Ухвала суду № 109728127, 22.03.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10458/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна

установив:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд у його відсутність, вимоги клопотання підтримав.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у її відсутність.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42021000000001179 від 28.05.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 347, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 361 КК України.

В ході досудового розслідування, серед іншого, встановлено, що у період часу з липня 2022 року по теперішній час, під час дії воєнного стану, службові особи Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код 35018577) (далі Оболонський ВДВС), діючи за попередньою змовою між собою та підконтрольною для себе особою, яка офіційно не працевлаштована у вказаній установі, здійснюють несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційної системи, що призводить до витоку, підробки, спотворення процесу обробки інформації та до порушення встановленого порядку її маршрутизації.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження (далі АСВП), порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. АСВП серед іншого, забезпечує об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями. Несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження тягне за собою відповідальність установлену законом.

Однак, заступник начальника Оболонського ВДВС ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із начальником Оболонського ВДВС ОСОБА_5 та підконтрольною для себе особою, яка офіційно не працевлаштована у вказаній установі ОСОБА_6 , налагодили протиправну схему, яка дозволяє у АСВП перерозподілити на себе виконавчі документи, що матимуть перспективу сплати.

Так, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, не бажаючи передавати перспективні до сплати виконавчі провадження іншим співробітникам Оболонського ВДВС, порушуючи регулюючі нормативно-правові акти, забезпечуючи безперервне функціонування злочинної схеми, ОСОБА_4 з відома ОСОБА_5 , передала громадянці ОСОБА_6 особистий ідентифікатор доступу до АСВП, за допомогою якого остання здійснює несанкціоноване втручання в роботу АСВП перерозподіляючи перспективні виконавчі провадження на ОСОБА_4 , таким чином, підробляючи та спотворюючи процес обробки інформації, після чого, виконує повноваження державного виконавця замість останньої, що призводить до витоку інформації. При цьому, описані вище дії вчиняються навіть у період відсутності ОСОБА_4 на робочому місці.

У ході досудового розслідування, 15.03.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено санкціонований обшук за місцем знаходження Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме: місто Київ, вул. Левка Лук`яненка (колишня назва Маршала Тимошенка перейменована згідно Рішення Київської міської ради № 5548/5589 від 27.10.2022), будинок 2Д, в ході якого виявлено та вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не надано слідчим суддею, зокрема:

- печатку «Tradat»;

- печатку «Управління державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва»;

- печатку «printy 4810»;

- печатку «Управління державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Слідчий суддя вивчивши матеріали провадження за клопотанням вважає, що є достатні підстави вважати, що майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, відповідає вимогам визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки речі та предмети являються доказом злочину, а саме зберегли на собі його сліди та містять інші відомості (інформацію) які можуть бути використанні з метою встановлення істини та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження, а також можуть слугувати доказами у встановленні певних обставин під час здійснення досудового розслідування, а відтак потреби органу дізнання виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Крім того, слід зазначити, що вилучене під час огляду майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилучених під час слідчих дій речей.

За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню, приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку 15.03.2023 за адресою: місто Київ, вул. Левка Лук`яненка (колишня назва Маршала Тимошенка перейменована згідно Рішення Київської міської ради № 5548/5589 від 27.10.2022), будинок 2Д майно, а саме:

- печатку «Tradat»;

- печатку «Управління державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва»;

- печатку «printy 4810»;

- печатку «Управління державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва».

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1