Постанова № 10973725, 22.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 липня 2010 року 14:34 № 2а-5909/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Петькун І.А.;

відповідача: Бойчака В.О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної інспекції по контролю за цінами в місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліко-Житлосервіс”

простягнення заборгованості На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22липня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

13квітня2010року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна інспекція по контролю за цінами в місті Києві (далі по тексту позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліко-Житлосервіс” (далі по тексту відповідач, ТОВ “Ліко-Житлосервіс”), в якому просила стягнути суму необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 22399,29грн. та суму штрафу у розмірі 44798,58грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15квітня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-5909/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08червня2010року, яке відкладалося на 22липня2010року у звязку з неприбуттям представників сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача заперечив проти позову.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

09лютого2010року Державною інспекцією по контролю за цінами в місті Києві за результатами перевірки дотримання відповідачем порядку дотримання державної дисципліни цін на житлово-комунальні послуги Товариством з обмеженою відповідальністю “Ліко-Житлосервіс” складено акт №027 (далі по тексту - Акт перевірки).

Відповідно до висновку Акта перевірки у період з 01червня2009року по 31вересня2009року та у період з 15жовтня2009року по 31листопада2009року відповідачем, внаслідок порушення вимог пункту 2 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15жовтня2009року “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення” в частині включення у вартість послуги, тариф на яку регулюється, фактично невиконаної послуги, та застосування завищеного тарифу (вільного) на теплову енергію, яка використовується на опалення при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії, за умови запровадження для нього режиму державного регулювання, ТОВ “Ліко-Житлосервіс” отримало необґрунтовану виручку на загальну суму 22399,29грн.

На підставі Акта перевірки 12лютого2010року позивачем винесено припис №24 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, яким зобовязано відповідача: провести перерахунки по особовим рахункам мешканців будинків №№56, 58, 60/5 по вул. Ломоносова ,№7-А по вул. Маршала Конєва та №13, корпус 2 по вул. Академіка Вільямса, що обслуговуються відповідачем, за період з 01червня2009року по 31вересня2009року в частині включення у вартість житлово-комунальних послуг, послуги з централізованого опалення, тариф на яку регулюється, фактично невиконаної послуги на загальну суму 22097,16грн.; провести перерахунки по особовим рахункам мешканців будинків №58 по вул. Ломоносова та №13, корпус 2 по вул. Академіка Вільямса, що обслуговуються відповідачем, в частині застосування завищеного тарифу (вільного) на теплову енергію, яка використовується на опалення при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії, за умови запровадження для нього режиму державного регулювання, шляхом приведення цін (тарифів) у відповідність до вимог 2 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15жовтня2009року “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення” на загальну суму 302,13грн.; в місячний термін провести перерахунки по всіх особових рахунках мешканців будинків, що обслуговуються відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

Абзацом 2 пункту 3 припису від 12лютого2010року №24 зазначено, що “невиконання зазначених вимог державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві щодо усунення порушень порядку формування та застосування цін і тарифів тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб згідно статті 188-3 КУпАП”,

18лютого2009року позивачем на підставі статті 244-5 КУпАП винесена постанова №8 по справі про адміністративне правопорушення, щодо притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ “Ліко-Житлосервіс” ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу.

Крім того, на підставі Акта перевірки 12лютого2009року позивачем прийнято рішення №22 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким зобовязано вилучити у ТОВ “Ліко-Житлосервіс” у доход державного бюджету суми необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 22399,29грн. та штрафних санкцій 44798,58грн.

В той же день 12лютого2009року позивачем направлено на адресу відповідача письмову претензію №152-07/4-467 з проханням забезпечити останнього виконання рішення від 12лютого2009року №22 та перерахувати в доход державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 22399,29грн. та суму штрафу у розмірі 44798,58грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов Державної інспекції по контролю за цінами в місті Києві обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 19 Господарського кодексу України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю субєктів господарювання у сфері цін і ціноутворення - з питань додержання субєктами господарювання державних цін на продукцію і послуги.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обовязки та відповідальність субєктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Відповідно до частини першої статті 8 Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від субєкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) субєктам господарювання обовязкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Статтею 4 Закону України “Про ціни і ціноутворення” визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Частиною другою статті 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” передбачено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Таким органом, відповідно до Положення про Державну інспекцією з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1819 (далі по тексту - Положення) є Державна інспекція з контролю за цінами, яка є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства економіки України і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 11 Положення Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 4 та 5 Положення.

