Постанова № 10973347, 25.08.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-3259/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Коробовій А.В.,

за участю:

представника позивача - Іваненка С.А.,

представників відповідача - Переяслівця В.М., Головашича С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра"до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра" (надалі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - відповідач)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000072301/0 від 11.06.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 11 894 992 грн., в тому числі за основним платежем - 5 947 496 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 947 496 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновки податкового органу про заниження податку на прибуток на 5947496 грн., зафіксовані в акті перевірки від 28.05.2007 р. № 139/23/336486312, обґрунтовані не поновленням позивачем документів податкового та бухгалтерського обліку з посиланням на п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», разом з тим, позивач втратив документи внаслідок незаконних дій інших осіб, про що було повідомлено відповідача, і був обмежений у можливості відновити вилучені документи, не маючи засобів впливу на своїх контрагентів, при цьому податковим органом в ході перевірки не було враховано надані позивачем банківські платіжні документи, а також завірені копії первинних документів, які надавалися відповідачу на його вимоги раніше. Вказував на неправомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп. 17.1.3. та 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень посилались на те, що планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Молочна рів'єра»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, на підставі направлення від 16.11.2009 року № 000556 та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, у листопаді 2009 року не було проведено у зв'язку з відсутністю у підприємства документів бухгалтерського та податкового обліку, які згідно пояснень посадових осіб підприємства були вилучені співробітниками УБОЗ УМВС у Полтавській області та УБОЗ УМВС у Харківській області, а також викрадені у період з 01.11.2009 року по 02.11.2009 року. Листом Карлівської МДПІ від 24.11.2009 року № 701/23/30080738 було зобов'язано позивача усунути причини, що призвели до неможливості проведення перевірки, а саме, відновити бухгалтерські документи до 01.04.2010 року, при цьому комплексну перевірку підприємства перенесено на ІІ квартал 2010 року. Враховуючи те, що позивач листом від 07.04.2010 року повідомив, що для перевірки можуть бути надані лише виписки банківських установ та перелік наказів по особовому складу підприємства, натомість документи бухгалтерського та податкового обліку надані не були, актом перевірки № 139/23/33486312 від 28.05.2010 року зафіксовано порушення позивачем п. 5.1., п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3., пп. 5.6.1. п. 5.6., пп. 5.7.1. п. 5.7. ст. 5, пп. 8.1.2.п. 8.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 5947496 грн. За таких обставин, позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у вказаній сумі та застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно пп. 17.1.3. та 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочна Рів'єра»(ідентифікаційний код 33486312) зареєстроване як юридична особа 02.09.2005 року Чутівською районною державною адміністрацією, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АБ № 274372 від 12.03.2010 року.

18.11.2009 року державними податковими інспекторами Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції на підставі направлення від 16.11.2009 року № 00556 та плану графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання було здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «Молочна Рів'єра»з метою проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року.

У зв'язку з відсутністю у підприємства документів бухгалтерського та податкового обліку перевірка не була розпочата. Висновок про неможливість проведення планової перевірки у термін, вказаний у направленні (з 18.11.2009 року по 15.12.2009 року), та здійснення її після усунення причин, що призвели до неможливості її проведення, був зафіксований перевіряючими у відповідному акті від 18.11.2009 року.

Згідно наданих пояснень директора ТОВ «Молочна Рів'єра»ОСОБА_1, документи бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року відсутні, оскільки 02.04.2009 року співробітниками УБОЗ УМВС у Полтавській області були вилучені документи (протокол виїмки від 02.04.2009 року); за постановою слідчого УМВС у Полтавській області від 03.04.2009 року в ході обшуку були вилучені 28 папок бухгалтерського обліку без складання опису та переліку вилучених документів (копію протоколу не надано); 30.10.2009 року співробітниками УБОЗ УМВС у Харківській області за постановою Жовтневого суду м. Харкова був проведений обшук, в ході якого проведено вилучення документів (копію протоколу не надано); крім того, в період часу з 01.11.2009 року по 02.11.2009 року з приміщення офісу ТОВ «Молочна Рів'єра»сталася крадіжка ноутбука та бухгалтерських документів ( надано копії заяви ТОВ «Молочна Рів'єра»до Чутівського РВ ГУМВС України щодо викрадення документів, інвентаризаційний опис викрадених документів, постанова про порушення кримінальної справи та прийняття її до провадження від 10.11.2009 року).

