Рішення № 109725435, 07.04.2021, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 640/15593/19

Провадження № 2-а/376/2/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2021 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Коваленка О.М.,

за участю секретаря Таранчук В.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Сквира адміністративнусправу запозовом Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни уКиївській області до Головного територіальногоуправління юстиціїу м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про накладення штрафу від 22.07.2019 року у виконавчому провадженні № 59039081,

установив:

Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області звернулося до суду з позовом до Головного територіальногоуправління юстиціїу м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.07.2019 року у виконавчому провадженні № 59039081.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Сквирського районного суду Київської області від 01.02.2018 року у справі № 376/2909/18 зобов`язано Головне управління Пенсійного фондуУкраїни уКиївській області встановити ОСОБА_1 пенсію відповідно ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992 року, проводити виплату пенсії згідно довідки в/ч НОМЕР_1 код НОМЕР_2 від 16.11.2016 року №5306 та довідки Київського обласного військового комісаріату код 07910662 від 28.11.2016 року про заробітну плату, з урахуванням вже виплачених сум, починаючи з 21.06.2017 року.

Для забезпечення виконання рішення Сквирського районного суду Київської області від 01.02.2018 року у справі № 376/2909/18, Головним управлінням направлено листи до ІНФОРМАЦІЯ_1 (від 23.04.2018 №986/03, від 07.08.2018 №2513/03) та Військової частини НОМЕР_1 (від 23.04.2018 №985/03, від 07.08.2018 №2513/03) щодо роз`яснення довідки №2/4/726 від 28.11.2016 року та довідки № 5306 від 16.11.2016 року у відповідності вимог ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу, щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Після чого ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до пункту «а» статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року згідно довідки в/ч НОМЕР_1 код НОМЕР_2 від 16.11.2016 року № 5306 та довідки Київського обласного військового комісаріату код 07910662 від 28.11.2016 року про заробітну плату.

Виплата за рішенням суду за період 01.03.2018 30.11.2018 складає 12758,40 грн та буде виплачена в грудні поточного року разом з пенсією. Сума доплати за період 01.10.2017 28.02.2018 складає 11340,77 грн.

22серпня 2018року КабінетомМіністрів України прийнято постанову «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» № 649 (далі - Постанова № 649), якою затверджено порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Постановою встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Пунктом 3 Постанови № 649 затверджено внесення змін до бюджету Пенсійного фонду Українина 2018рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 8.

Відтак, Постановою № 649 визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету.

Таким чином, сума доплати за період 01.10.2017 28.02.2018 року буде виплачена ОСОБА_1 в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018 року № 649 із сум, передбачених Державним бюджетом на виконання судових рішень.

28.08.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» (далі - Постанова № 649). Пунктом 2 Постанови № 649 передбачено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашеннязаборгованості з пенсійних виплатза рішеннямисуду, затвердженого цією постановою.

Отже, доплату перерахованого розміру пенсії за період 01.10.2017 28.02.2018 року буде забезпечено з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 649 в наступному порядку:

- за період з 01.03.2018 року (з дати набрання рішенням законної сили) до 30.11.2018 року, сума 12758,40 грн була виплачена ОСОБА_1 в грудня 2018 року разом з пенсією;

- за період з 01.10.2017 28.02.2018 року, сума 11340,77 грн буде виплачена після взяття на облік судового рішення у окремому реєстрі бюджетної програми та після прийняття відповідного рішення комісією Пенсійного фонду України.

Позивач вказав, що кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду . Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Бюджет Пенсійного фонду України на 2020 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 22. Після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 у справі №420/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на 2020 рік не переглянуті.

Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на І квартал 2021 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду.

Відтак, виплата коштів на виконання рішення суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Позивач вважав, що покладені судом зобов`язання виконані в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Проте, постановою відповідача від 22.07.2019 року ВП №59039081 за невиконання вищезазначеного рішення суду на Головне управління Пенсійного фондуУкраїни уКиївській області накладено штраф.

На думку позивача, накладення штрафу є безпідставним та неправомірним, та його стягнення призведе до ускладнення фінансового становища Пенсійного Фонду України.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.97,98,104,105). Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, письмових заяв чи клопотань не надав.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Суд встановив, що рішенням Сквирського районного суду Київської області від 01.02.2018 року у справі № 376/2909/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про встановлення розмірупенсії,як інвалідувійни 2групи,що визначенийчинним законодавствомУкраїни тастягнення недоплаченоїсуми пенсії задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фондуУкраїни уКиївській області встановити ОСОБА_1 пенсію відповідно ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992 року, проводити виплату пенсії згідно довідки в/ч НОМЕР_1 код НОМЕР_2 від 16.11.2016 року №5306 та довідки Київського обласного військового комісаріату код 07910662 від 28.11.2016 року про заробітну плату, з урахуванням вже виплачених сум, починаючи з 21.06.2017 року.

Рішення набрало законної сили 04 березня 2018 року.

10.05.2019 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіальногоуправління юстиціїу м.Києві БялимМ.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59039081 за виконавчим листом Сквирського районного суду Київської області №376/2909/17, виданим 05.03.2018 року. Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови. Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16692 грн (а.с.13-14).

