Рішення № 10973768, 25.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.08.10 р.                     Справа № 6/137                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Шабановій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства „Запорізький залізорудний комбінат„ с.Мала Білозерка, Запорізької області

до відповідача: Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю „Відіс” м.Докучаєвськ, Донецької області

про стягнення 67580грн. 40коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – не з”явився

від відповідача – Тарасенко Л.Т. - представник по довіреності №12 від 29.06.2010р.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 10.08.2010р.

до 25.08.2010р., для написання тексту

процесуального документу.

Позивач, Підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства „Запорізький залізорудний комбінат„ с.Мала Білозерка, Запорізької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю „Відіс” м.Докучаєвськ, Донецької області збитків у розмірі 67580грн. 40коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№355 від 29.06.2010р. заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що постачальник, з метою зменшення вологості, вжив заходи, передбачені п.4 Правил, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, а саме перемішання та перемороження вантажу. Відповідні помітки зроблені у кожній накладній на маршруті. Також відповідач зазначив, що щебнево-пісчана суміш це є вапняк фракції від 0 до 5мм. Технологічний цикл виробництва щебнево-пісчаної суміші організовано таким чином, що суміш не злежується і тому не накопичує вологу. Отже у процесі виробництва суміш не добирає вологості більш ніж природна. З огляду на те, що безпечною у відношенні змерзання щебеню є вологість 2%, а вологість щебнево-пісчаної суміші становить не більше 0,6%, змерзання її з вини відповідача є неможливим.

Позивач надав у матеріали справи лист вих.№20/112 від 02.08.2010р., в якому заперечив на доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням від 12.08.2010р. в якому заперечив на доводи позивача.

Позивач у засідання суду не з”явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд -

в с т а н о в и в :

17 грудня 2008р. між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства „Запорізький залізорудний комбінат„ с.Мала Білозерка, Запорізької області та Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю „Відіс” м.Докучаєвськ, Донецької області був укладений договір поставки №19, згідно умов якого відповідач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання виготовити та поставити в 2009р. на умовах СРТ-станція покупця, а позивач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити щебінку-піщану суміш фракції 0-10мм (вапняк флюсовий доломітізірований) згідно ТУ У 14.1-30076990-001-2004 по ціні за одиницю та загальною вартістю, встановленими пунктом 3.1 та пунктом 3.2 даного договору відповідно та в кількості, яке наведено у додатку №1 до договору, яке є невід’ємною частиною.

До вказаного договору сторонами укладена додаткова угода №1 від 21.12.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем на підставі замовлень по залізничним накладним №52131078 від 02.02.2010р., №52131096 та №52131094 від 03.02.2010р. було відправлено у адресу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства „Запорізький залізорудний комбінат„ с.Мала Білозерка, Запорізької області щебнево-пісчану суміш у кількості 173 вагони.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що щебінь надійшов у вагонах на станцію позивача у змерзлому стані, про що були складені акти загальної форми №172, №173 та №174 від 08.02.2010р. У зв”язку з чим це призвело до тривалого його розмороження, відвантаження та за наднормативний час знаходження у ЗАТ ”Запорізький залізорудний комбінат” вагонів Укрзалізниці держаним підприємством „Придніпровська залізниця” було списано з особистого рахунку позивача грошові кошти у розмірі 8656грн. 80коп. у тому числі:

-          на підставі відомості плати за користування вагонами №080020222 згідно переліку ТехПД №0802 від 08.02.2010р.- 4902грн. 24коп. з ПДВ;

-          на підставі відомості плати за користування вагонами №09020225 згідно переліку ТехПД №1102 від 11.02.2010р.- 3 754грн. 56коп. з ПДВ.

14 травня 2004р. між Закритим акціонерним товариством „Запорізький залізорудний комбінат„ (далі по тексту-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” (далі по тексту-експедитор) був укладений договір №20/205-777/04, який регулює взаємовідносини між замовником та експедитором, пов”язані з наданням послуг замовнику по організації перевезень вантажів, вказаних в угоджених сторонами даного договору заявках, у власному (орендованому) рухомому залізодорожньому сполученні експедитора або інших підприємств.