Таким чином, пояснені директором ТОВ «Молочна Рів'єра»обставини щодо відсутності бухгалтерських документів підтверджені лише щодо вилучення документів 02.04.2009 року співробітниками УБОЗ УМВС у Полтавській області (протокол виїмки від 02.04.2009 року) та щодо крадіжки в період з 01.11.2009 року по 02.11.2009 року з приміщення офісу ТОВ «Молочна Рів'єра» ноутбука та бухгалтерських документів (постанова про порушення кримінальної справи та прийняття її до провадження від 10.11.2009 року, інвентаризаційний опис викрадених документів). Відповідні документи надані суду та залучені до матеріалів справи.

24.11.2009 року Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією надіслано позивачу лист - вимогу за вих. № 701/23/30080738 щодо усунення причин, що призвели до неможливості проведення перевірки та надати документи бухгалтерського та податкового обліку повністю за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року відповідно до термінів, встановлених пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, тобто до 01.04.2010 року. Вказаним листом також попереджено позивача про те, що у разі недотримання термінів, визначених для відновлення документів, непідтверджені відповідними документами витрати та податковий кредит не будуть визнаватися при проведенні перевірки відповідно валовими витратами та податковим кредитом.

07.04.2010 року позивачем було надіслано до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції лист за вих. № 1, в якому повідомлено про відсутність можливості відновити у повному обсязі бухгалтерський облік в термін, наданий товариству, зокрема, у зв'язку з неодноразовою зміною керівництва, відсутністю головного бухгалтера з жовтня 2009 року, та наявність можливості надати для проведення перевірки тільки виписки з банківських установ та перелік наказів по особовому складу товариства.

За таких обставин, на підставі направлення на перевірку від 02.04.2010 року № 000127, від 05.05.2010 року № 000158 державними податковими інспекторами Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у період з 06.04.2010 року по 20.05.2010 року (з урахуванням продовження терміну перевірки на підставі наказу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції від 05.05.2010 року № 178) було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Молочна Рів'єра»на підставі наявних у товариства документів.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 28.05.2010 року № 139/23/33486312, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема, п. 5.1., п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3., пп. 5.6.1. п. 5.6., пп. 5.7.1. п. 5.7. ст. 5, пп. 8.1.2.п. 8.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5947496 грн., в тому числі за:

-3 квартали 2008 року в сумі 1340140 грн.;

-2008 рік в сумі 4000836 грн.;

-1 квартал 2009 року в сумі 1005169 грн.;

-півріччя 2009 року в сумі 1946660 грн.

За висновками перевірки порушення податкового законодавства виникло у зв'язку не підтвердженням позивачем первинними бухгалтерськими документами валових витрат на суму 28109398 грн., а також відсутності первинних документів на підтвердження амортизаційних відрахувань в сумі 426360 грн. (документів на придбання основних фондів, актів вводу їх в експлуатацію).

На підставі акту перевірки Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000072301/0 від 11.06.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 11 894 992 грн., в тому числі за основним платежем - 5 947 496 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 947 496 грн.

У зв'язку з технічними проблемами при формуванні податкового повідомлення-рішення № 0000072301/0 від 11.06.2010 року спочатку товариству було надіслано податкове повідомлення-рішення на загальну суму 8961108,90 грн., яке листом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції від 22.06.2010 року № 290/23-10 було визнано недійсним, та надіслано товариству для виконання належним чином складене податкове повідомлення-рішення на загальну суму 11894992 грн.

Позивач не згоден із податковим повідомленням-рішенням № 0000072301/0 від 11.06.2010 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1.ст. 5 зазначеного Закону валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться суб'єктом господарювання. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що у разі втрати, знищення або зіпсуття документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Пунктом 6.10. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначено порядок дій підприємства у разі втрати первинних документів. Встановлено, що у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний термін.

З огляду на викладене, вбачається, що у разі втрати, знищення або зіпсуття документів фінансово-бухгалтерського обліку, платник податку зобов'язаний письмово повідомити про це податковий орган та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів, зокрема, ті що передбачені п. 6.10. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. При цьому строк поновлення зазначених документів Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» обмежено закінченням податкового періоду, що настає за звітним. Після закінчення вказаного строку непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем про крадіжку із офісу первинних бухгалтерських документів було повідомлено правоохоронний орган - Чутівський РВ ГУМВС України в Полтавській області, яким винесено постанову від 10.11.2009 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, та прийняття її до провадження.

Разом з тим, інших, встановлених чинним законодавством дій у разі втрати документів, позивачем не здійснено, зокрема, не призначено комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення, результати роботи якої повинні оформлятися актом, що затверджується керівником підприємства, копія якого надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами в 10-денний термін.

Складений позивачем інвентаризаційний опис викрадених документів від 02.11.2009 року не містить детального переліку викрадених первинних бухгалтерських документів із зазначенням відповідних реквізитів, тому не може бути належним підтвердженням видів та кількості документів, втрачених внаслідок крадіжки, та не замінює акт відповідної комісії.

