Рішення № 109736863, 21.01.2021, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2721/19

Провадження № 2/376/55/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2021 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Коваленка О.М.,

при секретарі Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерноготовариства "Страховакомпанія "Універсальна" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

У жовтні 2019року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулися до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на таке.

Позивачем в рамках даного позову є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», проте до 07 серпня 2019 року дане товариство було Публічним акціонерним товариством, що підтверджується Протоколом Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» № 02/19 від 30 липня 2019 року та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 серпня 2019 року. Таким чином, в тексті позовної заяви при описі обставин, які мали місце до 07 серпня 2019 року вказується найменування Позивача - ПАТ «СК Універсальна».

21.11.2016 року в м. Сквира Київської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ВАЗ д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , відповідача у справі, та автомобіля марки Opel Vivaroд.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Сквирського районного суду Київської області відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У результаті вчинення даного правопорушення відповідачем було завдано матеріальної шкоди власнику автомобіля марки Opel Vivaroд.н.з. НОМЕР_2 страхувальнику ТОВ «ОТП Лізинг».

28.03.2017 року власник автомобіля Opel Vivaroд.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «Універсальна» як до страховика відповідача про відшкодування шкоди, отриманої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

ПАТ «СК Універсальна» було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплачено страхове відшкодування на підставі страхового Акту №30684/1, розрахунку суми страхового відшкодування, у розмірі 101543,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням №122681 від 12.05.2017 року.

Вважає, що позивачем повністю виконано покладені на нього зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , була застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС» на підставі полісу №АЕ/4474873, страхова компанія надала страховий захист своєму страхувальнику, відповідачу та здійснила страхову виплату на користь позивача у розмірі 50000,00 грн.

Різниця між завданою шкодою відповідачем і шкодою, яка відшкодована страховою компанією відповідача становить 51543,53 грн.

З урахуванням наведеного, просить стягнути з відповідача суму виплати страхового відшкодування в розмірі 51543,53 грн..

Представник позивача ПрАТ «СК «Універсальна» Ситник О.А. в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з тим, що позивачем не надано доказів обґрунтування суми, яка підлягає стягненню з відповідача, про що 13.12.2019 року подав до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3ст.211 ЦПК України.

Суд, вивчивши письмові докази, надані сторонами в обґрунтування та заперечення позовних вимог, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 21.11.2016 року в м. Сквира Київської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ВАЗ д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , відповідача у справі, та автомобіля марки Opel Vivaroд.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (а.с.17).

Постановою Сквирського районного суду Київської області відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.18).

У результаті вчинення даного правопорушення відповідачем було завдано матеріальної шкоди власнику автомобіля марки Opel Vivaroд.н.з. НОМЕР_2 страхувальнику ТОВ «ОТП Лізинг».

28.03.2017 року власник автомобіля Opel Vivaroд.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «Універсальна» як до страховика відповідача про відшкодування шкоди, отриманої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

ПАТ «СК Універсальна» було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплачено страхове відшкодування на підставі страхового Акту №30684/1, розрахунку суми страхового відшкодування, у розмірі 101543,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням №122681 від 12.05.2017 року.

Позивач вважає, що ним виконано покладені на нього зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , була застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС» на підставі полісу №АЕ/4474873, страхова компанія надала страховий захист своєму страхувальнику, відповідачу та здійснила страхову виплату на користь позивача у розмірі 50000,00 грн.

Різниця між завданою шкодою відповідачем і шкодою, яка відшкодована страховою компанією відповідача становить 51543,53 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.

Вина відповідача у спричинені матеріальної шкоди позивачу доведена.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особи з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 ст. 981 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва.

Згідно з п. 1.8 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховий поліс - це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що після виплати страхового відшкодування страховик має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду з підставі, передбачених ст. 38 Закону.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За положеннями статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної житло, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

За пунктом 1.6 статті 1 цього Закону власники транспортних засобів - це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Крім того, одним з документів, який потерпілій повинен надати страховику для здійснення страхової виплати, - у разі вимога заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну є документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди (підпункт г пункту 35.2 статті 35 Закону).

За змістом п. 36.2 статті 36 Закону за відсутності документів, зазначених у ст. 35, зокрема документів щодо законності прав на пошкоджене майно, страховик позбавлений можливості виконати свої зобов`язання, оскільки за змістом цієї норми зобов`язання щодо подальших дій по відшкодуванню заподіяної шкоди страховик виконує за наявності відповідних документів.

Таким чином, право на отримання страхового відшкодування належить особі, яка має законний майновим інтерес та, відповідно до законів України, є власником або законним володільцем (користувачем) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах, та яка надала відповідні. Визначені Законом документи на підтвердження свого права, зокрема, власності.

Матеріали позовної заяви не містять підтвердження належними документами права власності на автотранспортний засіб, що зазнав пошкоджень - Opel Vivaroд.н.з. НОМЕР_2 .

Позивач ПрАТ «СК «Універсальна» стверджує, що ним виплачено страхове відшкодування на підставі страхового Акту №30684/1, розрахунку суми страхового відшкодування, у розмірі 101543,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням №122681 від 12.05.2017 року (а.с.24).

Платіжне доручення №122681 від 12.05.2017 року не є беззаперечним доказом того, що кошти в сумі 101543,53 грн. перераховані на безготівковий рахунок, який належить саме власнику пошкодженого автотранспортного засібу, навіть не зважаючи на призначення платежу.

Також, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів обґрунтування суми завданої шкоди у розмірі 101543,53 грн., оскільки з доданих до позовної заяви акту огляду транспортного засобу (а.с.23) та розрахунку суми страхового відшкодування (а.с.21,22) взагалі неможливо зробити висновок, яка саме сума була затрачена на ремонтні роботи пошкодженого автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показанням свідків.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позовних вимог Приватного акціонерноготовариства "Страховакомпанія "Універсальна" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, в межах заявлених вимог і доказів, що містяться в матеріалах справи, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.12,13,76,81,263,265,268,354,355 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерноготовариства "Страховакомпанія "Універсальна" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанціїна протязі 30 днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.М. Коваленко