Ухвала суду № 109718707, 21.03.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

21 березня 2023 року м. Київ № 320/5934/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами підприємства з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» до південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось підприємства з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» з позовом до південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування наказу, в якому просить:

- скасувати Наказ Південного міжрегіонального управління Держаної податкової служби по роботі з великими платниками податків №39 від 17.02.2023 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки П1І «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» (КОД 23393195)».

В свою чергу, виходячи з аналізу позовної заяви та доданих до неї матеріалів та виходячи з меж заявлених позивачем позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити на наступне.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 Великою Палатою Верховного Суду висловлено правову позицію щодо оскарження наказів про проведення перевірок, види яких визначено у пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що п.19 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абз.4 п.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У п.5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Крім того, суд зауважує, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Так, у справі №816/228/17, предметом якої є оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Квант сервіс», зокрема, наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 10.10.2016 року № 1336 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «НВП «Квант сервіс», Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, в обґрунтування чого зазначено про не належність розгляду такої справи за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно з ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

На переконання суду, в призмі правових висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, можна зробити висновок, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатом проведення призначеної оскаржуваним наказом перевірки, в той час, як саме по собі оскарження останнього не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, суд при розгляді цієї справи звертає увагу на наявність правового висновку, викладеного у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, висновки якої щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи обставини цієї справи, а також зважаючи на правові висновки, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17, суд дійшов висновку, що цей позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Поряд із цим суд звертає увагу на те, що з огляду на висновки, сформовані у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду, позивач не позбавлений можливості посилатись на допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки порушення при оскарженні в судовому порядку рішення за результатами такої перевірки.

Враховуючи викладене, за встановлених судом обставин, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду про відсутність підстав для розгляду спору пов`язаного з оскарженням наказу про проведення перевірки за правилами адміністративного судочинства та наявності підстав для закриття провадження у такій справі, враховуючи, що наданому етапі суд позбавлений можливості закрити провадження у відповідності до приписів ст.238 КАС України, у зв`язку з відсутністю обставин відкриття провадження у цій справі, суд вважає за можливе застосувати аналогію та застосувати п.1 ч.1. ст.170 КАС України якою встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, враховуючи наведені вище правові норми та практику Великої Палати Верховного Суду суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до змісту ч.6 ст.170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи..

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2-9, 17, п.1 ч.1 ст.170, 243, 256 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. У відкритті провадження у справі за позовом підприємства з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» до південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування наказу відмовити.

2. Роз`яснити підприємства з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА», що цей спір не належить до судової юрисдикції.

3. Попередити позивача про те, що повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Перепелиця А.М.