Рішення № 109715563, 22.03.2023, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №521/8690/22

Провадження №2/484/113/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2023 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Літвіненко Т.Я.

секретар судового засідання - Бикова О.П.

за участю: позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради, про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

20.06.2022 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради, про позбавлення батьківських прав, в якому позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи вимоги, позивач вказала, що з 26.04.2015 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано. Від спільного проживання у них є донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу вони з донькою проживають окремо. Відповідач у вихованні дитини участі не приймає, не піклується про її здоров`я, раніше ухилявся від сплати аліментів.

Позивач, ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позов повністю та просила його задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки відповідача не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Відзив до суду не надавав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просив слухати справу у їхню відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1 та 2 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно копії свідоцтва про народження від 18 вересня 2015 року, серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .(а.с.11)

Відповідно до характеристики наданої Крижанівським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів - ліцей - ДНЗ» Фонтанської ОТГ Одеського району Одеської області, ОСОБА_3 , навчається в 1 Б класі, дитина дружелюбна, спокійна, врівноважена, вихована, чуйна, товариська. Батько не приймає участі в шкільному житті дитини.(а.с.15)

Згідно листа управління надання адміністративних послуг Одеської міської ради наданої ОСОБА_1 відмовляє в реєстрації дитини, тому що реєстрація здійснюється за письмовою згодою другого з батьків, який проживає окремо від дитини.(а.с.34-35)

Відповідно до копії заяви, ОСОБА_1 28.07.2017 року зверталася до Первомайського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_2 у зв`язку з несплатою аліментів.(а.с.36-39)

В матеріалах справи наявна копія заяви від позивачки на адресу Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 у зв`язку з несплатою аліментів. (а.с.40)

Згідно копії листа Укрпошти від 05.09.2017 року на ім`я ОСОБА_1 за період з 03.01.2017 р. по 31.07.2017 р. надходили перекази, які були повернуті на зворотню адресу по закінченню терміну зберігання.(а.с.43)

В судовому засіданні свідок, ОСОБА_4 , пояснила, що являється сусідкою позивачки з якою проживають в одному дворі, вона постійно перебуває дома та жодного разу за 5 років не бачила відповідача. Батька дитини бачила лише один раз на весіллі.

Свідок, ОСОБА_5 , пояснила суду, що позивачка являється її донькою. Відповідач вихованням дитини не займається, її здоров`ям не цікавиться. На день народження жодного разу не привітав. Перешкоди у спілкуванні з дитиною відповідачу ніхто не створює, про те останній не виявляє бажання до спілкування. Своїм татом онука вважає, дідуся.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 164 СК України, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, то вони можуть бути позбавленні батьківських прав.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 15, 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто, прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до інформації наданої Первомайським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 14.03.2023 року №1920 по військово-обліковим даним ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин ОСОБА_2 , 1984 року народження, не перебуває в лавах Збройних Сил України.

31.03.2022 року служба у справах дітей виконавчого комітету Фонтанської сільської ради склала висновок, відповідно до якого вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що надані по справі докази вказують на свідоме небажання відповідача належним чином виконувати батьківські обов`язки. Ухилення батька від виконання своїх обов`язків має місце, коли він не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Таку поведінку відповідача можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми обов`язками.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимога позивача про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню, оскільки відповідає інтересам дитини.

Згідно ч. 3 ст .166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Інформація про учасників:

Позивач - ОСОБА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Комітернівським РВ УМВС України в Одеській області від 10 лютого 2004 року, РНОКПП - НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області від 15 лютого 2008 року, РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради, ЄДРПОУ - 44269044, місце знаходження за адресою: вул. Степна,4, с. Фонтанка, Одеський район, Одеської області.

СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко