лише постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №180340 від 14.01.2023.

Проте зазначена постанова є предметом спору між позивачем та відповідачем та не може розглядатися як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові. Сама по собі постанова не підтверджує, що 14.01.2023 у транспортного засобу «Volkswagen golf», яким керував ОСОБА_1 , був забруднений номерний знак, що не давало можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а будь-які інші докази відповідачем не надані.

Таким чином, відповідачем факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.121-3 КУпАП та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова серії БАВ №180340 від 14.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП підлягає скасуванню, як протиправна.

Разом з тим, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що він був не зобов`язаний пред`являти документи які передбачені в п.2.1 Правил дорожнього руху України працівнику поліції, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, з наступних підстав.

Так, положеннями пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року 580-VIII (далі - Закон 580-VIII) встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону 580-VIII передбачено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Нормами абз. 1 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року 1306.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

У розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Так, зокрема, відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» 3353-XII, а саме: водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у п.2.1 ПДР України документів, кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частина перша статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, поліцейським з РПП СПД №2 ВП №4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Панасюком Б. А. винесено постанову серії БАВ №180339, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до вищевказаної постанови, позивач, керуючи транспортним засобом «Volkswagen golf», НОМЕР_1 , під час перевірки документів відмовився пред`явити посвідчення водія та реєстраційні документи.

Суд, дослідивши відеозапис з місця вчинення адміністративного правопорушення, встановив, що позивач не надав на вимогу поліцейського посвідчення водія та реєстраційні документи, що свідчить про порушення останнім п.2.1, п.2.4 Правил дорожнього руху України, та зазначив про незаконність такої вимоги. Позивач зауважив, що надасть документи лише на законну вимогу після пред`явлення йому доказів вчинення ним порушення Правил дорожнього руху, що стали підставою для зупинки його транспортного засобу.

Однак такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. Вищезазначені вимоги нормативно-правових актів не ставлять в залежність пред`явлення документів, що посвідчують право керування транспортним засобом, обов`язковій наявності задокументованого належними і допустимими доказами факту порушення ПДР України.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 25.09.2019 у справі 127/19283/17, згідно з якою притягнення особи до відповідальності та накладення стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог правил дорожнього руху не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, у зв`язку з введенням з 24.02.2022 Указом Президента України «Про ведення воєнного стану» №64/2022 воєнного стану на території України, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції (п. 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою КМ України від 29.12.2021 №1456).

За таких обставин, суд вважає, що вимога поліцейського про надання документів до перевірки була законною, проте не виконана позивачем.

Таким чином, позивачем не виконано вимоги вищенаведеного законодавства, що свідчить про наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, а тому у задоволенні позову в частині скасування постанови серії БАВ №180339 від 14.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу 425 гривень слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд, -

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Царківський Олександр Юрійович до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 180340 від 14.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП провадженням закрити.

В решті частини позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 536,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 23.03.2023.

Суддя