Рішення № 109733354, 23.03.2023, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/234/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 березня 2023 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання Новицької А.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

за наявними у справі матеріалами

цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

15.02.2023 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову вказано, що ТОВ «Авентус Україна» є фінансовою установою, має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

29.01.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 3581429 про надання споживчого кредиту.

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту розміщених на сайті товариства.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає - 12 000,00 грн., строк кредиту - 14 днів; дата повернення кредиту - 12.02.2021 року, вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 12 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача.

Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору знижена процентна ставка 1,615 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.

10.02.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 2 519 грн. 40 коп.

В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 14 днів (до 24.02.2021 року) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

24.02.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 2 964 грн. 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 14 днів (до 09.03.2021 року) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

09.03.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3 192 грн. 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 14 днів (до 23.03.2021 року) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

23.03.2021 року відповідач здійснив часткову оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 100 грн. 00 коп., але платежу було недостатньо для продовження строку.

26.03.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3 776 грн. 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та 4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 14 днів (до 09.04.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90 % в день.

09.04.2021 року відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, у зв`язку з чим кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.

14.05.2021 року відповідач здійснив часткову оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 50, 00 гривень., але платежу було недостатньо для продовження строку.

02.06.2021 року відповідач здійснив часткову оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 1000, 00 гривень, але платежу було недостатньо для продовження строку.

30.06.2021 року та 06.07.2021 року відповідач здійснив часткові оплати на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 50, 00 гривень та 50, 00 гривень, але платежів було недостатньо для продовження строку.

Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.

18.10.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом та ТОВ «Українські фінансові операції», як фактором, було укладено договір факторингу № 18/10/2021 року, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним Договором.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладанні Кредитного договору.

11.07.2022 року між ТОВ «Українські фінансові операції», як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна», як фактором було укладено Договір факторингу № 1, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору грошову вимогу за Кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Українські фінансові операції» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладанні Кредитного договору, відповідного повідомлення.

Станом на 08.02.2023 року заборгованість відповідача складає : - тіло кредиту - 12000, 00 гривень; - нараховані проценти 22562, 00 гривень, загальний розмір заборгованості становить 34562, 00 гривень.

Зважаючи на вищевказане представник позивача, просив стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованість за договором позики № 3581429 від 29.01.2021 року в розмірі 34 562, 00 гривень, суму судового збору у розмірі 2684, 00 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 гривень.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 22 лютого 2023 року відкрито провадження у справі призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.

Враховуючи, що представник позивача надав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти заочного вирішення справи, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що 29.01.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 3581429 про надання споживчого кредиту.

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту розміщених на сайті товариства.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає - 12 000,00 грн., строк кредиту - 14 днів; дата повернення кредиту - 12.02.2021 року, вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору, /а. с. 41-44/.

Внаслідок невиконання зобов`язань за вказаним договором, заборгованість ОСОБА_1 станом на 08.02.2023 року становить 34562, 00 гривень та складається з: - тіло кредиту - 12000, 00 гривень; - нараховані проценти 22562, 00 гривень.

18.10.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом та ТОВ «Українські фінансові операції», як фактором, було укладено договір факторингу № 18/10/2021 року, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним Договором.

Відповідно до акту прийому передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 18/10/2021 від 18.10.2021 року, встановлено, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників, серед яких вказана ОСОБА_1 , /а. с. 5-6/.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна», 18.10.2021 року повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладанні Кредитного договору, відповідного повідомлення, /а. с. 11/.

11.07.2022 року між ТОВ «Українські фінансові операції», як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна», як фактором було укладено Договір факторингу № 1, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору грошову вимогу за вищевказаним Кредитним договором, /а. с. 15-17/.

Відповідно до акту прийому передачі Реєстру Боржників (Портфелю Заборгованості) за Договором Факторингу № 1 від 11.07.2022 року, встановлено, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників, серед яких вказана ОСОБА_1 , /а. с. 27, 33/.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Українські фінансові операції» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладанні Кредитного договору, відповідного повідомлення, /а.с. 26/.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 1077-1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як зазначено в ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно дост.263ЦПК України,судове рішенняповинноґрунтуватисяназасадах верховенства права,бутизаконниміобґрунтованим. Законнимєрішення,ухваленесудомвідповіднодонорм матеріальногоправаіздотриманнямнормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільногосудочинства,визначеномуцимКодексом. Привиборіізастосуваннінормиправа доспірнихправовідносинсудвраховуєвисновки щодозастосуваннявідповіднихнормправа,викладенівпостановах ВерховногоСуду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши з наданих доказів обставини справи та беручи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає встановленим обов`язок відповідача повернути позивачу, як новому кредитору, кошти відповідно до умов відповідних кредитних договорів, а порушене право позивача таким, що підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно доп.1ч.1ст.5ЗаконуУкраїни«Про судовийзбір»,відсплатисудовогозборупідчасрозгляду справивусіхсудовихінстанціяхзвільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині першійстатті 59 Конституції Українизакріплено право кожного на правову допомогу (професійну правничу допомогу).

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованоюКонституцією Україниможливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009). Звернення до суду для захисту конституційного права кожного на правову допомогу безпосередньо на підставі частини третьоїстатті 8 Конституції Українигарантується.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), рішення від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України»). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, оформлені у встановленому законом порядку, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо), розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн., в підтвердження чого представлено договір про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022 року (а. с. 17), платіжна інструкція № 68 від 10.02.2023 року (а. с. 30), звіт про надання правової допомоги, згідно Договору № 07/07-2022 від 07.07.2022 року (а. с. 32). Відповідно до вказаного звіту вбачається, що адвокатом була витрачено годин на збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви, складання позовної заяви та подання до суду позову в інтересах клієнта.

Ухвалюючи рішення судом надана відповідна оцінка доводам та доказам позивача, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру стягнення цих витрат до суми 4 000 грн.

За правилами ст.141ЦПКУкраїни, з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 12,81,89, 141, 259,263-265, 279, 280-282 ЦПК, ст.ст. 526, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код за ЄДРПОУ: 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2, 34562,00 гривень заборгованості за договором № 3581429 від 29.01.2021 року, витрати на правову допомогу в розмірі 4 000, 00 гривень та 2 684, 00 гривень судових витрат, всього 41 246 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку доОдеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Згідно ст.284ЦПК Українизаочне рішенняможебутипереглянуте судом,щойого ухвалив,

записьмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников