Рішення № 109726032, 22.03.2023, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/448/21

Провадження № 2/539/11/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Даценка В.М.,

з участю секретаря Шрейтер С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав заяву без № від 30.06.2011 року, згідно якої отримав кредитні кошти.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за відповідним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В свою чергу відповідач не виконує зобов`язання за договором, в зв`язку з чим станом на 23.11.2020 року у нього виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 42622,37 гривень, яку і прохає стягнути позивач.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, звернувся до суду з клопотанням, прохаючи розглядати справу без його участі, позовні вимоги прохав задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився. До суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З`ясувавши обставини справи дослідивши докази,суд вважає за необхідне позов задовольнити частково з наступних підстав.

Згідност. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 30.06.2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.22), згідно якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідачеві 24.09.2015 року було надано картку № НОМЕР_1 , термін дії якої до 03/19, що підтверджується наданою позивачем довідкою (а.с.21).

Згідно довідки, наданої позивачем (а.с.20), сума кредитного ліміту становила 500 гривень, з 07.08.2018 року 3000 грн, з 13.10.2018 року 5000 грн, з 14.10.2018 року 13000 та 10000 грн.

Позивач зазначає, що умови за відповідним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредитну картку з встановленим кредитним лімітом, за умови повернення наданих коштів та сплати процентів за їх використання.

За розрахунком банку, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасного повернення кредитних коштів, виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 42622,37 гривень (а.с.7-16).

В свою чергу представник відповідача в судовому засіданні визнав факт підписання останнім анкети-заяви у 2011 році. Разом із тим, зазначив, що з 13.10.2018 року йому безпідставно зараховується додаткова заборгованість за послугу «миттєва розстрочка» за кредитні кошти, які ним не отримувалися, а сама послуга не замовлялася. Відтак, вважає необґрунтованою суму боргу - 42622,37 гривень.

Враховуючи викладене, а також специфіку укладання такого виду кредитних договорів, істотне значення має перевірка судом редакції укладеного кредитного договору, внесення в нього змін. Така позиція відповідатиме вимогам ЦПК щодо об`єктивного з`ясування обставин у справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стала судова практика вказує на те, що в такому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з указаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов і правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені, за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Судом встановлено, що 13.10.2018 року відповідачу під`єднано послугу «миттєва розстрочка» (а.с.135).

З наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що підключення цієї послуги істотним чином вплинула на збільшення заборгованості за кредитним договором.

Разом із тим, також встановлено, що відповідач як користувач картки послуг щодо збільшення ліміту та замовлення послуги «Миттєва розстрочка» не замовляв та для їх виконання банком жодних дій не вчиняв. При цьому відповідач у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України не довів вину позивача у вказаних операціях, не виконав ухвалу суду про витребування доказів, зокрема, щодо вчинення позивачем будь-яких розпоряджень на списання грошових коштів (а.с. 132-133).

З урахуванням наведеного судом встановлено факт здійснення операцій за кредитним рахунком позивача, які ним не замовлялися та не оформлялися, що завдало йому істотної шкоди у вигляді зарахування додаткової заборгованості за послугу «Миттєва розстрочка».

Ухвалою суду від 28.02.2023 року позивача зобов`язано надати розрахунок заборгованості відповідача без врахування споживчого кредиту «миттєва розстрочка». Листом від 08.03.2023 року №1353403-ВБ позивач повідомив суд, що виконати такий розрахунок не виявляється можливим з технічних причин.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами у справі доводиться лише заборгованість відповідача до 14.10.2018 року в сумі 4995 грн 67 коп.

Інша частина позовних вимог позивачем не доведена, а тому не підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог у відповідності з п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 526, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2-13, 81, 141, 247, 264, 265, 280 ЦПК України суд , -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ:14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість закредитним договором б/н від 30.06.2011року в розмірі 4 995 грн 67 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 266 гривні 06 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М. Даценко