За змістом абзацу 2 пункту 4 Положення Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Відповідно до пункту 5 Положення Державна інспекція з контролю за цінами має право: 1) проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, повязаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін; 2) одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо; 3) обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення субєктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг; 4)вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунків із споживачами; 5) приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); 6) відповідно до вимог законодавства розглядати справи про адміністративні правопорушення, повязані з порушенням порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконанням вимог органів державного контролю за цінами; 7) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, а також субєктів господарювання (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції; 8) скасовувати розпорядчі документи своїх територіальних органів (припис, розпорядження, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій), а також винесені ними постанови про накладення адміністративних стягнень; 9) проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання; 10) здійснювати моніторинг цін (тарифів) та проводити цінові дослідження на споживчому та товарних ринках; 11) одержувати відповідно до законодавства копії платіжних документів, що підтверджують факт перерахування до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій; 12) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобовязання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення; 13) надсилати до правоохоронних органів матеріали перевірок щодо дій, які містять ознаки злочину; 14)вчиняти інші дії в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем, відповідно до покладених на нього завдань у межах своєї компетенції здійснено законну перевірку відповідача у дотриманні порядку державної дисципліни цін на житлово-комунальні послуги Товариством з обмеженою відповідальністю “Ліко-Житлосервіс”, встановлено порушення вимог пункту 2 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15жовтня2009року “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення” в частині включення у вартість послуги, тариф на яку регулюється, фактично невиконаної послуги, та застосування завищеного тарифу (вільного) на теплову енергію, яка використовується на опалення при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії, за умови запровадження для нього режиму державного регулювання, та виявлено, що ТОВ“Ліко-Житлосервіс” у період з 01червня2009року по 31вересня2009року та у період з 15жовтня2009року по 31листопада2009року отримало необґрунтовану виручку на загальну суму 22399,29грн.

Частиною першою статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, встановлено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відповідно до пункту 3.1 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України “Про затвердження інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами” від 03грудня2001року №298/519, державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Як вже зазначалося вище, на підставі перевірки 09лютого2010року складений акт №027 та 12лютого2010року винесено припис №24, рішення №22 про застосування економічних санкцій за порушення ТОВ “Ліко-Житлосервіс” державної дисципліни цін та претензію №152-07/4-467, що були відправленні відповідачу із супровідним листом від 12лютого2010року №152-07/4-468, та отримані уповноваженою особою відповідача 15лютого2010року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Вимоги позивача Товариством з обмеженою відповідальністю “Ліко-Житлосервіс” не виконані, у звязку з чим позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі підпункту 12 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 13грудня2000року №1819 “Про затвердження положення про Державну інспекцію з контролю за цінами”, відповідно до якого Державна інспекція з контролю за цінами має право, зокрема, звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно господарських санкцій,.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем в судовому порядку припису Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін від 12лютого2010року №24 та рішення №22 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким зобовязано вилучити у ТОВ “Ліко-Житлосервіс” у доход державного бюджету суму, необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 22399,29грн. та штрафних санкцій 44798,58грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи адміністративного позову, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Державної інспекції по контролю за цінами в місті Києві задовольнити.

2.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліко-Житлосервіс” (03191, м. Київ, вул. Лабораторна, буд. №1, ідентифікаційний код 30303467) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31115106700002, код платежу 21081100, одержувач УДК в Голосіївському районі м. Києві, код 26077916, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) суму необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 22399,29грн. (двадцять дві тисячі триста девяносто девять гривень двадцять девять копійок).

3.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліко-Житлосервіс” (03191, м. Київ, вул. Лабораторна, буд. №1, ідентифікаційний код 30303467) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31115106700002 УДК в Голосіївському районі м. Києві, код 26077916, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) суму штрафу у розмірі 44798,58грн. (сорок чотири тисячі сімсот девяносто вісім гривень пятдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.А. Кузьменко