Листом від 20.05.2019 року за вих. №4817/07-01 ГУ Пенсійного фонду України в Київській області повідомило відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, що на виконання рішення Сквирського районного суду Київської області від 01.02.2018 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до пункту «а» статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року згідно довідки в/ч НОМЕР_1 код НОМЕР_2 від 16.11.2016 року № 5306 та довідки Київського обласного військового комісаріату код 07910662 від 28.11.2016 року про заробітну плату. Оскільки ОСОБА_1 перебуває на одліку в Головному управлінні з 01.10.2017 року перерахунок пенсії йому проведено, починаючи з цієї дати. Загальна сума за перерахунком згідно рішення суду становить 24099,17 грн. 22серпня 2018року КабінетомМіністрів України прийнято постанову «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» № 649 (далі - Постанова № 649), якою затверджено порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Постановою встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Пунктом 3 Постанови № 649 затверджено внесення змін до бюджету Пенсійного фонду Українина 2018рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 8. Відтак, Постановою № 649 визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету. Таким чином, сума доплати за період 01.10.2017 28.02.2018 року буде виплачена ОСОБА_1 в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018 року № 649 із сум, передбачених Державним бюджетом на виконання судових рішень. 28.08.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» (далі - Постанова № 649). Пунктом 2 Постанови № 649 передбачено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашеннязаборгованості з пенсійних виплатза рішеннямисуду, затвердженого цією постановою. Отже, доплату перерахованого розміру пенсії за період 01.10.2017 28.02.2018 року буде забезпечено з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 649 в наступному порядку: за періодз 01.03.2018року (здати набраннярішенням законноїсили)до 30.11.2018року,сума 12758,40грн булавиплачена ОСОБА_1 в грудня2018року разомз пенсією;за періодз 01.10.2017 28.02.2018року,сума 11340,77грн будевиплачена післявзяття наоблік судовогорішення уокремому реєстрібюджетної програмита післяприйняття відповідногорішення комісієюПенсійного фондуУкраїни (а.с. 15-16).

18.06.2019 року державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу, якою зобов`язано не пізніше наступного дня з моменту отримання вимоги надати інформацію про виконання рішення суду повно та фактично, з огляду на те, що в заяві про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 зауважено про часткове виконання боржником рішення суду, а саме: не у відповідності до вимог рішення суду боржником визначено дату початку проведення перерахунку, що знайшло своє підтвердження у самій відповіді боржника (а.с. 19-20).

Вимога державного виконавця отримана боржником 25.06.2019 року.

Станом на 04.07.2019 року вимога державного виконавця боржником залишена без належного виконання.

04.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100,00 грн та надано десятиденний строк для виконання рішення суду.

Станом на 22.07.2019 року рішення суду боржником не виконується в частині проведення перерахунку з дати зазначеної рішенням суду з 21.06.2017 року, а не з дати встановленої боржником з 01.10.2017 року, без будь-яких пояснень зміни порядку виканання.

22.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн та надано десятиденний строк для виконання рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне його невиконання (а.с. 23-26).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження».

Так, статтею 1 Закону «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.5 Закону «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону «Про виконавче провадження» встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною 1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з ч.1 ст.63 Закону «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 вказаної статті у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 3 ст.63 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, Законом «Про виконавче провадження» встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду. Крім того, має бути встановлений факт невиконання рішення без поважних причин.

Як вбачається з наданих ГУ ПФУ в Київській області відповідей від 20.05.2019 року за вих. №4817/07-01 та від 26.06.2019 року за вих. №6345/07-02, в обґрунтування виконання рішення суду у повному обсязі, боржник стверджує, що виплата за рішенням суду за період 01.03.2018 30.11.2018 складає 12758,40 грн та буде виплачена в грудні поточного року разом з пенсією. Сума доплати за період 01.10.2017 28.02.2018 складає 11340,77 грн, хоча рішенням Сквирського районного суду Київської області чітко встановлено початок проведення перерахунку з 21.06.2017 року (а.с. 15-16, 21-22).

Згідно Витягу з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою станом на 02.06.2020 року, згідно інформації про стан виконання рішення суду початком періоду, за який стягувачу нараховано пенсію на виконання рішення суду, зазначено саме 01.10.2017 року (а.с. 96)

У такому випадку позивач зобов`язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують виконання чи невиканання рішення суду з поважних причин. Проте таких доказів позивач державному виконавцю не надав.

Тобто, боржник не підтвердив державному виконавцю, що ним ужито усіх можливих заходів для повного виконання рішення Сквирського районного суду у справі № 376/2909/18.

Таким чином, невиплата ОСОБА_1 пенсії згідно довідки в/ч НОМЕР_1 код НОМЕР_2 від 16.11.2016 року №5306 та довідки Київського обласного військового комісаріату код 07910662 від 28.11.2016 року про заробітну плату, з урахуванням вже виплачених сум, починаючи з 21.06.2017 року є протиправною та свідчить про невиконання ГУ ПФУ в Київській області рішення Сквирського районного суду Київської області від 01.02.2018 року у справі № 376/2909/18.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не виконав рішення суду без поважних причин, а тому постанова головного державноговиконавця Відділупримусового виконаннярішень Управліннядержавної виконавчої службиГоловного територіальногоуправління юстиціїу м.Києві про накладенняштрафу від22.07.2019року увиконавчому провадженні№ 59039081 є законною та обґрунтованою, і скасуванню не підлягає.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287, п.3 розділу VI, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни уКиївській області до Головного територіальногоуправління юстиціїу м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про накладення штрафу від 22.07.2019 року у виконавчому провадженні № 59039081.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Сквирський районний суд Київської області.

Суддя О.М. Коваленко