Рішення № 109720524, 22.03.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/620/23

РІШЕННЯ

іменем України

22 березня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якій просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо затримки остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" на виконання наказу від 04.02.2021 за №49 о/с.

2. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 04.02.2021 по 17.08.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при звільненні зі служби в поліції, відповідачем протиправно не було проведено усіх необхідних розрахунків.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2023 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2023 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, визнавши причини пропуску строку звернення до суду поважними. Відкрито провадження в адміністративній справі та витребувано у відповідача довідку про середній заробіток позивача.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.03.2023 клопотання представника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про залишення позову без розгляду в частині, в адміністративній справі №560/620/23, повернуто заявнику без розгляду.

Від відповідача 16.02.2023 надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує, просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що ГУНП в Хмельницькій області вчинило всі залежні від нього дії щодо виплати:

1. грошового забезпечення за 4 дні лютого 2021 в сумі 2179,73 грн, індексації в сумі 174,14 грн, компенсації за невикористані 4 доби щорічної основної та додаткової відпустки - 2034,41 05.02.2021 (тобто на наступний день після звільнення);

2. одноразової допомоги при звільненні 27.05.2021;

3. компенсації за невикористані дні відпусток на виконання судового рішення у справі №560/14903/21 11.08.2022;

4. індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №560/852/22 15.08.2022.

Відповідно операційні казначейські та банківські затримки у здійсненні перерахування коштів на рахунок позивача з моменту підписання ГУНП в Хмельницькій області відповідних платіжних доручень не можуть ставитися у вину відповідача (оскільки не залежали від його волі, не є наслідком протиправних дій чи бездіяльності відповідача) та не є підставою для застосування за такі періоди відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.

Суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Хмельницькій області від 04.02.2021 №49 о/с позивач звільнений зі служби в поліції з 04.02.2021.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2021 по справі №560/14903/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 10 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2018 рік, 12 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2019 рік та 45 діб основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 10 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2018 рік, 12 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2019 рік та 45 діб основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.03.2022 по справі №560/852/22 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період перебування на посаді поліцейського з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року.

Відповідно до виписок по картковому рахунку, які містяться в матеріалах справи, позивачеві виплачено:

- 08.02.2021 - 4223,92 грн грошового забезпечення за лютий 2021 року та компенсацію за 4 невідбуті дні відпустки за 2022 рік;

- 13.05.2021 - 187864,75 грн одноразової грошової допомоги при звільненні з поліції;

- 12.08.2022 - 41079,62 грн виплата на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2021 по справі №560/14903/21;

- 17.08.2022 - 3324,54 грн виплата на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.03.2022 по справі №560/852/22.

Позивач 19.12.2022 звернувся до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з заявою, в якій просив нарахувати йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.02.2021 по 17.08.2022.

Листом від 23.12.2022 відповідачем відмовлено у нарахуванні та виплаті середнього заробітку.

Вважаючи такі дії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

За приписами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З аналізу зазначених законодавчих норм убачається, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, тому числі й після прийняття судового рішення.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Відповідні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року в справі №821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) дійшла висновку про те, що немає жодних підстав для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 15 вересня 2015 року у справі № 21-1765а15.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постанові від 26.06.2019р. у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Тобто, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

При вирішенні цього питання суд враховує такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

Вказаний підхід застосований Касаційним адміністративним судом під час вирішення справи № 806/2473/18 і наведений в постанові від 30.10.2019 р.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У поданому адміністративному позові позивач просить суд зобов`язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити йому середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 04.02.2021 по 17.08.2022.

Відповідно до виписок по картковому рахунку, які містяться в матеріалах справи, позивачеві виплачено: 08.02.2021 - 4223,92 грн грошового забезпечення за лютий 2021 року та компенсацію за 4 невідбуті дні відпустки за 2022 рік; 13.05.2021 - 187864,75 грн одноразової грошової допомоги при звільненні з поліції; 12.08.2022 - 41079,62 грн виплата на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2021 по справі №560/14903/21; 17.08.2022 - 3324,54 грн виплата на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.03.2022 по справі №560/852/22.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлений розмір заборгованості, характер цієї заборгованості, дії позивача та відповідача, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплату у сумі 48628,08 грн (4223,92 + 41079,62 + 3324,54).

Суд вважає, що сума коштів в розмірі 187864,75 грн одноразової грошової допомоги при звільненні з поліції, які виплачені позивачеві 13.05.2021 не підлягає включенню до суми коштів за прострочення ним належних при звільненні позивача виплату, з огляду на наступне.

При звільненні позивачу не була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні.

Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частина друга статті 94 Закону).

На виконання приписів, зокрема, статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», Міністерство внутрішніх справ України наказом від 6 квітня 2016 року №260 затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно з пунктом 2 цього наказу, наказ набирає чинності з дня його опублікування і застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про національну поліцію».

Пунктом 3 наказу визначено, що видатки, пов`язані з набранням чинності цим наказом, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті на утримання Національної поліції (крім поліції охорони, яка утримується за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.

Згідно з наказом №539 (який набрав чинності з 21 серпня 2020 року) Порядок №260 доповнено також новим розділом VI «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні із служби».

Згідно з пунктом 8 розділу VI Порядку №260 одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.

Отже, оскільки відповідач дотримався вимог Порядку №260 щодо строків виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, сума коштів в розмірі 187864,75 грн одноразової грошової допомоги при звільненні з поліції, не підлягає включенню до суми коштів за прострочення ним належних при звільненні позивача виплату.

Зазначена позиція відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 15 лютого 2023 року справа № 160/19339/21.

Крім того, позивачеві необхідно виплатити середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 05.02.2021, оскільки позивач відповідно до витягу з наказу ГУНП в Хмельницькій області від 04.02.2021 №49 о/с звільнений зі служби в поліції з 04.02.2021.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн., враховуючи часткове задоволення позовних вимог та приписи ч. 8 ст. 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути 1073,60 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 05.02.2021 по 17.08.2022.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з грошового забезпечення при звільненні з посади в розмірі 48628 (сорок вісім тисяч шістсот двадцять вісім) грн 08 коп. з урахуванням обов`язкових платежів та виплат.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, буд. 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя О.О. Михайлов