Також даний договір регулює взаємовідносини між замовником та експедитором по оплаті користування власним (орендованим) рухомим сполученням, а його схоронності як у випадку організації перевезень вантажів по заявкам замовника, так і випадках організації перевезень по замовленням інших юридичних осіб, де замовник є вантажоодержувачем та вантажовідправником.

25 червня 2009р. між Державним підприємством „Придніпровська залізниця” в особі відокремленого структурного підрозділу „Запорізька дирекція залізничних перевезень” ДП „Придніпровська залізниця” та Закритим акціонерним товариством „Запорізький залізорудний комбінат„ укладений договір №ПР/ДН-3-09-385/НЮп/55 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов”язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

При цьому, як вказує позивач згідно п.2.3 вказаного договору та Тарифного керівництва №1 з ДП „Придніпровська залізниця” за користування десятьма вагонами Укрзалізниці в межах нормативного часу на вивантаження він повинен був сплатити 58грн. Тому збитки, а саме додаткові витрати по сплаті ДП „Придніпровська залізниця” за наднормативне користування вагонами склали 8598грн. 80коп.

Крім того, платіжним дорученням №3275 від 12.03.2010р. за користування вагонами сплачено 58923грн. 60коп. на користь ТОВ „Лемтранс”, у тому числі:

-          згідно відомості №8020219 -919грн. 44коп.;

-          згідно відомості №9020228 – 25027грн. 68коп.;

-          згідно відомості №10020232 – 32 976грн. 48коп.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, у зв”язку з поставкою відповідачем щебеню з недостатнім застосуванням профілактичних заходів, у зв”язку з чим просить суд стягнення з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю „Відіс” м.Докучаєвськ, Донецької області збитки у розмірі 67580грн. 40коп.

Суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Розглянувши представлені позивачем накладні на маршрут або групу вагонів №52131078 від 02.02.2010р., №52131096 та №52131094 від 03.02.2010р. судом встановлено, що вантаж відправлено 02.02.2010р. та 03.02.2010р. На станцію призначення він прибув 05.02.2010р.

Згідно пункту 14 Правил перевезення вантажів, які змерзаються затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (надалі по тексту-Правила) відправники, одержувачі та залізниці повинні здійснювати заходи щодо збільшення обсягів перевезення вантажів, які змерзаються, у теплий період року для створення у споживачів необхідних запасів.

Позивач заявкою від 11.01.2010 року змінив місячний графік поставки на лютий 2010 року на 60 тисяч тон проти 55 тисяч тон за графіком, а електронною заявкою скоригував середньодобову кількість вагонних поставок на 02.02 і 03.02 2010 року на 110 вагонів на кожну добу проти 32 вагонів за графіком. Позивач стверджує, що на таку кількість вагонів не надсилав заявку, але таке ствердження є безпідставним та необгрунтованим, оскільки факт існування електронної заявки підтверджено довідкою станції «Оленівка» Донецької залізниці від 28.07.2010 року. Більш того позивач прийняв вантаж у кількості 173 вагони за дві доби, не заперечував проти цієї кількості вагонів, а у претензії від 16.03.2010 року і натяку не має на порушення умов Договору.

Як вбачається з матеріалів справи постачальник з метою зменшення вологості, вжив заходи, передбачені п.4 Правил, а саме: перемішання та перемороження вантажу, про що свідчать відповідні помітки зроблені у кожній накладній на маршрут.

Пунктом 2 Правил №644 передбачено, що у разі пред'явлення до перевезення вантажів, що змерзаються, відправник повинен вжити заходів щодо зменшення їх вологості до безпечної для змерзання межі. Норми безпечної вологості повинні встановлюватись відправниками спільно з одержувачами відповідно до Державних стандартів, Технічних умов та практики перевезення. Якщо засоби профілактики виявилися неефективними, то одержувач повинен ужити заходів щодо відновлення сипучості вантажу в пунктах вивантаження.

