Ухвала суду № 109718606, 21.03.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 березня 2023 року м. Київ Справа № 320/5861/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Посольства України в Азербайджанській Республіці, третя особа: Міністерство закордонних справ України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Посольства України в Азербайджанській Республіці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Посольства України в Азербайджанській Республіці від 20 грудня 2019 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправним та скасувати подання Посольства України в Азербайджанській Республіці від 20 грудня 2019 року № 2 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправним та скасувати довідку Посольства України в Азербайджанській Республіці від 20 грудня 2019 року № 6131-КВ-111 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Посольство України в Азербайджанській Республіці поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрацію громадянства України з 26.07.2018.;

- визнати протиправним та скасувати висновок Посольства України в Азербайджанській Республіці службової перевірки щодо підстав документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого Т.в.о. Директора Департаменту консульської служби 11 серпня 2020 року, яким визнано недійсним паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , оформлений 07.06.2019 Посольством України в Азербайджанській Республіці на ім`я ОСОБА_1 .;

- зобов`язати Посольство України в Азербайджанській Республіці поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , оформлений 07.06.2019 Посольством України в Азербайджанській Республіці.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Представник позивача просить поновити строки звернення до суду, оскільки фактично позивач дізналась про порушення її прав лише 06.12.2022 року після відповіді на адвокатський запит.

З формулювання адвокатського запиту від 31.10.2022 №31/10/22-1 (З) суд критично ставиться до твердження представника позивача щодо необізнаності про оскаржувані рішення чи про порушення прав позивачки у зв`язку з втратою нею громадянства України.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що в позовній заяві вказано, що ще 11.08.2020 року Посольством України в Азербайджанський Республіці було прийнято рішення про визнання недійсним, вилучення та знищення паспорта громадянина України, який належав позивачці. З цього періоду позивачка, як добросовісний володілець правовстановлюючого документу, могла і мала бути обізнана про порушення своїх прав та про оскаржуване рішення зокрема. Натомість позовна заява не містить опису обставин, - які дії були вчинені позивачкою для поновлення своїх прав з часу отримання інформації про анулювання паспорту громадянина України.

Таким чином, сам факт звернення адвоката позивачки із запитом про отримання документів не є достатнім доказом поважності пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, що спричиняє необхідність подання позивачем обґрунтованої заяви щодо поновлення строку на звернення до суду в порядку ст.123 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та належні докази поважності причин його пропуску.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року - 2684,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ставка судового збору за подання до суду позову, що містить одну вимогу немайнового характеру становить 1073,60грн (2684грн*0,4).

Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено 4 вимоги немайнового характеру, таким чином, сума судового збору за подання позовної заяви становить 4 294,40 грн.

Проте всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України позивач не надала документ про сплату судового збору в розмірі 4294,40 грн.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та належні докази поважності причин його пропуску;

- докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 4 294,40грн. (оригінал платіжного доручення (квитанції)).

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Посольства України в Азербайджанській Республіці про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Войтович І.І.