Рішення № 10972543, 26.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.10 р.                     Справа № 38/145                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства „Зугрескомунальник”, м. Зугрес, Донецька область

про стягнення заборгованості за спожитий природній газ у сумі 859 143,29грн., пені у сумі 69 335,93грн., борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 40 738,32грн., та 3% річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 10 403,06грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Коваленко Л.М.- за дов.№5/10 від 11.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України ” НАК „Нафтогаз України”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства „Зугрескомунальник”, м. Зугрес, Донецька область про стягнення заборгованості за спожитий природній газ у сумі 959143,29грн., пені у сумі 70159,75грн., борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 40738,32грн., та 3% річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 10452,26грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов’язків за договором на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання №10-4013(09)Б від 30.09.2009р. з додатковими угодами до нього, розрахунок суми боргу, акти передачі-приймання природного газу, акти звірки розрахунків, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи.

          18.08.2010р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог №741/03 від 18.08.2010р., в яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природний газ у сумі 859 143,29грн., пені у сумі 69 335,93грн., борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 40 738,32грн., та 3% річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 10 403,06грн.

Вказана заява судом розглянута як заява про зменшення розміру позовних вимог та залучені до матеріалів справи.

18.08.2010р. позивач надав суду супровідний лист, у якому просить суд залучити до матеріалів справи картку рахунок №361 та банківські виписки. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

26.08.2010р. відповідач надіслав на адресу господарського суду клопотання №215 від 21.08.2010р., у якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв’язку неможливістю прийняти участь у судовому засіданні.

Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Відповідач відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутим на адресу господарського суду поштовим повідомленням з відміткою “вручено уповноваженій особі”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2009 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Донецької філії (Постачальник) та Красногорівським міським комбінатом комунальних підприємств “Віта” (Покупець) був укладений договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 10-4013 (09) Б (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю природний газ за наявності його обсягів, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Розділом 2 договору сторони визначили кількість та якість газу.

Так, постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. газ, в тому числі по місяцях: жовтень-10,0 тис.куб.м., листопад-40,0 тис.куб.м., грудень-50,0 тис.куб.м. (п.2.1 договору).

Додатковою угодою від 21.12.2009р. №1 до Договору № 10-4013 (09) Б сторони доповнили п.2.1 вказаного договору підпунктом 2.1.1. наступного змісту: постачальник передає покупцю в період з 01.01.2010р. по 30.04.2010р. газ в обсязі 229 тис.куб.м. в тому числі по місяцях: січень-80,0 тис.куб.м., лютий 74,0 тис.куб.м., березень 50,0 тис.куб.м., квітень 25,0 тис.куб.м.

Додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата вартості газу згідно п.5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-          перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 7 числа поточного місяця;

-          подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання до 17 та 27 числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами приймання –передачі природного газу.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 979 620,60грн. за договором на постачання природного газу № 10-4013(09)Б від 30.09.2009р., з яких 859 143,29грн. – сума основного боргу, 69335,93грн. - сума пені, 40 738,32грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 10 403,06грн. - сума 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання №10-4013(09)Б від 30.09.2009р. з додатковими угодами до нього, розрахунок суми боргу, акти передачі-приймання природного газу, акти звірки розрахунків, заяву про уточнення позовних вимог №741/03 від 18.08.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач у судові засідання не з’явився, жодних пояснень суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору №10-4013(09)Б від 30.09.2009р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов’язання щодо оплати поставленого природного газу за період з жовтня 2009р. по березень 2010р. належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за поставлений природний газ становить 859 143,29грн.

Вищезазначена заборгованість підтверджується матеріалами справи.

На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем заборгованості в сумі 859 143,29грн. в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач з посиланням на п. 7.2 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.12.2009р. по 20.06.2010р. включно в сумі 69 335,93грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку, що розмір пені складає 69 290,53грн. Тому позовні вимоги стосовно стягнення пені суд задовольняє частково.

Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 45,40грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 10 403,06грн. та інфляційні нарахування в сумі 40 738,32грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційні суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідачем.

Суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст.69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п’ятнадцять днів.

Позовна заява по справі №38/145 надійшла на адресу господарського суду 29.06.2010р., що підтверджується штампом канцелярії суду.

Таким чином, справа повинна бути розглянута в строк до 29.08.2010р.

Оскільки сторони не звертались до суду з клопотанням щодо продовження розгляду спору у суду відсутні правові підстави для перенесення розгляду справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.193, 216-218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Донецьк до Комунального підприємства „Зугрескомунальник”, м. Зугрес, Донецька область про стягнення заборгованості за спожитий природній газ у сумі 859 143,29грн., пені у сумі 69 335,93грн., боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 40 738,32грн., та 3% річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 10 403,06грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Зугрескомунальник”, м. Зугрес, Донецька область (86783, Донецька область, м.Зугрес, вул.Дзержинського,1, п/р 26005301686763 у філії ПІБ м.Харцизьк, МФО 334345, код ЄДРПОУ 32466782) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Донецьк (83017, м.Донецьк, б.Шевченка, 25, п/р 260013011457 в ДОУ ВАТ “Ощадбанк” України у м.Донецьк, МФО 335106, код ЄДРПОУ 25987823) заборгованості за спожитий природний газ у сумі 859 143,29грн., пені у сумі 69 290,53грн., інфляційних у розмірі 40 738,32грн., 3% річних у розмірі 10 403,06грн., 9795,75грн. – державного мита, 213,95грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.08.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2010р.

Суддя