Згідно пункту 15 Правил у зв'язку з тим, що застосування засобів профілактики не гарантує повного збереження сипучості вантажів, особливо при тривалих перевезеннях в умовах сильних морозів, а також при мінливих метеорологічних умовах та перехідні періоди року, одержувачі повинні забезпечувати пункти вивантаження таких вантажів засобами розігріву чи механічного подрібнення для поновлення сипучості вантажів, що змерзлися. Для розігріву використовують «тепляки» та інші обігрівальні пристрої».

Отже, Правилами перевезення вантажів, що змерзаються передбачені заходи, які повинні вжиті як відправником так і одержувачем.

Позивач стверджує, що відповідач порушив господарське зобов'язання і відвантажив мокрий щебінь без застосування профілактичних засобів у мокрі і можливо не очищені вагони. При цьому посилається на довідку Донецького центру з метеорології і зазначає, що у дні навантаження і відправки вантажу у м. Докучаєвську йшов дощ і слабкий сніг, а температура була нульовою з невеликим зниженням до - 2 градусів.

Пунктом 4.5 договору поставки №19 від 17.12.2008р. сторони встановили, що постачальник у встановлений правилами перевезення вантажів період при низькій зовнішній температурі повітря приймає профілактичні міри, які попереджають змерзання щебеню, тобто зневоднювання за допомогою буртування, а також приймає інші відповідні профілактичні міри, згідно Правил, про що робиться відмітка у залізничній накладній на кожну партію яка поставляється. Перемішання щебеню з метою недопускання його змерзання, відповідач здійснює постійно у період передбачений правилами перевезення вантажів, що змерзаються. Дощ і сніг які зазначені у довідці Донецького обласного центру з гідрометеорології другого і третього лютого на станції «Оленівка» не мали значного впливу. Адже 2 мм дощу і менше 1 мм снігу на 1 кв. см за 12 годин не спричинять безпечного намокання щебеню.

Згідно пункту 13 зазначених Правил у разі прибуття вантажів у змерзлому стані одержувач складає акт загальної форми за участю представника станції. В акті засвідчується факт прибуття вантажу в змерзлому стані, указуються заходи, ужиті одержувачем для вивантаження вагонів, а також час, затрачений на розмороження та вивантаження. На підставі цього акта одержувач вирішує з відправником питання про відшкодування додаткових витрат на розмороження та вивантаження, пов'язаних із недостатністю застосованих профілактичних заходів. Акт це - первинний документ, який засвідчує: якусь подію або фіксує якийсь факт, а тому складається у тому ж місці і у той час коли відбувається така подія або фіксується такий факт. Вантаж прибув на станцію призначення 05.02.2010 року, а акти Форми ГУ -23 складено тільки 08.02.2010 року, тобто на четвертий день після прибуття вагонів. Таким чином, суд дійшов висновку, що актами 172, 173, 174 від 08.02.2010 р. зафіксовано стан не прибулого вантажу, а стан вантажу, який вже три доби простояв на станції призначення.

Відповідно до положень ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов”язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов”язання доказується кредитором. При визначені неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Застосування відповідальності у вигляді відшкодування, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов”язань, збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: противоправна поведінка; наявність збитків, причинний зв”язок між противоправною поведінкою та спричиненням збитків; вина.

На кредитора покладається обов”язок доказати розмір збитків, завданих йому порушенням зобов”язання. При цьому кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних йому збитків, але й, як правило, підтвердити їх документально. Однак позивач не довів суду, що збитки були заподіяні діями відповідача та безпосередній причиний зв”язок між правопорушенням і спричиненням збитків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують, що в наслідок незаконних дій відповідача у позивача виникли збитки у розмірі 67580грн. 40коп.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Розглянувши представлені документи, суд дійшов висновку, що позивач не доказав тих обставин, на які він посилається у позовній заяві, і не представив суду доказів, що підтверджують факти, викладені у позовній заяві.

З урахуванням вищевикладене, суд вважає, що позивачу у позові слід відмовити, в зв’язку з недоведеністю заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства „Запорізький залізорудний комбінат„ с.Мала Білозерка, Запорізької області до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю „Відіс” м.Докучаєвськ, Донецької області про стягнення 67580грн. 40коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.08.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.08.2010р.

Суддя