Постанова № 10973525, 09.07.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1837/10/1970

"09" липня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

при секретарі Вальчук І.М.

за участю:

представника позивача Муратової С. Д.

представника відповідача Держицького І. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо 48»про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, суд

в с т а н о в и в:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо 48»(надалі відповідач) про стягнення 52955,91 грн. адміністративно - господарських санкцій та 667,24 грн. пені, оскільки відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 42 дні.

В судовому засіданні представник позивача Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів позов підтримав і просив його задовольнити, мотивуючи тим, що відповідачем 26.02.2010 року подано звіт Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік, у якому вказана кількість 17 осіб, які повинні працювати на робочочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», однак було працевлаштовано 14 інвалідів. Відповідно, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів до 15.04.2010 року. Цього ним зроблено не було, а тому позивач 27.05.2010 року звернувся до суду з позовом. При цьому просить стягнути пеню за прострочення сплати на 42 дні, які визначає з останнього дня, що встановлений законодавством для сплати адміністративно-господарських санкцій 15.04.2010 року та днем подачі адміністративного позову до суду 27.05.2010 року.

Представник відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо 48»в судовому засіданні позов не визнає, позовні вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати цих санкцій у сумі 53 623,15 грн. вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки підприємством виділено робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомлено службу зайнятості про можливість працевлаштування інвалідів належним чином. При цьому пояснив, що товариством з обмеженою відповідальністю «Сільпо-48»на протязі 2009 року подавались Тернопільському міському центру зайнятості звіти «Про наявність вакансій, в яких зазначалось наявність робочих місць для інвалідів. Окрім того, у зв'язку з відкриттям в липні 2009 року нових супермаркетів «Сільпо-48», внаслідок чого виникла потреба у нових робочих місцях для інвалідів товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-48»подавало інформаційні листи з проханням направити на роботу інвалідів із зазначенням вакансій у Тернопільський міський центр зайнятості, Тернопільську обласну організацію УТОГ (Товариство глухих). Також, підприємством через засоби масової інформації постійно надавались оголошення, в яким запрошувались на роботу інваліди. Жодному інваліду який був направлений Центром зайнятості на працевлаштування на підприємство та який звертався особисто не було відмовлено про що свідчать копії направлень на працевлаштування з Центру зайнятості.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Статтею 19 Закону України «про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. № 875 ХІІ ( надалі Закон 875-ХІІ) встановлено, що для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

При цьому, згідно зі ст. 20 Закону 875-ХІІ, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної зарплати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме звіту відповідача форма № 10 - ПІ перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, який поданий 26.02.2010 р. (термін подання - не пізніше 1 березня після звітного періоду) середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2009 рік становить 421 особу, середньорічна зарплата працівника складає 17651,97 грн. за рік, а фонд оплати праці штатних працівників становить 7431,48 тис. грн. за 2009 рік. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону 875-ХІІ становить 17 осіб, а працевлаштовано 14 осіб, що і було відображено у зазначеному Звіті відповідача.

Відповідно до ст. 19 Закону 875-ХІІ підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою ст. 19 Закону 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»дає можливість зробити висновок, що створеним робочим місцем інваліда є таке робоче місце, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда.

Таким чином, за 3 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, відповідач до 15.04.2010 року повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 52955 грн. 91 коп., оскільки працевлаштовано 14 інвалідів при нормативі 17 осіб.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 р. затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць ( вакантних посад)», яка подається підприємствами щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Відповідачем не доведено атестування робочих місць інвалідів, що необхідно для забезпечення їх працевлаштування відповідно до нормативу робочих місць, встановленого підприємству на підставі ст. 19 Закону 875-ХІІ, оскільки без наявності інвалідів відповідач не міг виконати вимоги ст. 17 Закону 875-ХІІ, яка передбачає створення спеціального робочого місця для працевлаштування інваліда, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда, індивідуальних програм його реабілітації, наявних у нього професійних навичок і знань.

При цьому суд критично ставиться до твердження відповідача та не приймає його до уваги про те, що ТзОВ «Сільпо 48»зверталось у центр зайнятості зі звітами про наявні вакансії для інвалідв, оскільки такі звіти не подавались щомісячно, а лише 25 листопада 2009 року, 07 грудня 2009 року,12.08.2009 року.

Також суд враховує, що інваліди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будучи працевлаштованими відповідно 16.10.2009 року та04.09.2009 року, не пропрацювали на товаристві шість місяців впродовж 2009 року, а тому їх працевлаштування не визнається виконанням квоти по працевлаштуванню інвалідів впродовж 2009 року ТзОВ «Сілпо 48».

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18 Закону 875-ХІІ, свого обовязку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону 875-ХІІ, порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Згідно Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року, пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.

Судом встановлено, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно - господарських санкцій на 42 дні, а тому повинен сплатити пеню в розмірі 667 грн.24 коп.

керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо 48»про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо 48»(м. Тернопіль, вул. Петлюри, 2, код ЄДРПОУ 33198584) на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів( м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 14032334) 52955 ( пятдесят дві тисячі девятсот пятдесят пять) грн. 91 коп. адміністративно - господарських санкцій та пеню в розмірі 667 ( шістсот шістдесят сім) грн. 24 коп., шляхом перерахування на р/р № 31211230700002 ГУДК України в Тернопільській області 50070000, МФО 838012 код одержувача 23588119.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строк, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддяДерех Н.В.

копія вірна

СуддяДерех Н.В.