Крім того, в порушення вимог пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем не були відновлені первинні бухгалтерські документи у встановлений строк до закінчення періоду, наступного за звітним, тобто до 01.04.2010 року.

Судом встановлено, що у передбачений чинним законодавством строк позивач отримав лише виписки з банківських установ та відновив перелік наказів по особовому складу товариства, про що повідомив Карлівську міжрайонну державну податкову інспекцію листом від 07.04.2010 року за вих. № 1. Вказані документи були надані на перевірку.

Посилання позивача на відсутність можливості відновити у повному обсязі бухгалтерський облік в термін, наданий товариству, у зв'язку з неодноразовою зміною керівництва, відсутністю головного бухгалтера з жовтня 2009 року, неотриманням дублікатів первинних документів на запити до контрагентів, суд вважає необгрунтованими, оскільки вказані обставин не звільняють платника податків від встановлених законом наслідків та відповідальності за відсутність первинних бухгалтерських документів.

При цьому первинні бухгалтерські документи на підтвердження валових витрат позивачем не були відновлені як на момент перевірки, так і на час розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не були вжиті вичерпним чином передбачені законодавством заходи для відновлення втрачених фінансово-господарських документів для підтвердження валових витрат, не виконано обов'язок поновити такі документи до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, тобто до 01.04.2010 року, тому висновок перевірки про невизнання витрат, не підтверджених відповідними документами, валовими витратами, є законним та обґрунтованим.

Перевіркою також була зафіксована відсутність первинних документів на підтвердження амортизаційних відрахувань в сумі 426360 грн., а саме, документів на придбання основних фондів, актів вводу їх в експлуатацію.

Відповідно до пп. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Згідно пп. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів.

Беручи до уваги те, що порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів встановлений Міністерством фінансів України (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджений Наказом Мінфіну від 27.04.2000 року № 92) і здійснюється також на підставі первинних бухгалтерських документів, суд вважає правомірним висновок перевірки про завищення позивачем амортизаційних відрахувань на суму 426360 грн., нарахованих на основні фонди групи 2, групи 3, без наявності первинних документів на придбання цих фондів та актів вводу їх в експлуатацію.

З огляду на вищевикладене, відповідачем за результатами планової перевірки позивача правомірно та достовірно встановлено заниження позивачем податку на прибуток за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року на суму 5947496 грн.

Посилання позивача на те, що податковим органом в ході перевірки для підтвердження витрат не було враховано надані позивачем банківські платіжні документи, суд оцінює критично, оскільки виписки банківських установ не замінюють первинних бухгалтерських документів, наявність яких вимагається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» для підтвердження валових витрат.

Доводи позивача про те, що відповідачем не взято до уваги завірені копії первинних документів, які надавалися на його вимоги раніше, суд також вважає необґрунтованими, оскільки із заперечень відповідача вбачається, що такі документи вимагалися лише для пояснення причин розбіжностей у деклараціях позивача при проведенні невиїзних камеральних перевірок, тому мають вибірковий характер. Крім того, суд враховує, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»вимагає наявність документів бухгалтерського обліку у підприємства протягом усього встановленого строку їх зберігання.

Зазначення позивачем про те, що перевіряючі неправомірно зняли із валових витрат позивача суми страхових внесків, розмір яких міг бути підтверджений наявними у позивача розрахунками (звітами) до органів державного соціального страхування, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Згідно пп. 5.7.1. п. 5.7. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Відповідно до пп. 5.6.1. п. 5.6. ст. 5 Закону з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Оскільки у позивача на момент перевірки були відсутні відомості про нарахування заробітної плати та інші документи, що свідчать про обґрунтований розрахунок суми страхових внесків, розрахунки (звіти) до органів державного соціального страхування не могли бути належною підставою для визнання валовими витратами сплачених сум страхових внесків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією було правомірно донараховано позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5 947 496 грн.

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно пп. 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 вказаного Закону у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України. При цьому відповідно до примітки до ст. 212 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)»під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З огляду на те, що перевіркою встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання у великому розмірі, тобто яке в три тисячі і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, відповідачем правомірно крім штрафних санкцій, передбачених пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181, застосовано до позивача також штраф відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1. ст. 17 Закону.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000072301/0 від 11.06.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 11 894 992 грн., в тому числі за основним платежем - 5 947 496 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 947 496 грн., ґрунтується на вимогах Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та достовірно встановлених перевіркою обставинах.

Отже, позов не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись п. 5.1., пп. 5.3.9 п. 5.3., пп. 5.6.1. п. 5.6., пп. 5.7.1. п. 5.7. ст. 5, пп. 8.1.2. п. 8.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, пп. 17.1.3., 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 серпня 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько