Рішення № 109732093, 21.03.2023, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2745/22

Провадження № 2/539/68/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2023 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Овчаренко О.Л.

за участю секретаря Бобир Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей Кролевецької міської ради Сумської області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 03.06.2015 по 04.10.2016 вона перебула з відповідачем у шлюбі, від якого народилась донька ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати разом з нею в м.Кролевець Сумської області. 13.08.2019 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син ОСОБА_4 . Доньку та сина утримують та піклуються вони з чоловіком ОСОБА_4 . Відповідач з 2016 року не виконує своїх батьківських обов`язків, не телефонує та не зустрічається з донькою. За час перебування доньки в дитячому садочку відповідач жодного разу там не з`являвся. На даний час дочка навчається в Кролевецькому ліцеї №2 ім. М.О. Лукаша. Відповідач жодного разу не з`являвся в навчальному закладі, шкільним життям дочки не цікавиться, батьківські збори не відвідує. Донька батьком вважає її чоловіка ОСОБА_4 , а свого біологічного батька вона не знає. Відповідач фактично ухилився від виконання своїх обов`язків, оскільки не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує харчуванням, лікуванням доньки, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з донькою; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє у засвоєнні нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

11 листопада 2022 року судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження; залучено до участі в якості третьої особи Службу у справах дітей Кролевецької міської ради Сумської області.

11 січня 2023 року судом постановлено ухвалу, якою підготовче провадження у зазначеній цивільній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

13 березня 2023 року судом постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання позивача про допит свідків та проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення якого доручено Кролевецькому районному суду Сумської області.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Вернигора В.М. підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному у позові.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Пояснила, що вони з відповідачем розлучились, коли дитині виповнився рік. При цьому останній раз відповідач бачив дитину, коли їй було три місяці. Саме з того часу вони з відповідачем не проживають разом. Дитина відповідача не знає, не пам`ятає. Батьком вважає та називає її теперішнього чоловіка ОСОБА_4 . Відповідач не вживав і не вживає жодних заходів з метою побачити дитину, поспілкуватись з нею. Відповідач навіть не телефонував, щоб дізнатись про дочку. Тобто протягом вже багатьох років відповідач взагалі не виконує свої батьківські обов`язки, долею дитини не цікавиться, матеріально не допомагає. Також позивач зазначила, що у разі задоволення позову не заперечує проти стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання неповнолітньої доньки.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Кролевецької міської ради Сумської області в судове засідання не з`явився, надіслав на електронну пошту суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, допитавши свідків, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб.

Згідно довідки Кролевецького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №11 «Оленка» №31 від 20.07.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідувала заклад з травня 2018 року по серпень 2020 року. Приводила в садочок та забирала з нього мама ОСОБА_1 . На батьківські збори, свята приходила мама. Батько дитини ОСОБА_3 за весь період не приходив.

З інформації №01-53/17 від 19.07.2022, наданої завідуючою Кролевецького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №5, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідувала заклад з 15.09.2020 по 31.08.2021. Щодня приводили в садочок дитину мама ОСОБА_1 або вітчим ОСОБА_4 . Рідний батько ОСОБА_3 за час перебування дитини в садку не з`являвся.

Відповідно до довідки Кролевецького ліцею №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради №01-20/34 від 19.07.2022 ОСОБА_5 навчається в ліцеї в 2 класі. За період навчання дитини в ліцеї батько ОСОБА_3 жодного разу не з`являвся в навчальному закладі, шкільним життям доньки не цікавився, батьківські збори не відвідував. Згідно даних «Відомості про батьків» ОСОБА_5 проживає з мамою ОСОБА_1 та вітчимом ОСОБА_4 .

Служба у справах дітей виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області у своєму висновку, затвердженому рішенням виконавчого комітету Кролевецької міської ради №232 від 13.09.2022, зазначила, що з моменту розлучення батьків малолітня ОСОБА_5 проживає з матір`ю, яка дбає про доньку, забезпечує матеріально. З 2016 року, за словами матері дитини ОСОБА_1 , батько жодного разу не цікавився життям дитини, не бачився з донькою, не забезпечував її матеріально. Питання доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кролевецької міської ради 09.09.2022. Членами комісії було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_1 є її подругою, яку вона знає з 2017 року. З відповідачем ОСОБА_3 вона особисто не знайома. За 6 років, які відповідач проживав окремо від доньки ОСОБА_5 , участі у житті дитини він не приймав. Жодного разу батько до дитини не приїздив, не цікавився її життям, де він знаходиться невідомо. ОСОБА_5 батьком вважає та називає ОСОБА_4 , який є теперішнім чоловіком позивача.

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що позивач є її знайомою з 2016 року. Вони мають однакове прізвище, але не є родичами. Відповідача ОСОБА_3 вона ніколи не бачила, за словами позивача це біологічний батько дитини. Позивач разом з донькою ОСОБА_5 у 2016 році приїхали жити у місто Кролевець Сумської області. Їй відомо, що з того часу відповідач життям дитини не цікавився, участі у її житті та вихованні не приймає. Жодного разу біологічного батька дитини вона не бачила, де він невідомо. Неповнолітня ОСОБА_5 батьком вважає та називає теперішнього чоловіка позивача ОСОБА_4 .

У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч.ч.2-3 ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до пунктів 16, 18 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зі змісту вищенаведених письмових доказів, а також зі змісту пояснень позивача та свідків вбачається, що відповідач ОСОБА_3 протягом тривалого часу (з 2016 року) взагалі не бере участі у процесі виховання дитини, зокрема, не піклується про стан її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не цікавиться створенням умов для її освіти, підготовки до самостійного життя, не спілкується з донькою, матеріально не забезпечує. Доказів зворотного або об`єктивної неможливості відповідача брати участь у процесі виховання доньки суду надано не було. Також суду не надано доказів того, що мати дитини ОСОБА_1 , з якою проживає неповнолітня ОСОБА_5 , чинить будь-які перешкоди спілкуванню батька з дитиною.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання обов`язків по вихованню своєї неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і його слід позбавити батьківських прав відносно доньки. Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам у справі положення ст.169 СК України, відповідно до якої мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про їх поновлення до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно вимог ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Час, з якого присуджуються аліменти на дітей визначається відповідно до вимог ст.191 СК України від дня пред`явлення позову, тобто з 29 вересня 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією №3 від 29.09.2022 про сплату судового збору в сумі 992,40 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 992,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 вересня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму судових витрат в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Кролевецької міської ради Сумської області, код ЄДРПОУ 04058060, місцезнаходження: Сумська область, місто Кролевець, вулиця Європейська, будинок 15. Рішення в повному обсязі складено та підписано 22.03.2023.

Суддя О.Л. Овчаренко