Постанова № 10973338, 26.08.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-48506/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

прокурора - Савченка В.А.,

представника відповідача - Масло О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Відкритого акціонерного товариства "Лтава"про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2009 року прокурор Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Лтава"про стягнення невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 1, в сумі 14735 грн. 14 коп .

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач у порушення вимог Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” несвоєчасно сплачує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до Пенсійного фонду України, у звязку із чим за вересень 2009 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 14735 грн. 14 коп.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що довідки, які видавалися підприємством, та на підставі яких особам призначалась пільгова пенсія, у жовтні 2009 року були відкликані відповідачем.

Відповідач надав письмові заперечення, у яких посилався на те, що статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (01.01.1992 р.) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 Закону. Вважає, що деякі з осіб, які у нього працювали та мали повний стаж на роботах, який дає право на пільгову пенсію, мають право на призначення пенсії згідно ст. 100 Закону. Інші особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у звязку із не проведенням підприємством атестації робочих місць не мали повного стажу, та відповідно права на призначення пенсії згідно ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, тому позивачем було неправомірно призначено пенсії зазначеним особам на підставі ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Враховуючи те, що пенсії, призначені відповідно до ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відшкодуванню не підлягають, відповідач не згоден із тим, що позивач надсилає йому розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та повідомлення про їх сплату, вважає, що суми відшкодування у повідомленнях та розрахунках не співпадають.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач Відкрите акціонерне товариство "Лтава" є юридичною особою, ідентифікаційний код 14308479, та перебуває на обліку як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.

Згідно із п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 06.12.1991 року працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. До набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” діяв Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97 № 400/97-ВР. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду у 2009 році 70% суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-XII встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому частиною 4 статті 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно п. 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Із аналізу вищезазначених положень закону вбачається, що право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається. Особі, яка до і після 01.01.1992 р. працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Зазначену позицію підтримує також Пенсійний фонд України, що підтверджується листом від 13.09.2007 року № 14741/03-20 "Щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах".

Матеріалами справи підтверджується, що особам призначено пільгову пенсію за Списком № 1 та зараховано пільговий стаж роботи згідно довідок, виданих ВАТ "Лтава".

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено розрахунками пільгового стажу, копії яких наявні в матеріалах справи, пенсіонери набули необхідного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах після 01.01.1992 р., працювали після цієї дати, у звязку з чим Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві правомірно призначено пільгові пенсії відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача про те, що особам, які у нього працювали, повинна була призначена пенсія згідно ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а не п. а ст. 13 Закону, є необґрунтованими.

При цьому суд зазначає, що рішення про призначення пільгових пенсій відповідачем не оскаржувалось.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про відкликання у жовтні 2009 року довідок, що видавалися ВАТ "Лтава", та на підставі яких особам призначалась пільгова пенсія, з огляду на те, що спірна заборгованість виникла за вересень 2009 року, тобто до моменту відкликання зазначених довідок.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На виконання вимог Інструкції, на адресу відповідача були направлені та вручені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та повідомлення про суму заборгованості відповідача за вересень 2009 року (№ 680 від 15.09.2009 року) на суму 14735 грн. 14 коп., копії яких наявні у матеріалах справи.

Склад витрат та їх фактичне понесення позивачем підтверджується розпорядженнями та протоколами про призначення пенсій, довідками про виплату пенсій, копії яких наявні у матеріалах справи. Станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідачем не сплачена.

Крім того, недійсність спірних розрахунків стосовно визначених відповідачу сум не встановлена, тому відповідач не позбавлений обов'язку їх сплати.

Відповідно до ст. 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійс нює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодек сом та іншими законами.

Ст. 20 Закону України “Про прокуратуру” встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Відкритого акціонерного товариства "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Лтава" на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 1, в сумі 14735 грн. 14 коп. (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять п"ять гривень чотирнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 31 серпня 2010 року.

СуддяА.Б. Головко